Сьогодні путін знову дав зрозуміти, що ніяких «мінських угод» РФ не збирається виконувати

Події останньої доби вчергове підтверджують – Росія не буде ні на йоту виконувати положення Мінських угод, але буде і надалі вимагати від України робити це в односторонньому порядку.

Вчора під час засідання контактної групи в Мінську російська сторона зірвала обмін полонених, про це навіть заявив керівник МЗС Вадим Пристайко. Можна не сумніватися, що не відбудеться й повного припинення вогню, про що в Парижі домовилися глави держав «норманської четвірки». Припинення вогню анонсували на 20 грудня.

Сьогодні під час своєї прес-конференції президент держави-агресора чітко дав зрозуміти, що не відступить ані щодо своїх намірів по Донбасу, ані щодо намірів по новому контракту з транзиту газу через Україну.
Путін знову сказав, що України має розвести війська по всій лінії фронту, в Конституції закріпити автономію ОРДЛО з усіма випливаючими звідси нюансами – народною міліцією, мовними правами і т.д., відзначив, що «росіян в Донбасє нєт» і що РФ буде й надалі надавати військову підтримку ОРДЛО.

Також путін наголосив, що де факто не визнає рішення Стокгольмського арбітражу, але буцімто РФ вклала в українські цінні папери 3 млрд. доларів, і цим, мовляв, вже віддає борг, і що й надалі буде наполягати на тому, що Україна має купляти російський газ, щоправда, зі знижкою в 20-25% (знаємо ми ціну їхніх знижок!).

Отже, РФ фактично не приховує наміру перетворити Мінськ-2 на Харківські угоди-2 (безпекові поступки України в обмін на дешевий газ).

Що ж, Зе має час до квітня, аби зрозуміти, що Мінські угоди є шляхом до поразки України. Й прийняти для себе рішення, чи він хоче залишитися Президентом України, чи повторити шлях свого кіношного героя Голобородька в третьому сезоні «Слуги народу», де того посадили до в'язниці. І нагадаю: посаду «генерал-губернатора малоросії» путін тримає далеко не для Зеленського…

Ціна збереження посади для президента Зеленського – це ціна збереження Української держави. Але Мінськ-2 не призведе до збереження нашої державності. І часу у нас небагато, можливо, у нас навіть немає цих 3 місяців, які лишилися до наступного «нормандського саміту». Годинник «тікає»… Президенту час визначатися.

Зі свого боку наголошу, що капітуляції ми не допустимо! Мінські угоди мають раз і назавжди піти на смітник історії. І то швидко.