Скільки насправді людей у світі хворіє на Covid-19

Про те, що деякі країни навмисне применшують кількість померлих від Covid-19, знають усі. Також кожному зрозуміло, що охопити тестами всіх захворілих у країні майже неможливо. Але статистика доводить: кількість постраждалих внаслідок пандемії більша учетверо!

Показник смертності

Питання, скільки хворих насправді вмирає від нового коронавірусу, гаряче дебатувалося останні пів року. Спочатку називалися захмарні цифри, які вплинули на запровадження жорсткого карантину – від 38 аж до 58 на тисячу. Сьогодні ж, хоча питання і не закрите остаточно, можна говорити про появу певного наукового консенсусу. Огляд у найавторитетнішому природничому журналі світу Nature від 16 червня показує, що найвірогідніший індекс смертності становить від 0,6% до 1%, тобто від 6 до 10 людей на тисячу. Показником 0,65 як найближчим до істини оперує федеральна агенція США – Центр з контролю та профілактики захворювань. ВОЗ офіційно визнала летальність коронавірусу на рівні 0,6%. В окремих випадках, наприклад у віковій групі 65+, смертність може зростати до 5,6%. Це впливає на різницю в кількості загиблих у «молодих» та «старих» країнах, але середнє значення все одно не міняється.

Є й інші дані: Кембрідж – 1,4%, університети Вуллонгонгу і Джеймса Кука з Австралії – 0,75%, Гарвард – 0,5%, Стенфорд – 0,25%. Але в середньому і з них виходить 0,7%. Таким чином, новий коронавірус у шість чи навіть десять разів смертельніший за сезонний грип.

Але зачекайте, скажете ви, а як же 2, 3, 7 чи неймовірні 10% смертності навіть у багатих країнах з розвиненою медичною системою? Невже вони фальсифікують результати? Відповідь буде такою: дані по смертності дещо занижено, але це не принципово. Справа в тому, що хворих у цих країнах насправді у кілька разів більше.

Скільки хворіє?

Відсоток смертності по країні, який щоденно відстежує медичний університет Джонса Гопкінса, визначається як частка померлих від зафіксованих випадків захворювання. Але перша й найголовніша заувага на тій же сторінці про цей показник звучить так: «за більшої кількості тестів виявляється більше людей з легшими випадками захворювання – це знижує коефіцієнт летальності». Отже, чим більше людей, особливо без симптомів, буде визнано хворими, тим ближчим відсоток смертності буде до 0,6-1%. І навпаки.

Візьмемо для прикладу Францію з Німеччиною – співставні за кількістю населення та рівнем розвитку країни. Станом на 1 вересня, смертність у першій становила 9,6%, у другій – 3,8%. Нема сумніву, що у Франції справді померло більше людей, ніж у Німеччині. Але причина такого драматичного розриву – в іншому. Берлін зробив ставку на масове тестування, і ще в березні проводив по 500 тисяч тестів на тиждень (71 тис./день). Париж вирішив зосередитися лише на важких випадках – і в березні тестував по 4 тисячі в день (у 18 разів менше). До сьогодні французи визнають хворими лише тих, у кого вірус було підтверджено найскладнішим шляхом – повним тестом в лабораторії. Аналогічно у Великій Британії в березні обробляли фактично по 5 тисяч тестів в день, а хворих визначали за результатами лабораторних досліджень – і на 1 вересня там офіційна смертність – 12,3%.

Можна зайти з іншого боку. Італія, одна з найбільш постраждалих країн (13,2% смертності), до серпня протестувала 5 млн жителів з 60 млн (кожного 12-го), а Німеччина – понад 11 млн з 83 млн (кожного сьомого). США зробили 60 млн тестів на 328 млн населення (кожен п'ятий), а у вересні планують 90 млн – і тому там показник смертності 3%, хоча за абсолютними цифрами Америка лідирує у сумному списку.

Насправді ж у всіх цих країнах коефіцієнт летальності має бути схожим – і за 100% тестуванняі він не перевищував би 1%. А відхилення у більший бік означає лише одне – хворих там у рази більше, просто їх не виявляють.

Так, чиста математика доводить, що 30 тисяч померлих у Франції означає від 1,8 до 3 млн реальних хворих. Самі французькі епідеміологи визначають цю кількість у 2,8 млн осіб. Аналогічно в усіх інших країнах є фахівці, які наполягають на перегляді рівня захворюваності у бік збільшення.

Таким чином, навіть якщо спиратися винятково на офіційну кількість померлих на 1 вересня – понад 857 тисяч – то всіх хворих на планеті має бути не 25,7 млн, а від 50 до 85 млн! Але насправжні цифри ще більші.

Скільки померло?

Зрозуміло, що жоден уряд при здоровому глузді не стане завищувати кількість померлих від Covid-19. Проте різні підходи до обліку смертності заважають встановити істинне число жертв. Наприклад, управління охорони здоров'я німецького Гамбурга обраховує лише тих, хто помер безпосередньо від коронавірсусу, будучи перед тим здоровим. А німецький же Інститут Роберта Коха записує у жертви пандемії всіх, у кого був виявлений коронавірус, хай би від якої причини вони померли. І це в рамках однієї країни – що вже казати про розбіжності у підходах різних держав! Бельгія вважає жертвами пандемії тих, хто помер просто з симптомами Covid-19, навіть якщо вірус не був підтверджений лабораторно. Тому в цій благополучній країні зараз нараховується аж 11,6% смертності. В Росії навпаки – довести смерть саме від коронавірусу дуже складно.

На статистику держав третього світу зважати не варто. У тій же Індії 70% смертей взагалі не відстежуються і не підкріплені жодними свідоцтвами. Скільки там реально хворих і померлих, не знає ніхто.

Ще одна причина – навмисне заниження своїх показників авторитарними країнами. Наприклад, доведено, що в Ірані наприкінці липня померли від пандемії не 14,5 тисяч, а 42 тисячі осіб, і захворіли не 278 тисяч, а 450 тисяч.

Шквал критики викликають офіційні дані з Росії – у першій п'ятірці за кількістю хворих (понад мільйон), але з дивовижно низькою смертністю (17 тисяч, тобто 1,7%). В результаті почали з'являтися альтернативні обрахунки. 16 травня державні дані по Дагестану показували 3,5 тисячі хворих і 29 померлих, реально ж – 13 тисяч і 650 осіб відповідно.

Найпростіший спосіб приховати правду – «забувати» про надсмертність. У Москві та Санкт-Петербурзі у квітні померло на 2073 особи більше, ніж у середньому за останні п'ять років. Діагноз «коронавірус» поставили 629 пацієнтам, а 1444 летальні випадки не врахували без жодних пояснень. Якщо цей показник правильний для решти країни, смертність треба було збільшити на 70%. За іншими свідченнями, незареєстрованими залишаються близько 80% смертей від коронавірусу в регіонах, а реальна кількість жертв може бути утричі вищою, ніж дає офіційна статистика.

7 травня московський мер оцінив кількість хворих жителів столиці у 300 тисяч за офіційних даних у 92,5 тисячі. За неофіційними даними, на червень реальна смертність від пандемії в Росії становила 30-40 тисяч осіб, а до кінця року може сягнути позначки у 100 тисяч. Кількість росіян, які вже перехворіли, разом становить 20 мільйонів.

Але «невидимі» втрати є не лише в Росії. На Заході теж спостерігається стрибок надсмертності, який лише частково пояснюється пандемією. Певна річ, не всі померлі – жертви коронавірусу. Хтось пішов у засвіти від «звичайних» хвороб, не дочекавшись медичної допомоги, комусь обірвали життя стрес чи голод внаслідок карантину, ну і чимало наклали на себе руки. В Європі «надлишкову» смертність розподіляють по-різному: в Бельгії 85% усіх додаткових смертей записують на рахунок Covid-19, в Іспанії та Франції – по 75%, в Британії – 67%, в Італії – 56%, в Нідерландах – 51%. Але навіть ті, хто помер не тому, що його вбив саме цей вірус, а через опосередковані причини, все одно мають бути враховані у статистиці. Тому що без пандемії вони залишилися б живими.

Скільки ж цих надмірних смертей? У середині червня свій аналіз представила корпорація ВВС. За офіційними даними, вірус забрав 440 тисяч життів, «надлишкова» смертність у 22 країнах, за даними британців, становила ще 130 тисяч (+23%). Наприкінці серпня свій аналіз дала The New York Times. Тоді офіційно померлих було 800 тисяч, недорахованих по 29 країнах – ще 207 тисяч (+20%). Щоправда, у американців дані по всій Росії відсутні, є лише по Москві, і немає Ірану. А як ми знаємо, в першому випадку додатково слід врахувати ще 30 тисяч, а в другому – 28 тисяч. Тож 207 тисяч перетворюються на 265 тисяч – і це щонайменше, бо в статистиці бракує Індії, яка зазнає колосальних втрат.

Таким чином, замість 850 тисяч померлих ми маємо мінімум 1 115 000, а замість 25 млн хворих – від 67 до 110 млн. А з Індією – ще більше!

А що там в Україні?

Не краще і не гірше за решту. Офіційно 2656 померлих і 125,8 тисяч хворих (2,1% смертності). Але є одне але. Загальна смертність населення за минулі роки (беремо дані Держстату за 2014 р. без Криму та Донбасу) була така:

Отже, середня смертність на підконтрольних територіях становила 592,3 тисячі осіб, через респіраторні хвороби – 13,1 тисячі. Але за 2020 рік ми маємо лише піврічні дані, тож поділимо попередні результати навпіл: 296,15 та 6,55 відповідно.

А от за перше півріччя цього року померло 287 тисяч, тобто жодної надсмертності не зафіксовано. Можливо, варто дочекатися даних за весь рік. По хворобах органів дихання – 5797, а Covid-19 – ще 1112, тобто разом – 6909. Тож з офіційної статистики нічого незвичайного не видно.

Деякі фахівці сумніваються у державних даних. 15 липня дослідник з Київської школи економіки наголосив, що кількість хворих в Україні утричі більша. Але якщо спиратися на офіційну кількість померлих у 2656 людей, то хвороба мала вразити від 160 до 260 тисяч жителів України – тобто удвічі більше. Втім, позаяк протестовано 1,6 млн з 38,4 млн (кожний 24-й, вдвічі менше за Італію, а вона і так пасе задніх), розраховувати на якісну статистику зараз не доводиться.

Боюся, за результатами року нас чекають геть невтішні новини.

Бережіть себе!

Фейсбук автора