Багато суперечок через «шкільну форму» виникають тому, що учасники дискусій змішують поняття «шкільна форма» і «одяг для школи».
Давайте визначимося.
ШКІЛЬНА ФОРМА — це те, що ОБОВ'ЯЗКОВО для носіння: хочеш ти того чи ні. За те, що людина одягнена «не по формі», передбачені конкретні санкції. Наприклад, якщо дитина прийшла в школу у штанях «не того відтінку», її можуть не допустити до занять, зробити зауваження, влаштувати цькування. Прикладів вистачає.
ШКІЛЬНИЙ ОДЯГ — це те, що КОЖЕН ОБИРАЄ САМ, без примусу, керуючись власним смаком. Шкільний одяг має бути зручним, охайним, відповідним до сезону. Його стиль, колір — то виключно справа дитини та її батьків. І смак до одягу треба виховувати: не заборонами, а поясненнями — і власним прикладом.
Так от. Я обома руками «проти» обов'язкової форми — і «за» зручний шкільний одяг.
Якщо цей одяг матиме певні ознаки належності до закладу освіти (емблема, фасон, колір тощо) — будь ласка, тільки вітатиму: бо коли дитина пишається належністю до освітньої спільноти — це добре. Але тільки за вільним вибором, без примусу.
І тут у мене виникає певний когнітивний дисонанс.
От, наприклад, є у Києві мистецький (це важливо) заклад освіти, керівник якого заявляє, що «нашим учням потрібна форма». Тобто — дітей і студентів мистецької (!) школи, які, за визначенням, мають бути креативними, не схожими на інших — керівник закладу пропонує вдягнути в однакову обов'язкову форму. Мені одному це видається трохи .... еее... дивним?
