site.ua
член клубу

Сьогодні, 7 грудня разом з юристами МОН майже весь день брав участь у обговоренні проекту Закону "Про освіту".

Нагадаю, 25 листопада на розширеному засіданні парламентського комітету з освіти та науки цей законопроект зазнав буквально нищівної критики з боку педагогічної спільноти і його було повернуто на доопрацювання до міністерства.

Тут треба віддати належне міністру, бо запрошення до роботи у групі я отримав саме за його дорученням. Це - незважаючи на досить жорстку критику з мого боку і в соцмережах, і під час засідання комітету. Це - добрий знак. Бо незважаючи на різку критику, Сергій Квіт не відмовляється від діалогу і готовий слухати пропозиції опонентів.

Інше питання - чи будуть ці пропозиції враховано. Сподіваюсь, що так.

Отже..

Темою сьогоднішнього обговорення були автономія школи та громадське самоврядування і громадський контроль у закладі освіти.

Розмова вийшла конструктивною: на мій погляд, запропоновані зміни послаблюють бюрократичний тиск і дають більше прав і закладу освіти, і громадськості. Це добре - і залишає певну надію на конструктив і в подальшому.

Але не можу сказати, що цілком задоволений результатом: бо МОН з незрозумілою впертістю продовжує принципово відкидати базовий принцип про те, що освіта - це освітня послуга, яка має свою ціну і порядок надання.

Аргументація МОН, як на мене - кумедна: вони стверджують, що принцип "освітньої послуги" незрозумілий більшості депутатів - і вони за такий закон не проголосують. Навіть не стану робити висновок з цієї думки: за кого вважають депутатів у міністерстві.

Більше того, сьогодні я почув, що проти принципу "освітньої послуги" виступає і голова комітету Лілія Гриневич (????). Це - взагалі якось дивно: бо її позиція, наскільки мені відомо - саме за освітню послугу. Але то таке.... Може, пані Лілія сама внесе ясність.

Як мені здається, насправді причина у тому, що бюрократична система аж пищіть як боїться чесної розмови і прозорої звітності використання бюджетних коштів. Бо тоді доведеться показувати, скільки насправді коштує всім нам управління освітою. І яка пропорція між необхідним використанням коштів на сервісні функції - і реальними витратами на бюрократію.

І заодно - наскільки взагалі неефективно витрачаються наші з вами податки.

Сподіваюсь взяти участь у обговоренні розділу "Економіка освіти": бо саме в ньому треба прописати реальні гарантії дієвої автономії закладів освіти і можливість розумно витрачати гроші на освіту.

Робота триває. І то - дуже напружено: бо в МОН рішуче налаштовані внести Закон до Ради 16 грудня, щоб ухвалити, принаймні, у першому читанні ще у цьому році.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація