Після проведеного Центром «Досьє» Михайла Ходорківського п'ятимісячного розслідування вбивства журналіста Орхана Джемаля, режисера Олександра Расторгуєва та оператора Кирила Радченка у Центральноафриканській Республіці (ЦАР), замовником вбивства цієї групи був названий Є.Пригожин — власник приватних військових компаній (ПВК) «Вагнер», «Патріот» та ін.
На сайті Дощ повідомлялося, що за знімальною групою стежив місцевий жандарм Еммануель Котофіо. Він спілкувався зі співробітником ПВК Олександром Стільниковим, який має жетон з особистим номером «М-5661». Такий номер зазвичай присвоюється співробітникам ПВК «Патріот» Євгена Пригожина. Цілком очевидно, що вбивство було заплановано. Була заздалегідь організована засідка, в яку групу журналістів навмисно завели. 30 липня 2018 року невідомі зупинили їх машину на безлюдній дорозі та розстріляли усіх троїх, потім водія з машиною відпустили. Вбивць так і не знайшли.
Орхан Джемаль та Олександр Розторгуєв були різко опозиційними стосовно Кремля. Тому їх вбивство було санкціоновано на самому високому рівні, вірогідно особисто Путіним. Сам Джемаль був мусульманином і скрізь, де міг, захищав права мусульман. Орхан часто та публічно критикував Кремль за анексію Криму та війну в Україні, за переслідування кримських татар і взагалі мусульман у Росії та усьому світі, зокрема у Палестині. Серед вбитих раніше в Росії опозиційних журналістів , які виступали на захист мусульман, можна назвати також НаталіюЕстемірову, Тимура Каушева, Хаджимурада Камалова, Ахмеднабі Ахмеднабієва, Гарун Курбанова, Казбека Гекієва.
Путін у ЗМІ озвучив версію грабунку, яка стала керівництвом до дії для всіх державних відомств Росії. Саме так працює існуюча авторитарна система Росії. Наприклад, в той час як весь світ знає Боширова та Петрова, як агентів ГРУ, усі офіційні органи влади Росії досі дотримуються озвученою Путіним на прес-конференції директиви про те, що вони цивільні особи.
В умовах авторитарної держави нещадно пригнічується корпоративна солідарність різних професійних груп та верств населення – журналістів, науковців, партій, територіальних громад. Цим обумовлена відсутність т.зв. «громадянського суспільства» в Росії, яке могло б захищати свої інтереси від свавілля влади, захищати свої життєво важливі інтереси, причому у прямому сенсі цього слова у світлі останніх подій. Усі журналісти Росії повинні були горою встати за своїх колег-журналістів. Журналісти всіх видань та телеканалів повинні були щодня згадувати про це вбивство та його бездарне освітлення владою та силовиками. Але цього не відбулося, деякі журналісти кілька днів поговорили і швидко забули про цей випадок. Народ мовчки вірить офіційній версії та пропаганді.
Слідчийкомітет Росії цілковито голослівно відкинув версію центру «Досьє», без пред'явлення будь-яких фактичних додаткових відомостей. Фактично СК Росії повторив озвучену напередодні Путіним версію про бандицьке пограбуванні журналістів, не назвавши жодних додаткових фактів. Ця ж версія від початку була озвучена водієм журналістів. Хоча зрозуміло, що поїхати живим і неушкодженим від бандитів, які катували і вбили тих, хто їхав у машині журналістів, міг тільки спільник цього вбивства. У той же час центр «Досьє» навів досить переконливі подробиці вбивства журналістів з білінгом стільникових телефонів, що належать учасникам та спільникам злочину.
20 грудня 2018 року СБУ через свої канали встановили особи 10 найманців ПВК Пригожина, які у день вбивства журналістів перебували в ЦАР, та 37 відряджених туди найманців, більшість з яких воювали раніше на Донбасі. У цьому списку є й А.Сотов з номером жетону М-5661. У СБУ стверджують , що керівництво ГРУ РФ надіслало російських найманців у ЦАР ще на початку 2018 року. Вони були відряджені під прикриттям комерційної фірми ТОВ " М-Фінанс " (м. Санкт-Петербург, основні напрямки діяльності: видобуток дорогоцінних каменів, діяльність приватних охоронних служб), яка належить Євгену Пригожину. "При цьому доставка до Африки частини найманців здійснювалася безпосередньо приватним літаком Пригожина", – повідомляють у СБУ. Керівником групи найманців є громадянин РФ В.Захаров (особистий номер у структурі ПВК М-5658).
Від уваги російських ЗМІ абсолютно вислизнуло, що за розхожим і зовсім невинною прізвисько Пригожина — "кухар Путіна" — ховається жорстокий злочинець і кримінальник, який якраз підходить для такої чорної роботи. У Вікіпедії стверджується, що у 1979 році в СРСР Євген Пригожин у Ленінграді був засуджений до першого умовному строку за статтею "крадіжка", а у 1981 році до 12 років позбавлення свободи за статтями КК "розбій", "шахрайство", "залучення неповнолітнього у злочинну діяльність". Відсидівши в колонії 9 років, він вийшов у 1990 році і одразу потрапив до іншої країни — Росії, де він зміг повністю реалізувати свої кримінальні таланти. У 90-ті Пригожин потоваришував із начальником охорони Путіна, нинішнім главою Росгвардії В.Золотовим, про що у 2013 році розповідав журнал Forbes . І він був добре знайомий з Р.Цеповим , який працював особистим охоронцем у Путіна, коли той ще був віце-мером Петербурга (після переїзду Путіна до Москви Цепов охороняв деяких кримінальних авторитетів , у тому числі сім'ю лідера "малишевського" угруповання О.Малишева ). Пізніше історик спецслужб Б. Володарський у 2009 році в ефірі радіо "Свобода" висловив впевненість у вбивстві Цепова радіоактивним полонієм , як і опозиційного підполковника ФСБ Литвиненка, який перед тим утік до Британії.
Теперішній кремлівській влади недостатньо величезної кількість силовиків на офіційній службі. Потрібні ще й найманці та злочинці, які зараз ними командують. Не дивно , що такого колишнього кримінальника самодержець Путін призначив відповідальним за "чорну роботу" та таємні операції, як всередині країни, так і за кордоном. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році 15000 злочинців із в'язниць та колоній Росії, набраних пригожинськими ПВК, були відправлені на війну з Україною. При цьому російськіофіцери та генерали, забувши про свою офіцерську честь, зовсім не протестують проти того, щоби працювати і воювати разом з цими ґвалтівниками, мародерами та вбивцями, так би мовити, пліч-о-пліч.
