Скривджені парламентом та президентом заготівельники металобрухту, які так і не змогли отримати захисту з боку євроструктур у питанні відміни підвищених експортних мит, можуть опинитися під подвійним ціновим тиском. І не лише вони…
Ще один «порівняно чесний» спосіб отримати гроші
Цього разу підніжку заготівельникам сировини для металургів готується поставити держмонополіст «Укрзалізниця» у традиційному для себе стилі – вкотре підвищивши транспортні тарифи. І вочевидь ця підготовка перебуває вже на завершальній стадії, оскільки керівники Української асоціації вторинних металів звернулися до віце-прем'єра, Міністра економічного розвитку та торгівлі Степана Кубіва з проханням запобігти введенню вільних «плаваючих» цін на вантажні напіввагони.
Взагалі сама практика зниження цінового диктату держави сама по собі вірна і відповідає тим принципам західної демократії та вільного ринку за якими прагне будувати свою економіку і наша Україна. Однак знімати державне регулювання цін на ринку де більшість рухомого складу та локомотивної тяги контролюється єдиним монополістом – це означає приректи важку промисловість та великий бізнес (а саме вони є основними користувачами вантажних вагонів) на постійне зростання цін. А якщо ще зважити на те, що вантажні вагони останніми роками – у великому дефіциті, то розподіл заявок на їх використання найбільшими металургійними, вуглевидобувними та будівельними підприємствами щоразу буде перетворюватися на аукціон з необмеженим зростанням ціни. І це невідомо, чи буде «радий» переможець такому аукціону, якщо гроші, сплачені за оренду вагону, робитимуть перевезення збитковим для власника вантажу.
Атака з флангу?
Певні застороги викликає і той факт, що скарги заготівельників металобрухту були адресовані саме Міністру економіки, а не профільному Міністру інфраструктури, якому і підпорядкована сфера контролю транспортних перевезень. Мабуть невдалі попередні звернення до профільного держслужбовця переконали бізнес у тому, що годі чекати якогось захисту та підтримки з боку міністерства якщо мова йде про гроші. Про великі гроші…
Тож віце-прем'єр Кубів навряд чи стане тією «останньою» інстанцією, яка зможе обмежити тарифні апетити залізничників. Однак на щастя майбутніх користувачів вантажних вагонів у них ще є надія на порятунок від цінового свавілля.
Хабарникам обмежили апетити
Нещодавно стало відомо, що Господарський суд Києва за позовом Національного антикорупційного бюро України відмінив додаток до угоди про закупівлю «Укрзалізницею» дизельного пального. Задіяна для такої оборудки схема була класичним шахрайством: невдовзі після укладення «конкурентної та прозорої» угоди про постачання пального укладається таємне доповнення до неї, за яким ціна зростає майже на 10%. Антикорупційне бюро в ході судового засідання довело, що на той час ціна пального на ринку залишалася незмінною, а тому підставами для такого підвищення могла бути лише корупція.
І тоді, коли «Укрзалізниця» з легкістю розстається з мільйонами власних грошей за невиправдано дороге пальне дозволяти їй самостійно встановлювати тарифи для клієнтів було б зовсім нерозумно. Однак, чи погодиться з такою логікою Кабмін? Чи може клієнтам залізничників вкотре доведеться шукати захисту у судах?
