Ось стрій солдатів українських Збройних Сил йде в атаку, не зважаючи на вибухи снарядів, мінометний обстріл і прицільний вогонь ворожих кулеметників, солдати йдуть з бойовим гаслом на вустах- «Ми хатім бить хахламі! Русскіє наши старшиє братья!»
Ось український солдат, вмираючи, із останніх сил промовляє: -"Я уміраю, но я уміраю за славу русскаво арижия!"
Інший, з фанатичним блиском в очах: -"Да здравствуєт вєра русская, православная, Масковскаво Патріархата!"
Ви можете уявити собі такий треш? Не можете. І я не можу. І ніхто у кого в голові залишилась хоч краплина здорового глузду такої хуйні не може уявити в принципі, цього просто не може бути тому що не може бути ніколи...
Тим не менш у мільйонів московитів при перегляді фуфло-фільму (хохло-фільму?) "Тарас Бульба" ніякого когнітивного дисонансу в головах не виникає, хоч на екрані- абсолютно нереальна хуйня, якої не могло бути в принципі. Не могло бути тому що не могло бути ніколи.
Чого б це українські воїни, вмираючи, славили московитів і їхнього самоназваного "царя"? Московитів, яких тогочасні українці зневажали, інакше як "недолюдками" і не називаючи?
На горілку списати не вдасться, під час війни панував сухий закон, порушення якого каралося дуже просто- смертною карою. І психічно хворих людей серед українців теж було не більше ніж у сусідів, та й не брали божевільних до війська...
До чого допис? До того що якщо ми програємо цю війну, то колись внуки чи правнуки теперішніх кацапів дивитимуться фільми в яких наші солдати з екрану телевізора саме таку хуйню і казатимуть.
А наші внуки чи правнуки ці фільми бачити не будуть- тому що не буде в нас ні дітей, ні внуків, ні правнуків...
