У російському фільмі 2011 року «Дім» банда кілерів нападає на садибу великої фермерської родини (господаря родини грає, до речі, Богдан Ступка — одна з останніх його ролей). До родини щойно повернувся старшенький, запеклий бандюган, який сподівається заховатися в глушині від колишніх спільників. Але ті його вже засудили і прислали виконавців.

Банда не очікує серйозної відсічі, і коли один із кілерів раптом отримує кулю, ватажок каже: «Нам чинять опір. Нас не поважають. Убийте всіх».

Дивіться, яка характерна асиметрія: свій напад на родину банда вважає нормальною справою, а те, що родина раптом чинить опір — це неприпустимий вихід за всі «червоні лінії».

Так само Кремль цілком щиро вважає, що російська агресія проти України — це не привід чинити їй опір. Небензя в ООН заявляє, що Росія зносить прифронтові українські міста КАБами «у повній відповідності до Статуту ООН», а от прильоти українських дронів по складах Wildberries — це «тероризм». Обурення цілком щире — росіяни працюють, стараються, а українці їм заважають всупереч усім «понятіям».

Росія взагалі не сприймає інші країни як рівні їй за статусом — вони для неї або «авторитетний смотрящий», як Китай, або «братва», як Північна Корея та Іран (які, втім, не сприймаються як «рівні» — членством у Радбезі ООН не вийшли), або «лохи», як усі інші. США — «лох розвесистий», Євросоюз — «лох-терпила», Україна — «лох, що зірвався» і надумав «бикувати» всупереч понятіям.

Тому Росія публічно заявляє в ООН, що вона — єдина сторона «конфлікту», яка діє повністю «правомірно», а опір України та допомога, яку їй надають союзники, є «агресією проти Росії».

Підхід, який у системі координат міжнародного права виглядає немислимим і суперечить будь-якій логіці, у кримінальній системі координат Кремля виглядає єдино правильним.

«Нам чинять опір. Нас не поважають. Убийте всіх». А які ще в них варіанти? Погодитися на верховенство права? Та ви здуріли, це точно не для правильних пацанів.

«Ми пропонували поговорити благородно, тобто по-пацанськи, це одне й те саме», — публічно пояснює Лавров.

У кремлівських координатах немає варіанта «припинити распальцовку», навіть зниження ставок там сприймається як визнання поразки і означає негайну смерть.

Тому прямий напад на НАТО буде неодмінно, і він тим імовірніший, чим складнішою буде ситуація для Росії. Тому буде спроба застосувати ядерку — не для того, щоб убити побільше, а щоб поставити на місце китайського «смотрящого», який надто вже про себе уявив.

Тоні Монтана не може здатися. Він востаннє вдихне пів кіло кокса, візьме пару штурмових автоматів і піде назустріч озброєним федералам — гинути з музикою.

Бездоганна з точки зору Путіна рольова модель. Зразок для наслідування. Класика.