Кацап є влучнішою назвою росіянина, ніж москаль. Москалями раніше називали солдатів, які приходили в Україну з боку Московії, а зараз здебільшого позначають жителів Москви і прилеглих до неї районів Росії. Кацапи – це узагальнююча назва тих росіян, які формують велику російську імперську масу. Зараз переважна більшість кацапів підтримують війну Росії в Україні. За даними Russian Field, загальний рівень підтримки кацапами агресії РФ проти України становить 59%.

За Вікіпедією, кацапи — це розмовна назва росіян, яку вживають здебільшого українці, поляки, білоруси, чехи, литовці та інші слов'янські народи. За основною версією, народне слово «кацап» утворене від словосполучення «як цап», тобто «подібний до цапа» — позначення росіян, які раніше здебільшого носили такі бороди, як цапи-козли. Виникнення цього слова могло бути пов'язане з російською традицією носити бороди. Типовим представником такого кацапу із козлиною борідкою є Моторола-Павлов — козел, який прийшов захоплювати Донецьк у першу хвилю російської навали у 2014 році.

За версією, котру запропоновував академік Д. Яворницький, «кацап» має тюркське походження: kassap («м'ясник"). До тюркських мов це слово потрапило з арабської, де qaşşăb означає "живодер", або "м'ясник", "той, що забиває худобу". Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: "адам кассаби" означає "люта людина", "деспот", вираз "кассап одлу" — "шельма"; "хассап" мовою кримських татар означає "м'ясник".

Ця назва московитів з'явилась у татар після втрати ними незалежності. Військо Івана Грозного пообіцяло татарам — жителям Казані, що їх залишать в живих, якщо вони віддадуть місто без бою. Однак обіцянку не було дотримано. Сталось це в 1552 році. Військо Івана Грозного довгий час не могло здолати опір. Тож цар пішов на хитрість і обдурив жителів міста. Він їх звичайно відпустив, але перед тим понівечив усіх їх воїнів-захисників.

Ось як у літературі використовували цю назву росіян наші видатні письменники і поети.

"Кляті кацапи, …, їдять щі навіть з тарганами". — Микола Гоголь.

"Та кидайте ви й оту "кацапщину", та краще їдьте на Гетьманщину". — Микола Гоголь.

"Ярмарок аж кипів.., цокотять перекупки, божаться цигани, лаються кацапи". — Марко Вовчок.

"Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них". — Яків Кухаренко.

"Іван Грозний представляли італьянці по-італійськи… поводитись по-кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа". — Леся Українка.

 "Переписав оце свою "Слепую" та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо". — Тарас Шевченко, лист до Я. Г. Кухаренка.

"Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" — Тарас Шевченко, лист до Я. Г. Кухаренка.

 

"Завів кацап християнина,

Зарізати хоче.

Зав'язав йому назад руки,

Ніж широкий точить.

А кацапчук семиліток:

Мало не брикає:

Кругом скаче коло тата:

Та все промовляє:

"Да полна уж тачать батька!..

Будєт с нєго, будєт!..

Режь же, батька! то-то любо:

Как трепаться будєт!"

—  Степан Руданський.