Після того, як Україна відбилась від першої навали Росії, настало певне затишшя. Українська армія нарощує мобілізаційні резерви і готується переходити у контрнаступ. З боку російської армії зараз не простежується ніяких ознак активного наступу ні на одній ділянці фронту, а інтенсивність обстрілів значно знизилась. Супротивник явно зайняв вичікувальну позицію і береже свій окупаційний контингент.
Із самого початку у разі невдачі наступу звичайними військовими силами, план «Б» передбачав використання ядерної зброї для підкорення України. У плані «А» російського Генштабу використовувалась порівняно невелика кількість російського війська, яким сподівались оволодіти Києвом і примусити Україну до капітуляції. В Росії не була оголошена загальна мобілізація, яка б довела кількість російського війська до 1 млн., чого б вистачило для окупації України звичайними конвенційними засобами.
На мій погляд, теперішнє затишшя є перед бурею. Наступним кроком Путіна буде застосування тактичної ядерної зброї. У цьому немає нічого занадто надзвичайного і незвичайного. У період Радянського Союзу усі навчання проводилися лише з використанням тактичної ядерної зброї. По іншому Радянська Армія воювати навіть не планувала. Я в дитинстві часто з цікавістю роздивлявся командирські карти військових навчань. Мій тато, який був офіцером – військовим лікарем, часто під час командно-штабних навчань у Чернівецькій області приносив їх додому. Мені була цікава географія Чернівецької області, тим більше, що ці карти були дуже точними, з позначенням усіх вулиць Чернівців, у тому числі наш Проспект, а зеленим кольором були позначені, як великі ліси, так і невеликі проліски. Одного разу я поцікавився, що означаються ці великі та малі червоні кружечки, розкидані в різних районах нашої області по цій карті, зокрема я вказав на великий кружечок у майже цілком зеленому Сторожинецькому районі області. Тато мені пояснив, що це окреслені місця радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху. Виявляється, що Радянська Армія під час планування наступу завжди (а ці червоні кружечки я бачив на усіх картах з свого раннього дитинства) застосовувала тактичні ядерні удари. Ці удари зазвичай застосовувались по укріпрайонам супротивника, щоби не витрачати час і людські ресурси на його штурм. Солдати Радянської Армії під час наступу швидко проїжджали цей радіоактивний район у протигазах і танках, товсті металеві стіни яких значно знижують дозу радіації. Крім того, перед проїздом цього зараженого району кожен солдат приймав радіопротектор, який знаходився в усіх штатних індивідуальних аптечках.
Таким чином, для російських генералів застосування тактичної ядерної зброї не є чимось надзвичайним, що знаходиться поза межами розумного. Вони без особливих вагань застосують ядерну зброю для досягнення успіху у військовій операції для мінімізації жертв свого особового складу. А російським пропагандистам після цього роздадуть темники, в яких буде нагадування про застосування американцями ядерних бомб в Хіросімі і Нагасакі з такою ж самою метою – для збереження життів американців і швидшого закінчення війни. Так зрештою і сталося, Японія дійсно капітулювала вже через декілька днів після ядерного бомбардування, хоча до цього не хотіла це робити.
14 лютого за довгим столом далеко від Путіна сиділи міністри оборони (Шойгу) і іноземних справ (Лавров), коли він їм віддав наказ готуватись до вторгнення. Хоча Лукашенко, якому дозволили наблизитись до Путіна, теж здавав тести на коронавірус (Путін його тоді запитав, чи він вже отПЦРився). Це пояснюється тим, що серед найближчого оточення може статися змова, а Лукашенко — це окремий від Кремльовської еліти кадр. Крім того, Путін нещодавно замінив усю свою стару охорону з ФСБшників на нових офіцерів з ГРУ, що виключає швидку організацію змови найближчими днями. Змова у найближчому оточенні цілком вірогідна, особливо в умовах, коли багато з них є нормальними людьми, які не сприймають самовбивчої ідеї війни з Україною і Заходом, ще й застосуванням атомної зброї. Зазвичай у Радянському Союзі від часу віддання наказу про військову операцію до її здійснення проходить декілька днів, які потрібні для остаточної підготовки. Коли Путін віддавав наказ Путіну і Шойгу, цю частину розмови звичайно не показали по телевізору, проте потім були видні їхні перелякані обличчя і тремтячий голос. Такі ж обличчя і голоси були у Герасимова і Шойгу, причому Герасимов ледве видавив з себе відповідь «єсть», хоча зазвичай офіцери мають відповідати голосно.
Таким чином, до нанесення тактичного ядерного удару в Україні слід очікувати вже найближчими днями. Цей ядерний удар буде нанесений у першу чергу для залякування. Залякування не тільки населення України, але й її президента. Я би навіть сказав, що цей удар буде виконаний у першу чергу для нього. Хоча майже весь світ вважає наказ Путіна перевести ядерні сили в особливий режим блефом, здійснення цього удару ще раз доведе крутість Путіна, який не кидає слів на вітер. Після здійснення цього показового вибуху Путін попередить, що зрівняє українські міста із землею один за одним, якщо Україна не капітулює. Безумовно після цього ядерного вибуху і вимушеної капітуляції України, весь світ перейде у життя в іншій реальності, коли усі будуть реально боятися стратегічної ядерної зброї Путіна і він зможе захоплювати, якщо захоче інші держави Європи, зокрема держави Балтії.
Не треба надіятись, що хтось з офіцерів ракетних військ, які знаходяться на чергуванні, відмовиться виконувати злочинний наказ. Його одразу ж розстріляють і наказ Головнокомандуючого виконає інший офіцер. Таким чином, розрахунок на людяність російських офіцерів є марною.
Вірогідно, атомний тактичний заряд буде застосований у Бучі. Тому учора, після віддання наказу Путіна з Бучі почалася евакуація усього населення. Крім того, цей вибух у передмісті Києва буде показовим, разом із сьогоднішнім застосуванням одиничного удару по Києву ракетою «Іскандер», яку протиповітряна оборона столиця не змогла перехопити. Таким чином була здійснена перевірка можливості безперешкодного застосування цієї доволі досконалої ракети. Після удару «Іскандером» з ядерним зарядом по Бучі, Зеленському поставлять ультиматум про негайну капітуляцію із загрозою удару «Іскандером» з ядерним зарядом по Києву. Безсумнівно ця капітуляція буде прийнятою.
Серед доказів підготовки російської армії до цього ядерного удару необхідно навести роздачу протигазів у російській армії, у тому числі на Донбасі. Крім того, у російської військової техніки, яка зайшла з боку Білорусі у Бучу, чисельними датчиками та дозиметрами, розташованими у Чорнобильскій зоні, був зафіксований підвищений радіоактивний фон. Це пов'язано з тим, що у спеціальних танках, які мають використовуватись у радіоактивній зоні, ще протягом довгого часу зберігається наведена радіоактивність після попереднього обов'язкого тестування їхніх захисних властивостей від іонізуючого випромінювання.
Наказ про переведення ядерних сил в особливий режим був відданий вперше в історії Росії. Тому у нинішніх умовах, враховуючи усі обставини ходу війни з Україною, ця зброя буде застосована з великою вірогідністю. Путін не марно вже здавна лякає усіх ядерним апокаліпсисом, коли казав, що росіяни тоді потраплять до раю, а інші — здохнуть. Ця стратегія залякування атомною війною і апокаліпсисом почалася ще від часів Радянського Союзу, яким він захоплюється. Після ядерного вибуху і швидкої капітуляції України безсумнівно будуть тремтіти усі інші держави Заходу. Хоча насправді застосування ядерної зброї не є таким страшним, як це собі уявляє більшість. Насправді радіація після ядерного вибуху є короткочасною і доволі швидко минає, набагато швидше, ніж після величезного забруднення радіоактивними речовинами, що сталася внаслідок Чорнобильської аварії. Саме тому застосування ядерної зброї вважали допустимим у Радянській Армії. Забруднені після тактичного атомного вибуху окуповані території відновлюються доволі швидко. Але про те, чому не треба так сильно боятися радіоактивних вибухів, які є засоби захисту від них, і чому розповіді про ядерну зиму і апокаліпсис є міфом – це тема наступної розповіді.
Чутки про майбутнє застосування ядерної зброї вже давно просочуються з Росії, тому мешканців усіх великих міст України привчають до необхідності ховатися у підземних сховищах після почутих сирен повітряної тривоги. Вже зараз варто підготуватись і попередити мешканців Києва, що найкращим захистом від можливого ядерного вибуху є переховування під землею у підвалах, бомбосховищах, чи метро із герметично зачиненими дверима, вікнами і воротами станції метро. Адже радіоактивність, що заходить із забрудненим повітрям є дуже небезпечною, тому що потрапляє безпосередньо всередину людини у її легені.
Хоча іншого шляху переломити програшний хід війни для Путіна вже немає, не втрачаємо надії. Можливо ця божевільна ядерна атака не станеться, наприклад внаслідок кремлівського заколоту і апоплексичного удару Путіна табакеркою у потилицю.
