Вирішив, на свою голову, новини почитати. Я це зазвичай як роблю: натикаюсь на цікаву тему,  читаю по діагоналі та сміливо пірнаю в коментарі. Але цього разу вирішив луснути свою інформаційну бульбашку, тож пройшов всі стадії від заперечення по прийняття.

Не через ботів чи конспірологів, ні. Через корисних розумників, введених в оману. Принаймні, хочеться в це вірити. Купа людей транслює чужі наративи, іноді необґрунтовані, деколи шкідливі. На складні питання не відповідають, бо так далеко вони не заходили, не цураються тиснути емоціями. Звісно, лаєшся про себе, згадуєш правило 95%, згодом заспокоюєшся і починаєш обмірковувати причини явища.

Моїм фаворитом є брак знань. Не тих теоретичних, які дає сучасна освіта, вимучена з легендарної радянської, жертви якої заряджали банки з водою перед телевізорами, а саме практичних, придатних у повсякденні.

Чи багато Ви винесли з школи, окрім пари підручників? Я запам'ятав, що цибулю треба полити йодом, перш ніж розглядати в мікроскоп, щоб щось усе-таки розгледіти, а цинк реагує з соляною кислотою з виділенням водню, бо така інформація одразу після вивчення складу шлункового соку на біології викликає бажання провести експеримент (успішний). Проінтегрувати не зможу під страхом смерті, а матриця – це серія фільмів братів сестер Вачовскі. То був матклас, доречі, еліта ліцею.

Базова освіта має давати необхідні для виживання навички. Щось на зразок інструктажу з техніки безпеки в сучасному світі. Біологія і хімія на базовому рівні, щоб з підлоги не жерли і ячмінь сечею не лікували, та розуміли, що самі складаються з тієї клятої хімія, але доместос – не кращий мийний засіб для посуду. Фізика потрібна для фізичної безпеки, тут може вистачити лише класичної механіки та електрики. Обов'язково економіку та право, додати математику для рахування всього вищеназваного. Менше такої любої авторам програм зайвої інформації, щоб не відбити бажання вчитися, більше наочних демонстрацій. Та з підгузків втлумачувати, що держава – то не цар з боярами, а вибрані населенням його представники, податки мають йти на суспільне благо, свої права треба захищати, а за правопорушення відповідати.

І до сьомого класу вже буде достатнє світосприйняття, щоб надалі розібратись, що до чого. Сьомого, бо я забив на навчання в восьмому, а сучасні юнаки розвиваються швидше. Бляха, я проголосую за будь-яку політсилу, що запровадить подібну освітню програму.

Можливо, наступні покоління не будуть шукати чіпи в вакцинах, спалювати вежі стільникового зв'язку та проковтувати закручування гайок законотворцями. Можливо, бо ніхто точно не знаю, так ми ще не пробували. Але то буде років за двадцять, а робити треба зараз.

Пам'ятаєте передвиборчі кампанії? З кожної праски лунають ключові меседжі, білборди дивляться доброзичливими обличчями, з екранів розповіді, як лише вони змінять все на краще. Перепрошую за очевидність, але то є звичайна реклама, то триває боротьба за увагу споживача. Проте жодна реклама не продасть нам фарбовані емаллю гнилі помідорі, а це лайно ми хаваємо за обидві щоки. Чому? Нема попиту на інше.

Одних влаштовують необґрунтовані обіцянки, інших захоплює шоу, а на зміст начхати. Більше третини українців взагалі проігнорували останні президентські вибори, більше половини – парламентські. Суспільство не має чіткої позиції, на бачить майбутнє, не переймається вирішенням нагальних проблем, окрім порожнього холодильника та платежів по кредитах. А потім задовольняється фарбованими овочами і дивується, що їх знову надурили. Кажу з власного досвіду, сам так чинив у чотирнадцятому. Був молодим дурником, виправився, постарів.

Вимальовується та задача, яка наразі потребує вирішення. Ми звикли орієнтуватись на західний суспільно-політичний лад. Почнімо з мети; уявімо своє життя в розвиненій європейській країні Україні, виділимо важливі характерні риси та зафіксуємо бажаний кінцевий результат. У кожного він свій, а разом то є наше майбутнє. Накидайте перші кроки на шляху до мети та розпочинайте обговорення.

Ми вже два роки як професійні вірусологи, тому розмовлятимемо зрозумілою мовою. Думка – то як вірус. Весь час мутує, трапляється горизонтальне перенесення тез, сильні думки стають заразнішими, знаходять лазівки в імунітеті обмежених людей і конкурують з іншими думками в голові носія. Швидко розповсюджується по популяції, але деякі зацікавлені сторони будуть шукати вакцину. Та воно того варте! Всі лише виграють, якщо Ваша сильна думка про країну мрії з розовими поні на муралах захопить суспільство і призведе до неминучого розвитку та процвітання. Не бійтесь цього, то є добрий вірус.

Бо інакше наші діти заряджатимуть воду від гарнітур віртуальної реальності.