Привіт, Хунта.

Прочитав допис Кирила Сазонова «ставка на промисловість», кому цікаво — перегляньте. Там нашого «молоденького Брєжнєва» славлять.

Відпишу пару абзаців...аби не нудно було... Для Сазонова і для поціновувачів Зе-кварталу.

Не сперечаюсь з Автором. Зовсім. Нема сенсу.

1. Промисловість — це виготовлення товарів за допомогою машин і механізмів. Тобто, не хенд мейд, не ручна робота. Теперішня промисловість в Україні — це технічний відстій другої половини 20-го сторіччя.

Сучасна новітня промисловість коштує ДОРОГО. Дуже дорого, надзвичайно дорого. Тому що сучасна промисловість, це не тільки ЗАВОД якийсь, а це повний комплекс транс-національних зв'язків, науки, найновітніших матеріалів, підготовки кадрів, мобільності, логістики, збуту і тотально фахівці-фахівці-фахівці.

2. Виготовлені товари потрібно продавати. На експорт. А це означає, що товари повині мати якість та ціну кращі, ніж у конкурентів.

3. Які такі товари, виготовлені нашою сучасною промисловістю ми зможемо вигідно продавати і коли це відбудеться? Не забуваємо, що України в світі, як країни-виробника будь-яких товарів НЕ існує. Тобто, ще потрібні гроші та час на брендування країни, як такої. А до всього нас «ТАМ ТАК ЧЕКАЮТЬ» — коли вже та Україна зі своїми товарами приїде до нас?

4. Коли та як будуть створені в Україні найсучасніші промислові кластери? Скільки КОШТУЄ один промисловий кластер, хтось підраховував у Зеленського, пане Сазонов? Один кластер з нуля — порахуйте будь ласка.

5. Нагадаю, що для сякої-такої індустріалізації країни потрібно щонайменше три десятки промислових кластерів

І про с/г, яке не драйвер економіки за Сазоновим.

Голландія — це всього 2 млн га з хвостиком с/г-угідь. Але 168 млрд. дол. на круг.

Україна — це 42 млн га, або в 20 разів більше земельки, ніж в голландців.

І треба ж таке — в цьому році Україна поставила РЕКОРД (глисти їм в печінку) — наші латифундисти продали збіжжя (сировини) на 20 млрд дол.

Ото рвонули. У вісім разів менше голландців, але рекорд. Ну... то таке, несуттєво.

А далі картинка ще більше неприваблива.

До тих двадцяти, ще десь 25 млрд.дол. зкомуніздили чиновники та різні там «дозволячі» на всіх рівнях.

Ще один величезний кусок грошей, але вже в сумі двох попередніх чисел осіло на різних прокладках (доставки, елеватори, перевалки, добрива, посередники, Укрзалізниця, експедитори, усушка, утряска і тд і тп...)

Отакі у нас «резерви». Можемо запросто кормити до 800-900 млн жителів Землі. Три рази в день. На перших кроках.

Для загальної картинки — бюджет України знаєте? Чи самі подивитеся? Порівняйте з тим, скільки тирять на С/Г? ))

Якщо переробляти вдома, в Україні с/г-сировину, всього 20% і вже ПОТІМ продавати готову продукцію, ми подвоюємо ВВП.

І це БЕЗ надскладних технологій Южмаша, це швидко, миттєво, по суті. Це без промислових кластерів, без технологічних переворотів, без надзвичайних та героїчних подвигів.

Ще раз, для глухих, сліпих і Зе-натхненних — ми, українці, при бажанні та незначних зусиллях, ПОДВОЮЄМО ВВП.

А це, на секондочку, 3 трл 700 млрд грн помножене на ДВА.

Ми тут скачемо до небес, коли йде зростання ВВП країни на 3 відсотки, а тут бац — і подвоєння. Але нащо воно нам? Давайте краще вкинемо грошенят в мертву промисловість.

(хоча ніде правди діти, наш ВВП — це всього навсього ОДНА ДЕСЯТА частинка вартості інтернет-генделика АМАЗОН. Або інакше, хто про дроби не чув — АМАЗОН ВДЕСЯТЕРО ДОРОЖЧИЙ ВВП України)

От таке воно — ніяке і безперспективне українське С/Г, здатне подвоїти ВВП країни в самі стислі терміни.

Але завдяки саме йому, без створення надпотужної та супер ефективної промисловості кожен українець в найстисліші терміни прямо та опосередковано може підвищитиє власну капіталізацію вдвічі.

Якщо ж «забути» про земельку, взагалі про с/г і рвонути, яко Сталін Йосіфович, на повну індустріалізацію, або як ото Кирило Сазонов і Зе придумав, — то Україні хана.

(Хочете перевірити? Будь ласка — до ваших послуг звичайний математичний аппарат аналітика для нелінійних та нестандартних процесів і аналізу баз даних — фігня ділов, і все перед очима)

А що ж тоді потрібно?

Потрібна економіка ПІСЛЯ-завтра. Потрібна економіка наукових знань. Нема сенсу доганяти індустріалізацію розвинених країн. Поки будемо наздоганяти, витрачати сотні мільярдів доларів та десятки років на власну промислову досконалість — індустріально розвинені країни відірвуться ще далі.

Індустріалізація важлива, безперечно, але то вже відстій, то здохло ще в середині 50-х років минулого століття з появою першої транснаціональної компанії.

З кожним новим етапом науково-технічного розвитку, а таких вже налічують п'ять, чи навіть шість нових укладів, або революцій, наздоганяти когось буде важче, а по суті — просто нереально. Не можуть папуаси за мить перетворитися на англо-саксів.

Поясню.

- За 17 годин німець виготовляє продукції, товарів та послуг стільки, скільки українець за весь рік. Скільки десятків років праці та грошей потрібно Україні, аби вийти на такий рівень Германії?

- З 2050 року ВСЯ Європа переходить на декарбонізовану економіку, або інакше — це існування Європи та повністю ВСЕ життя європейця буде проходити БЕЗ газу, дизеля, бензину, вугілля і інших вуглецевих сполук. Уявіть, яка то буде економіка Західного світу і яка то буде новітня промисловість? Ми що збираємося наздоганяти?

Що ж нам робити?

Для початку потрібно третину НОВОГО, свіжого ВВП від виторгу с/г відправити на науку.

Третину.

І навіть не задумуватися, а просто віддати. Один долар в науку дає 7 дол приросту.

До речі... максимальний підйом на 1 долл в науку дав більше 47 000 долл зростання за рік протягом семи років. Є цифри вищі, але там швидше падав прибуток.

Болти і гайки важливі. Без них і справді ніяк. Але болти нехай нарізає той, хто не може ДУМАТИ, пане Кириле.

Болти зараз виготовляють роботи. Цілодобово, 365 днів на рік. Без людини.

А далі буде ще крутіше.

Вже є.

Думати, казали класики — то основна властивість високорозвиненої матерії.
А поки що все виглядає просто:
— давайте розвивати промисловість, триндіти про це невігластво, по телеку його показувати, бо певним людям земельні паї людські вже дуже сверблять, а це ж такі шалені дармові кошти;
- скоро вибори і потрібна рекламна підтримка президента «своїм слугам» за державний кошт;