Масові відмови від щеплень і навіть мітинги антивакцинаторів спричинили чергове побоїще у соціальних мережах та в телеефірах. Одні громадяни закидають іншим відсутність здорового глузду, другі першим – плазування перед владою. А що ж сама влада? А вона вибрала найгіршу стратегію з можливих, і всі наслідки пандемії – на її совісті, а не на сумлінні противників щеплення. І найгірше – що вже нічим зарадити неможливо.
Оригінал — Газета.юа
Для початку погляньмо на те, як взагалі люди ухвалюють рішення. Раціональна поведінка притаманна не лише нам, але й багатьом тваринам. Восьминоги взагалі досі дивують дослідників – у них немає хребта, а поводяться вони, як найрозумніші з хребтових. Однак саме у дорослих людей (це важливо – малі діти поступаються тваринам у певних аспектах поведінки) мозок розвинувся настільки, що вони отримали теоретичну можливість вчиняти раціонально завжди. Ще років з 20-30 тому ціла наука економіка розглядала людей в якості досконалих аналітичних машин, які завжди знають, чого хочуть, і отримують це найвигіднішим способом.
Однак і здоровий глузд, і розвиток нейробіології показують, що це не так. Що під доволі тонким шаром розуму ми все ще продовжуємо залишатися тваринами з притаманними їм базовими інстинктами поведінки. Серед військових популярною є приказка: «у критичній ситуації ви не підніметеся до рівня ваших очікувань, а впадете до рівня вашої підготовки». Ось тому навіть професійні бійці стільки часу приділяють тренуванням. У звичайних ж людей, без спеціального фізичного та психологічного навчання, падіння у критичній ситуації може набути катастрофічного масштабу.
Це – перша теоретична підстава для правильного розуміння поточної ситуації. Друга полягає у розумінні неоднакової цінності позитивних та негативних сигналів. Як всім відомо, розчарування від невдач сильніше відбиваються на нашому настрої, ніж втіха від перемог. Небагато хто здатний роками смакувати минулі тріумфи, зате більшість з нас щиро переживатимуть миті ганьби, навіть якщо вони сталися давним-давно. Лише невелика кількість людей страждає на азарт – тобто отримує задоволення від ризику, звичайні люди страшаться втрат більше, ніж мріють про виграш (тому казино досі не завоювали планету). Нарешті, новини про вбивства та аварії значно сильніше привертають нашу увагу за будь-які інші (крім котиків). Це все спадок дуже далеких часів, коли проігнорувати звістку про джерело їжі означало просто залишитися голодним, а зробити так зі звісткою про хижака означало втратити життя.
Ну і по-третє, будь-що невідоме і незвичне скоріш за все виявиться небезпечним, тому якщо є можливість, слід обирати старі перевірені речі та шляхи. Прекрасний мультфільм «Сімейка Крудсів» іронізує над ультраконсерватизмом первісних людей, показуючи, що новації можуть обернутися загибеллю, але і бажання зберегти все по-старому за будь-яку ціну теж приведе до краху. Тож, консерватизм у нас як не в крові, то все одно глибоко у мозку.
Тепер, згадавши про все це, спробуємо по-новому поглянути на історію з пандемією коронавірусу в Україні.
Вже є певний консенсус у тому, що єдиної спільноти антивакцинаторів немає, а є три більш-менш відмінні групи. До першої, найменш чисельної, але дуже галасливої (через що вона опинилася під прицілом карикатуристів у мережі) входять всякого роду диваки. Одні вірять у наночипування – з 5G або без такого, другі – у всесвітню змову урядів з метою зменшення населення, треті – у таку ж змову, але вже «бігфарми». Хтось не хоче піддаватися тиску Сороса, хтось – рептилоїдів, а комусь заважає вакцинуватися своєрідна уява про волю Бога.
Друга група, дещо більша, але так само мала у масштабах країни, не вірить у чипи, але вірить у порушення своїх прав. Мовляв, сьогодні маски і карантин, завтра відмова у лікуванні й табори для невакцинованих, післязавтра – тоталітаризм. І хоча посилання на Конституцію у цієї групи зазвичай невірні, і законів вони насправді не знають, і про судові прецеденти на Заході чути не хочуть – я не можу сказати, що їхні аргументи нічого не варті. Бо і справді дуже часто державі даси палець, а залишишся без руки.
Ну і третя, найбільша, група складається з тих, хто принципово не проти щепитися, але банально боїться. Боїться неякісних вакцин, непередбачуваних побічних дій, незрозумілих наслідків у майбутньому. Ну або просто досі не вірить у важкі наслідки хвороби особисто для себе. І ці люди, можливо, перейшли б до табору вакцинаторів, якби не кілька великих але.
І тут ми переходимо до найголовнішого – хто ж винуватий?
Є велика спокуса перекласти все на низькій рівень освіти в школі, блогерів-хайпожерів чи руку Москви, хоча заперечувати все згадане важко. Однак істинна правда полягає у тому, що єдиною причиною катастрофічної ситуації в Україні є дилетанти у владі. Якби при державному стерні стояли адекватні управлінці, здатні налагодити комунікацію в суспільстві, то величезна маса «недовірливих» рано чи пізно була б вакцинована, та й половина «законників» теж. Ну а решта у шапочках із фольги вже не становила б проблеми – навіть у розвинених демократичних країнах немає 100% щеплення.
Згадайте, якої істерикою у Нових Санжарах супроводжувався початок пандемії. Причина цього зрозуміла – страх перед невідомим. Ну а як це нова чума? Що, як ми будемо масово вмирати на вулицях, як показують в американських блокбастерах? Сильне почуття небезпеки з легкістю скидає людину з раціонального на емоційний рівень, і тут вже не важливо, у кого яка освіта. Хто серйозно боїться – поводитиметься як його людиноподібні предки, хай він тричі професор. А страх найчастіше породжує саме агресію – от звідки розбиті вікна в автобусі з хворими та срачі у Фейсбуці. До нагнітання істерії доклалися і ЗМІ – бо жахливі новини продаються краще.
І що зробила наша влада замість того, щоб заспокоїти суспільство? Правильно, вона вчинила з точністю до навпаки і почала лякати людей ще більше. Заборона відвідувати парки задля створення атмосфери страху, у чому зізнався тодішній головний санлікар Віктор Ляшко, – це гасіння пожежі бензином. Чим більше людина боїться – тим ірраціональніше поводиться. Влада ще наганяє на нього страху – а потім дивується результатам. Це не тільки наша проблема – у Британії навесні 2020 року звалили два десятки веж мобільного зв'язку. От що паніка робить навіть з багатими освіченими людьми. Ну а Ляшка, замість звільнити за невідповідність посаді, підвищили до міністра охорони здоров'я. Молодці.
Друга проблема – «похмілля» після істерики. Люди, не бачачи трупів в під'їздах, починають відходити від пережитого страху, і найпершою реакцією стає заперечення. Так, хвороба, але не страшна. Грип, не важче. Безглуздо тицяти таких в статистику – цифри ніколи не переконують тих, хто шукає виправдання своїй поведінці. Невже вас вибори нічому не навчили? Лише смерть близьких здатна похитнути таку недовіру.
Що ж робить держава у такій ситуації? Вибачається за перебільшення загрози? За навмисне сіяння паніки? За спекуляції на масках? За витрачання грошей медичного фонду на велике будівництва? Аж два рази!
Влада не тільки не перепрошує за свою бездарність, вона ще й демонструє наплювательське ставлення до проблеми. Ще вчора закликали ледь не у скафандрах ходити вулицями, а сьогодні президент посеред карантину п'є каву в начебто зачиненому кафе. Локдаун мало того, що абсолютно непродуманий, так ще й ігнорується посіпаками, чиї ресторани працюють, наче нічого не сталося. Опозиція теж не ідеальна – критикує індійський «шмурдяк», хоча мала б розуміти, що ця характеристика потім пошириться на всі вакцини.
Що в таких умовах починає робити пересічний українець, чийого діда заморила радянська влада, а батьківські накопичення згоріли в Ощадбанку? Правильно – він перестає вірити і цій владі також. Можна довго дурити одного, але всіх не вийде. І в результаті цілком обґрунтована недовіра до дій влади переноситься, цілком необґрунтовано, на саму хворобу. Наслідки ви можете спостерігати на вулицях (від відсутності масок до підробки сертифікатів) та в моргах (щоденні втрати більші, ніж під Іловайськом).
А найгірше, з чого я почав, це неможливість виправити ситуацію. Довіра – це обмежений і недовговічний ресурс: втративши його раз, швидко назад не повернеш. Тож навіть якщо сьогодні ж влада перестане робити дурню, а візьметься за голову, народ їй все одно не повірить. Навіть за тисячу гривень. І десятки, якщо не сотні тисяч життів, які могло б врятувати щеплення, залишаться на її совісті.
Брехлива, некомпетентна і жадібна влада – головна причина низького показника вакцинації в Україні, ну і тваринні інстинкти всередині нас також. А не паршива освіта, вплив блогерів чи падіння авторитету вчених. Бо навіть неосвічених, недовірливих та істеричних може переконати, якщо говорити з ними просто і відверто. А будеш постійно брехати і порушувати власні правила – не вмовиш навіть найрозумніших. Завтра з'являться ефективні ліки від коронавірусу, і ця пошесть перейде у розряд сезонних недомагань. Світ переможе цю пандемію, як пережив усіх її попередників. Однак недолуга влада, яка своїми діями пробуджує в людях сплячу мавпу – це та проблема, яка з нами буде завжди. Тому й антивакцинатори ніколи не переведуться.
Однак влада владою, а вірус – вірусом. Тому хто може – вакцинуйтеся.
І підписуйтеся на мій фейсбук - там іноді буває цікаво)
