Зараз усі губляться у здогадках, що це було, коли заколот вагнерівців, який так добре розпочався, неочікувано швидко закінчився. На мій погляд, сталося наступне. «Вагнер» — це приватна військова компанія (ПВК) Пригожина. Вона працює переважно в Африці та у Сирії. Бійці «Вагнера» охороняють важливі промислові об'єкти, державні структури і владу тих країн, які надають Пригожину можливість робити там бізнес. З початком повномасштабного вторгнення в Україну Путін наказав Пригожину відкликати більшу частину вагнерівців з Африки для участі у війні. Пригожину було дозволено здійснити поповнення своїх підрозділів ув'язненими з колоній. Після кровопролитних і виснажених боїв за Бахмут «Вагнер» втратив більшу частину цих ув'язнених, проте африканський кістяк залишився. Після відведення підрозділів «Вагнера» на відновлення почалися численні і настирні прохання вагнерівців і Пригожина до Шойгу і Герасимова відпустити їх в Африку з'явився наказ МО Росії про підпорядкування собі усіх ПВК. Путін вірогідно теж не реагував на прохання Пригожина, тому що розумів, що на українському фронті ці штурмовики конче потрібні. За «Вагнер» приїхали просити навіть високі посланці африканських країн, але все було марним. Вагнерівці зрозуміли, що після короткочасового відновлення боєздатності їх невдовзні знову кинуть на «м'ясні» штурми українських позицій. Вони були з цим категорично незгодні. Тому Пригожин повідомив, що на нараді з командирами «Вагнера», зокрема 1-го та 7-го штурмових загонів Кузнецовим ("Ратибор") і Лещуком ("Барин") та ін., було прийняте рішення про збройний заколот. Зрозуміло, що іншим чином їх ніхто би в Африку не випустив, навіть з Росії за кордон ніколи б не випустили. Тому "Вагнер" вийшов з польових таборів поблизу фронту в Україні, перейшов кордон з Росією і захопив Ростов, а Пригожин висунув умову видати йому міністра оборони РФ Шойгу і начштаба Герасимова, щоби вони скасували наказ про підпорядкування ПВК собі. Вагнерівці хотіли нарешті вирватись із пекла на українському фронті, поїхати до Африки і продовжити успішне ведення бізнесу. Їхній відомий лозунг "наш бізнес смерть і бізнес йде добре" у випадку, коли не ти, а тебе вбивають, в Україні не працює. Путін відмовився послати Шойгу і Герасимова для "конкретної розмови" з ними і досягнення згоди відпустити їх, тоді вагнерівці пішли на Москву. Незважаючи на невелику кількість військових загонів (за різними даними близько 6000 особового складу), які підійшли до Москви майже на 200 км, Пригожин дійсно мав шанс захопити владу, тому що мав авторитет серед росіян через свої звернення, де він розказував заборонену в Росії правду про війну з Україною, і тому що в нього були чисельні прихильники, зокрема й серед зеків-колишніх вагнерівців, багато з яких опинились на волі по закінченню піврічних контрактів з "Вагнером" на війні в Україні. Це була його 5-та колонна в усіх містах Росії, включно з Москвою. Тому йому вдавалося так швидко і без опору займати російські міста по дорозі до Москви.
Коли передові загони "Вагнера" вже майже діставались Москви Путін нарешті дав згоду відпустити вагнерівців з наявністю достаньо серйозних гарантів домовленостей. Тепер усіх вагнерівців амністують за заколот через окремий закон Держдуми, і вони зможуть усі, включно з Пригожиним, поїхати до Африки робити далі свій бізнес. Зрозуміло, що там у них набагато більше шансів залишитись живими, ніж на війні в Україні, ще й стати до того ж багатими. А ті з вагнерівців, хто захоче залишитись в Росії (можливо будуть і такі, схиблені на всю голову), зможуть підписати контракт з МО Росії і піти знову на війну. Таким чином Пригожин і вагнерівці добились виконання усіх своїх вимог. Але виникає головне питання — ким же міг бути той головний пахан, який своїм авторитетом зміцнив угоду, враховуючи, що ніяким домовленостям у цьому напівкримінальному средовищі ніхто нікому не може довіряти апріорі. На мій погляд, це міг бути тільки Китай. Справа в тому, що Китай давно і активно веде бізнес в Африці, і планує це робити й надалі. Китай вже давно налагодив зв'язки з "Вагнером" в Африці, де вони часто діють по відношенню до місцевих вождів і лідерів спільно й узгоджено. Тому саме Китай поклав край цьому заколоту в Росії і швидко досяг необхідних домовленостей з усіма сторонами. Як справжні террористи, вагнерівці вимагали літаки, щоби втекти з місця злочину (з України через Росію) живими. І їм це вдалось. Пригожин разом із декількома загонами вірних вагнерівців з його старої гвардії вилетів до Білорусі на 5-ти присланих йому літаках. І далі вірогідно більша частина вагнерівців відправляться в Африку, а Пригожин з охороною залишиться командувати ними поки що з Білорусі. Окрім керування безпосередньо "Вагнером", який є його цінним силовим ресурсом, він може у будь-який момент очолити протестний рух Росії з боку правих націонал-патріотів — єдиної серйозної сили в Росії проти існуючої влади. Цю силу репрезентує зараз КРП Гіркіна-Квачкова, які спробують поборотись за владу у разі гострої політичної кризи, яка обов'язково почнеться після програшу війни в Україні і уходу з авансцени Путіна. Пригожин цим своїм виступом вже переграв КРП, показавши себе найбільш войовничим опозиціонером. При цьому Пригожин залишається представником того ж самого клану (брати Ковальчуки, Ротенберги, Абрамович та ін.), який зараз керує Росією і до якого він увійшов, коли ще був т.зв. "поваром" Путіна. Таким чином, цей правлячий у Росії клан створив собі запасний варіант у вигляді майбутнього лідера найпотужніших опозиційних сил і тому залишиться при владі навіть після серйозних потрясінь у Росії.
Білорусь і Лукашенко вже давно знаходиться під опікою Китаю, як держава, де залишився не тільки радянський прапор, але й продовжують панувати соціалістичні порядки і зберіглась навіть велика кількість соціалістичних підприємств ще від часів БРСР — Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки, що дуже до вподоби китайських комуністам. Про китайські гарантії досягнутих домовленостей командири вагнерівців могли особисто і швидко переконатись, зателефонувавши до Африки, де їх колеги по работі, які там залишились, могли зайти у будь-яке китайське посольство, де їм підтвердили наявність таких гарантій.
Неочікувано з'явилась дивна інформація нібито Лукашенко і Пригожин давно товаришують, чого за ними раніше не спостерігалось. Насправді Китай давно купив дружбу не тільки Лукашенко своїми величезними капіталовкладеннями у білоруську економіку, але й дружбу Токаєва та інших лідерів країн середньої Азії. Саме тому Путін почав їм телефонувати з самого початку заколоту, щоби вони попросили Китай врегулювати ситуацію, як це Китай завжди робив й раніше. Згадаємо лише нібито незрозуміло швидке виведення російських військ з Казахстану після придушення там заколоту, на що спонукав Путіна саме Китай. І зараз все закінчилось хеппі-ендом: кризис у Росії швидко закінчився, Путін втримав свою владу, вагнерівці з Пригожиним повернулися живими до Білорусі, а Китай вкотре зміцнив свої позиції скрізь.
Зрозуміло, що зараз ніхто з дійових осіб цього повстання не розкаже справжніх його причин, щоби не опинитися в очах оточуючих не героями, а звичайними відмовниками 500-ми. Але одного разу хтось з них обов'язково проговориться і цей сюжет вдалого заколоту вагнерівських "диких гусів" буде гідний голівудського фільму і Оскара. Тим часом ЗСУ стало трохи легше у наступі, коли ці дикі гуси втекли з Росії, як щурі з тонучого корабля. Та й російська влада показала свою слабкість, що теж непогано.
