Реформа державного управління у митній сфері Грузії за президентства Михайла Саакашвілі.

Реформа державного управління у митній сфері Грузії за президентства Михайла Саакашвілі: Перетворення та Інновації.

У 2004 році під керівництвом Михайла Саакашвілі Грузія почала історичну митну реформу, яка відзначилася сміливими інноваціями та трансформаціями. Ця реформа стала однією з найвизначніших подій в історії країни, була спрямована на боротьбу з корупцією, покращення ефективності та транспарентності у митному секторі. Президент Грузії запровадив комплексний план дій задля перетворення митного управління, оскільки прагнув радикальних змін у цій сфері державного управління.

Перед початком реформи митниця Грузії була відома своєю системною, багаторічною корупцією, низькою ефективністю, великою кількістю бюрократичних процедур та перешкод для бізнесу. Однією з ключових ініціатив митної реформи було припинення корупції та створення умов для прозорого та ефективного митного контролю. Реформа почалася зі звільнення тисячі митників шляхом масових антикорупційних операційі. В митному секторі Грузії було запроваджено новітні технології та автоматизовані системи контролю. Грузинська митниця перейшла на електронну систему декларування товарів, що спростило та збільшило ефективність процесу митного оформлення. Такі заходи позитивно вплинув на покращення бізнес-клімату країни та залучення іноземних інвесторів.

Перший етап митної реформи 2003 рік .

Митниця Грузії, перед початком реформи, була центром жахливої корупції. Процвітало хабарництво, контрабанда, кордони не контролювалися та не передбачали жодного технічного захисту. Вантажі в країну провозились переважно за хабарі митникам, без сплати митних зборів та декларування. Контрабанда була звичайним явищем яке ніхто не міг здолати. Товари в Грузію провозились автомобілями з Туреччини, або через гори пішки, майже вільно за хабарі, завозились наркотичні речовини, зброя, вибухівка.

Митники призначались на посади по знайомству за гроші, вартість такої посади сягала майже 10000 доларів США. Конкурс та відбір на посади в митній службі був відсутній, перевірки відповідної кваліфікації не проводились. Посада митника, була своего роду інвестицією яка швидко окуповувалась, митники за рахунок корупції, були привілейованим класом, вони їздили на коштовних іномарках та жили в розкоші.

Митне законодавство Грузії було складним та не транспарентнним, що сприяло посиленню та розгулу корупції. Митний кодес Грузії передбачав складну систему митних ставок, та 16 різних груп товарів, розмір по яким був від 0 до 30%. Така система створювала безліч зловживань, митники могли здійснювати вплив владою та вимагати хабарі. Це призвело до того, що рівень доходів митниці був одним з найнижчих серед пост-радянських країн регіону.

На першому етапі митної реформи, команда Михайла Саакашвілі розробила та прийняла нову нормативну базу по митному регулюванню. Був розроблений новий Закон «Про митні тарифи» та Митний кодекс, ліквідовані 16 митних ставок, запроваджено нульову ставку для 86% імпорту та дві ставки (5% і 12%) для сільськогосподарської продукції. Вищевказаними законами встановлювалось, що країни які не вступили в СОТ, були прірівняні до членів СОТ, це було зроблено для того щоб низькі ставки тарифів митних зборів стали однаковими для всіх. Водночас була спрощена система ліцензування імпорту а кількість ліцензій на імпорт та іекспорт була скорочена з 14 основних груп до 8.

Митна реформа проходила дуже складно та довго, і була повністью завершенна тільки у 2010 році. Михайло Саакашвілі писав: «На початку я думав, митниця безнадійна, але зараз я змінив свою думку». Команда Саакашвілі дала чітко зрозуміти, що не терпітиме корупцію та вживатиме жорстких заходів для боротьби з нею. Інституційні зміни та удосконалення інфраструктури зайняли більше часу, ніж очікувалось, з огляду на політичні чинники та значний обсяг затрат. Проте всі вони були частиною комплексу заходів із боротьби з корупцією на митниці.

Другий етап митної реформи 2009 рік.

На другому етапі митної реформи було створено «Єдину державну службу доходів». Вона об'єднала податкові та митні органи і почала використовувати «Єдину систему ідентифікації й обміну даними». Митні процедури були суттєво спрощені та систематизовані. Відбулось скороченя кількісті необхідних документів для митного оформлення, іх халишилось 4: декларація, рахунок-фактура, накладна, довіреність, а портове митне оформлення товарів не зазнало значних змін. Також відбулось скорчення до 2 кількості документів, необхідних для експорту: транспортний документ таекспортна декларація. «Система управління ризиками», яку було впроваджено, зменшила кількість цільових перевірок на митниці до 10% усіх вантажів.

Реформа митних державних органів була неможливою без залучення нових досвідчених кадрів з нульовою толерантністью до корупції і переважно з західною освітою. Незважаючи на потужний політичний тиск, 80% корумпованих митників були звільнені із займаних посад, а їм на заміну прийшли молоді кадри які раніше не працювали в ситемі митного контролю. Нові митники в обов'язковому порядку проходили шестимісячний навчальний курс підвищення кваліфікації, в кінці проводилось обов'язкове тестування, за результатами якого, найкращим було дозволено проходити стажування у пунктах митного контролю. Зарплати митників суттєво зросли, з 30 до 800 ларі на місяць, праця в митній службі стала престижною та соціально захищеною.

Суттєвим чинником митної реформі була зміна середовища, інфраструктура пунктів митного контролю була відремонтована та укомплектована новим обладнанням. Влада Грузії провела експеримент та порівняла результативність новопризначених митників, відряджених до відновленого посту, з іншою групою, які були направлені до пункт митного контролю, без нового обладнання та нових стандартів. Після опрацювання результатів виявилось, що група, направлена на до старого пункту митного контролю, перейняла корупційні схеми старих митників. Вахтанг Лежава, головний радник Прем'єр міністра зазначав: «ми дізналися, що нам потрібно змінити не тільки акторів, але й сцену».

Намитниці був запроваджений принцип нульової колективної толерантності до корупції, якщо на отриманні хабара попадався один митник – звільнялась вся зміна. З метою знищення хабарництва під час проходження митного контролю було розміщено оголошення кількома мовами про те, що «будь-яка спроба підкупу співробітника митних органів Грузії буде суворо покарана, незалежно від національності». На хабарях були спіймані сотні іноземних громадян, вони засуджувались до ув'язнення, на короткий термін і отримували значний штраф, це призвело до дипломатичного скандалу, але такі суворі заходи досягли очікуваних результатів. Чутки про те, що ситуація на грузинській митниці дійсно змінилася, і митники вже не беруть хабарі, поширились дуже швидко.

Інституційне перетворення митних органів Грузії.

Важливою складовою реформування митної системи Грузії стано інституційне перетворення. Нова команда Михайла Саакашвілі радикально скоротила кількість служб на кордоні до 2 основних: перша з них забезпечувала прикордонний паспортний контроль і була підпорядкована Міністерству внутрішніх справ, а інша відповідала за митну справу і підпорядковувалась Міністерству фінансів Грузії. Незважаючи на те, що ці служби належали до різних міністерств, вони тісно співпрацювали в обміні електронними базами даних та логістиці. А у 2008 року патрульна поліція Грузії взяла на себе функцію паспортного контролю на митниці, де замінила корумповану прикордонну поліцію.

У 2009 році митна служба була об'єднана з податковою, в єдину службу державних доходів. В той же час новостворена фінансова поліція здійснювала нагляд за роботою митників, перебуваючи в пунктах митного контролю та забезпечувала своєчасне усунення помилок. Після встановлення камер цілодобового спостереження, фінансова поліція перестала здійснювати нагляд на митних пунктах. Такі інціативи знизили рівень хабарництва на митниці врази, але не скоротили часу, що витрачався на перетин кордону.

Для усунення цієї проблеми було запроваджено практику «єдиного вікна» що дозволило суттєво зменшити, а згодом і повністю усунути черги. Документи отримували единий номер та оброблювались в бек-офісах, де спілкування між імпортером та митниками було неможливим. Такий підхід скоротив кількість процедур, та прискорив процес митного оформлення, а також прибрав корупцію. У 2009 році також відбулись вдосконалення митної системи шляхом впровадження автоматизованої системи управління ризиками, яка класифікувала імпортерів за 15 критеріями ризику. Імпортери з категорії низького ризику, почали проходили митний контроль без затримок, оскільки система спростила обробку черги і це зменшило кількість питань з боку митників. Перетинання кордону через червоний коридор було зменшино системою з 15% у червні 2009 року до 7% у червні 2011 року. Системою управління ризиками також було запроваджено критерії відбору декларацій для вибіркових перевірок, які скоротилися до 1%-2% із усіх поданих декларацій.

Ця автоматизована система (ASYCUDA), яку впровадив Михайло Саакашвілі на митниці Грузії, по своґй суті є інтегрованою системою управління митними операціями, для міжнародної торгівлі та транспортних операцій. Вона включає електронне митне оформлення, яке дозволяє електронно подавати митні декларації та інші документи, для спрощення процедури митного оформлення. Система відстежує рух вантажів на кордоні та митниці, що допомагає контролювати потік товарів та забезпечує безпеку. ASYCUDA зберігає електронні дані про митні операції, що дозволяє зручно вести облік та аналізувати статистику. Система також дозволяє бізнесу швидше та зручніше проводити митні операції, що сприяє розвитку зовнішньої торгівлі. ASYCUDA взаємодіє з іншими митними та логістичними системами, це допомагає забезпечити безперебійний потік товарів через кордон.

З 2010 року митне оформлення вже не відбувалось на кордоні, оскільки було запроваджено електронне декларування та створенно три зони митного контролю, що ще більш вдосконалило процес митного оформлення, знизило кількість процедур, зменшило час на обробку документів. Відтепер для транзитних вантажів митники, перевіряли тільки транзитні документи та пломби на вантажівці та відпускати за лічені хвилини. Для товарів, що імпортувались на територію Грузії, вантажівки перевірялись безпосередньо у зоні митного оформлення або у місці розташування імпортера, що суттєво скоротило час оформлення митних документів.

Результати митної реформи Грузії.

Процес реформування митниці тривав 7 років мав значні труднощі, але в результаті було досягнуто значного прогресу у боротьбі з корупцією, та ефективності управління. Результатом реформи стало радикальне спрощення митних процедур, значне покращення бізнес-середовища, збільшення обсягів зовнішньої торгівлі та зниження корупції в митному секторі. Ці кроки допомогли зробити Грузію більш привабливою для іноземних інвесторів та сприяли її інтеграції в світові економічні процеси.

Завдяки сміливому лідерству та рішучим діям Михайла Саакашвілі, реформа митниці в Грузії стала важливим кроком у розвитку країни та прикладом для інших країн, які прагнуть реформувати свої митні системи для створення прозорого та конкурентоспроможного бізнес-середовища. Реформа митниці в Грузії, стала каталізатором для стрімкого економічного розвитку країни. Зниження корупції та впровадження сучасних технологій у митному секторі сприяли збільшенню довіри як місцевих підприємців, так і іноземних інвесторів до грузинської влади. Після реформи митна служба Грузії отримала сучасну автоматизовану інфраструктуру, що дозволило надавати митні послуги на високому рівні а митники дотримуються принципів прозорості й чесності, можливості для отримання хабарів зникли.

Реформа також значно лібералізувала торгівлю: до 2010 року Грузія була п'ятою країною в світі за рівнем середнього митного тарифу серед 181 країн і мала найнижчі бар'єри для торгівлі у своєму регіоні (Європа та Центральна Азія) та у своїй категорії країн за рівнем доходів (з рівнем доходів, нижчим за середній). Частка товарів з нульовою тарифною ставкою (86%) є найвищою в регіоні і однією з найбільших у категорії країн із рівнем доходів, нижчим за середній. Зараз Грузія посідає третє місце за індексом Генеральної угоди про тарифи і торгівлю із виконання домовленостей щодо лібералізації багатосторонніх послуг (Світовий банк, 2010а). Обсяги торгівлі різко зросли, а разом з ними і митні збори.

Митна реформа охопила як розробку нового законодавства так і розбудову кадрового потенціалу та зміни у інфраструктурі. Реформування було складним, з численними провалами на етапі впровадження. Нульова толерантність до корупціїї, запроваджена Урядом Грузії та боротьба з нею, стали ключем до успіху митної реформи а наполегливість Уряду зрештою окупилася.

У підсумку можна сказати, що митна реформа в Грузії стала прикладом того, як рішуче лідерство, інноваційні підходи до змін, можуть перетворити митний сектор країни та здолати корупцію. Митна реформа залишається важливим етапом у історії Грузії та прикладом для інших країн, що прагнуть створити сприятливу економічну систему. Важливо відзначити, що реформи, проведені в Грузії, були високо оцінені міжнародними організаціями та залишаються актуальними, втім на сьогодні митна система в Грузії може бути переглянута, в сторону погіршення, через зміни в політичній ситуації країни.

Rozum Oleg.