В той час як наші лицарі ППО стоять щитом перед російськими ракетами, а воїни ЗСУ і об'єднаних сил оборони ціною власних життів тримають навалу російського вторгнення, українські архітектори лупають скалу лиховісного законопроекту 5655. Питання доцільності зазначеного законопроекту і схожих хоч не надто свіже, але все ще гаряче і про нього ще не писав хіба що ледачий. Проте сьогодні хочу поговорити не про сам законопроект, а про те якою ми бачимо відбудову українських міст і відповідної інфраструктури. Вірогідно, багато хто вважає, що необхідно швидко набудувати «квадратні метри» адже значній кількості людей немає де жити уже сьогодні. Потреба житла тут і зараз дійсно велика, на власні очі бачив зруйновані будинки, що й досі наповнюють краєвиди облупленими стінами та обгорілими дахами, і це в поселеннях звідки фронт пішов ще навесні. На мою думку, щоб швидко «кудись» заселити людей окрім як у металеві «вагончики» можна використати вже існуючі порожні «квадратні метри». Звісно, тут теж багато питань, пошук механізмів втілення, фінансування тощо та й сама тема теж достатньо гостра і дискусійна.
Попри чималий кавалок палаючих і дискусійних питань, пропоную поглянути значно далі по часовій шкалі ніж «сьогодні/завтра» і, можливо, навіть трохи далі ніж «після перемоги». Звісно, очікую, що полетять в мою сторону списи стосовно дочасності підняття такої теми, та все ж, на мою скромну думку, про таке, майже філософське, питання варто задумуватись і обговорювати його уже зараз.
Адже вже досить тривалий час ми пожинаємо плоди швидкої відбудови після другої світової війни у вигляді «хрущовок» та «панельок» і, боюсь, що нас чекають не менш масштабні наслідки хаотичної висотної забудови сучасних українських міст всупереч містобудівельним планам, які вже відгукуються нам численними заторами і які буде досить складно, а подекуди і неможливо виправити.
Врешті, крізь нетрі обмежень, вихідних умов і застережень проростають обриси головного питання. А, власне, яким має бути місто, якими мають бути будинки в ньому, вулиці, якою має бути інфраструктура? Пропоную зануритись в основу: для чого потрібне місто, яка його функція?
Місто надає людям середовище, де вони здійснюють свою життєдіяльність: проживають, працюють, навчаються і проводять своє дозвілля. Отже місто надає послугу, а головним споживачем цієї послуги є люди. Місто – для людей. Важливо уточнити, для всіх його мешканців: для малят, для матусь з візочками, для жінок, для дорослих здорових чоловіків і для ветеранів і просто людей з інвалідністю, для літніх людей і для підлітків. Відповідно планувати відбудову в містах потрібно так, щоб усім споживачам міста, тобто мешканцям було зручно і безпечно в ньому жити, працювати і відпочивати.
На питання, що робить місто зручним, намагається відповісти сталий міський розвиток або sustainable urban development. Задача сталого міського розвитку забезпечити потреби нинішніх мешканців міста таким чином, щоб ресурсів і простору міста вистачило для забезпечення потреб його мешканців у майбутньому. Вирішення такого типу задач передбачає планування на різних рівнях і втручається в широке коло міських систем, від планування міського середовища, економічного і соціального розвитку міста до вибору матеріалів, з яких будуються будинки. Щоб охопити всі сфери для забезпечення сталого розвитку, мабуть не вистачить і товстенької книжки, годі вже казати про невеличку статтю.
Для прикладу розглянемо концепцію 15-хвилинного міста. Вона передбачає, що всі повсякденні потреби і послуги для мешканців, такі як робота, покупки, освіта, здоров'я та відпочинок тощо, мають бути доступними впродовж 15-хвилинної прогулянки або поїздки велосипедом від вашого будинку, де б він не був розташований у місті. Цей підхід спрямований на зменшення залежності від автомобіля, сприяння здоровому та екологічному способу життя та загальне покращення якості життя міських жителів. Реалізація концепції «15-хвилинного міста» потребує мультидисциплінарного підходу, який включає транспортне планування, міський дизайн і формування політик, щоб створити добре спроектовані громадські простори, зручні для пішоходів вулиці та багатофункціональну забудову.
Як складову частину такої концепції можна розглянути самодостатній житловий квартал (або як у нас прийнято називати житловий комплекс), в межах якого мешканці можуть задовільнити більшість своїх щоденних потреб, як от житло, робота, покупки, дозвілля та фізична активність. Подібні задачі намагався вирішити архітектор Vicente Guallart, переможець міжнародного конкурсу у своєму проекті постковідного багатофункціонального комплексу для китайського міста Сюньань (Xiong"an). Проект є новим міським середовищем, де люди можуть жити, працювати та відпочивати, що дозволить їхнім мешканцям виробляти ресурси локально, водночас не втрачаючи зв'язку зі світом та забезпечуючи самодостатній спосіб життя.
Комплекс поділений на блоки, основним конструктивним матеріалом для яких обрано CLT (cross laminated timber), тобто деревина, яка є відновлюваним ресурсом і не залишає за собою під час виробництва такого вуглецевого сліду, як широко розповсюджений в сучасному будівництві бетон. Окрім відповідальності в процесі будівництва, також заплановано і відповідальна "пасивна" експлуатація. Усі будівлі будуть покриті теплицями, щоб вирощувати їжу для щоденного споживання та використовувати їхні похилі дахи зі встановленими сонячними панелями для виробництва електроенергії. Концепція матиме внутрішню замкнуту систему, яка об'єднує виробництво енергії, збирання атмосферних опадів, виробництво продуктів харчування та повторне використання ресурсів.
Багатошарова функціональність вбудована на різних рівнях, від житла (квартири) до комплексу в цілому. Усі квартири матимуть велику терасу, орієнтовану на південь, яка діє як терморегулятор і служить основним простором для дозвілля і роботи на випадок можливих майбутніх локдаунів. Резиденції передбачені для різних груп населення, як для молоді так і людей похилого віку. Серед інших об'єктів до комплексу входять офіси, басейн, магазини, продовольчий ринок, дитячий садок, адміністративний центр тощо.
Звісно, це лише концепт і його також обов'язково потрібно адаптувати і вписати в існуюче міське середовище, але я особисто в такому б жив і для мене це показник. Тільки от чи зможемо ми створювати і будувати схожі (за концепцією сталого розвитку) житлові квартали під час "великої відбудови" питання мало не риторичне. А в якому середовищі хотіли б жити ви?
А поки роздумуємо над питанням, не забуваймо дякувати нашим захисникам і донатити на ЗСУ, щоб принаймні мати можливість планувати наше міське середовище в майбутньому.
