Коли ви намагаєтеся впіймати пропаганду РФ на суперечностях, ви робите безглузду роботу.
Суперечність – це логічний розрив. Подієва логіка побудована на ланцюжках причин і наслідків, але ці ланцюжки мають сенс лише в системах лінійного часу, спрямованого з минулого у майбутнє.
У таких системах наслідок завжди виникає через причину та після неї, але не до. Якщо час нелінійний (наприклад, циклічний) або спрямований із майбутнього в минуле, або існує в кількох рівноправних потоках, паралельних чи перпендикулярних, або вироджується у точку – звична нам логіка перестає працювати.
Росія створила у свідомості своїх громадян саме такі системи. Циклічні, зворотні, паралельні, перпендикулярні та точкові. Всі варіанти часу, окрім звичайного.
У цих системах вона у вічному циклі перемагає нацизм у вічному 1945 році, назавжди гарантує собі космічне лідерство відправленням Гагаріна, легко повертається у минуле, щоб одночасно врятувати свою улюблену монархію від шкідливих більшовиків та підтримати зусилля тих же більшовиків щодо відродження того, що вони ж зруйнували.
Паралельні реальності сходяться і розходяться, вологе минуле злипається у солодке майбутнє, а поняття «зараз» стає категорією вічності.
Десятки різних версій того, як було збито MH17, у такій логіці не суперечать одна одній, тому що існують у різних пропагандистських хронотопах.
Поняттям «альтернативний факт» і «негативне зростання» вже неможливо пред'явити нелогічність, тому що це чіткі маркери паралельного та зворотного перебігу часу.
Так само не конфліктують одне з одним твердження Лаврова, що «Росія ніколи не нападала на Україну», і Пєскова, що «цілі СВО обов'язково будуть досягнуті». Це просто різні пропагандистські реальності, які поєднує лише імперська шизофренія.
І, звичайно, у цій системі Росія ніколи не зникне, тому що Росія – це Путін, а Путін буде завжди, тому що він є зараз.
А «зараз» – це інша назва російської вічності.
І це єдина точка простору-часу, в якій Росія здатна існувати.