«Якщо якийсь чиновник має у своєму розпорядженні майно, походження якого важко пояснити, і є докази корупції, він позбавляється всієї власності». 

Лі Куан Ю сінгапурський державний діяч, перший прем'єр-міністр Республіки Сінгапур, один з творців сінгапурського «економічного дива».

 

Сінгапур — маленька країна на південному сході Азії яка стала яскравим прикладом того, як ефективні антикорупційні реформи можуть перетворити невелику відсталу державу у лідера світового економічного ринку.

З XV по XVI століття Сінгапур входив до складу султанату Джохор з яким у 1819 році Британська Ост-Індська компанія уклала договір про створення торгової зони, у 1867 році він став колонією Британської імперії, та був важливим стратегічним пунктом на торговому шляху до Китаю.

Під час Другої світової війни Малайзія опинилась під окупацією Японії, Сінгапур, залишався під її владою до поразки у вересні 1945 року, а з 1959-го він отримав автономію у складі Британської імперії. Сінгапур був настільки відсталий, що доводилося імпортувати пісок для будівництва та прісну воду. Сьогодні Сінгапур займає лідируючі місця в світових рейтингах. Успішні антикорупційні перетворення стали можливим завдяки видатному лідеру Сінгапуру Лі Куан Ю, який обіймав посаду прем'єр-міністра з 1959 по 1990 рік і увійшов в історію як впливовий політичний діяч. За час свого прем'єрства він провів низку реформ, які дали поштовх до розвитку країни, та змінили її з відсталої колонії на сучасне економічне диво. Одна з головних його заслуг полягає у створеннi сильної та стабільної економічної бази на основі антикорупційних реформ, в результаті яких було залучено іноземні інвестиції у розвиток мiсцевої промисловості, що допомогло країнi перетворитись на одну з найбагатших держав свiту.

Ключовою відмінністью анткорупційних реформ Лі Куан Ю стало спрощення законодавства, дерегуляція та скасування дозвільних процедур, що сприяло не лише полегшенню отримання державних послуг, а й підвищило доступність державних сервісів для всіх шарів суспільства. Багато країн у світі, в тому числі і Грузія за часів Михайла Саакашвілі, застосували ключові принципи та досвід Сінгапуру у реформуванні держави, і ми можемо побачити ці вражаючі результати.

Стратегія боротьби з корупцією, ключові антикорупційні реформи запроваджені Лі Куан Ю.

«Корупція здатна роз'їсти будь-яку систему незалежно від філософії чи ідеології батьків- засновників, адекватності уряду або географічного розташування». Лі Куан Ю.

Після приходу до влади, Лі впровадив жорсткі антикорупційні заходи, парламентом було проведено реформування законодавства та впроваджені суворі покарання за корупційні дії. Ситуація з корупцією в Сінгапурі була дуже складною, чиновники старого, ще створеного британцями «Бюро з розслідування випадків корупції» були вихідцями з місцевої поліції і психологічно були не готові до перетворень та системної боротьби з цим явищем.

Лі Куан Ю писав: «Митники отримували хабарі за „прискорення“ перевірки транспортних засобів, які перевозили контрабанду і заборонені товари. Персонал Центральної служби забезпечення, за певну мзду давав зацікавленим особам інформацію про заявки, що надійшли на тендер. Чиновники імпортно-експортного департаменту отримували хабарі за прискорення видачі дозволів. „

Розуміючи, що країна знаходиться в критичному становищі, уряд створив в країні імідж чесності і відкритості, та перевів корупцію в розряд соціально неприйнятних явищ. В основу було покладено принцип «залишатися чесним і непідкупним». Лі Куан Ю вважав, що перемогти коррупцію можливо, якщо притягнути до відповідальності за корупцію трьох своїх близькіх друзів. Відбулось скорочення кількості міністерств та державних службовців, був створений Антикорупційний комітет (Corrupt Practices Investigation Bureau (CPIB), який підпорядковувася напряму керівництву країни. Була запроваджена прозора процедура управління та контролю за фінансовими потоками та операціями, це включало в себе створення Агентства аудиту та фінансового контролю.

У 1952 році було засновано Сінгапурське Бюро з рослідування корупційної діяльності (БРКД) як незалежний орган, який здійснює функції попередження корупції і боротьби проти неї. Бюро було створено на базі іншого органу – підрозділу сінгапурської поліції, відомого як Антикорупційний відділ.

17 червня 1960 р. у Сінгапурі було прийнято «Акт про запобігання корупції» (РОСА) — основний закон, що сформував правове підгрунття боротьби з корупцією. БРКД були надані додаткові слідчі повноваження. Нове законодавство посилило відповідальність за вчинення злочинів, пов'язаних з корупцією. У 1989 році був прийнятий Закон «Про корупцію (про конфіскацію майна у справах про корупцію)». Цей правовий акт надав суду право заморожувати та вилучати майно й активи осіб, помічених у правопорушеннях, пов'язаних із корупцією. У 1999 році замість Закону «Про корупцію» був прийнятий новий Закон «Про корупцію, торгівлю наркотиками та інші важкі злочини (про конфіскацію майна у справах про корупцію)». Крім того, було прийнято нове законодавство у сфері боротьби проти легалізації доходів від злочинної діяльності з наданням суду аналогічних повноважень з блокування фінансових рахунків і активів та конфіскації майна

Основними функціями Бюро з рослідування корупційної діяльності стало розслідування фактів корупції та відповідних кримінальних справ у державному і приватному секторах економіки Сінгапуру, а також запобігання корупції та перевірка законності дій і рішень всіх без виключення посадових осіб.

Закон наділив службовців Бюро з рослідування корупційної діяльності наступними повноваженнями:

–детективи отримали право затримувати без ордера будь-яку особу, підозрювану у вчиненні корупційного злочину, щодо якої була наявна інформації з достовірних джерел;

–слідчі отримали право на обшук та арешт особи, а також вилучення всіх знайдених речей– за наявності доказів корупційної діяльності. Директор Бюро був наділений правом видавати ордер, який наділяє повноваженнями детективів бюро на силове проникнення в будь-яке приміщення, його обшуку та вилучення документів або майна, пов'язаних з корупційними діями;

У ст. 5 цього закону було визначено поняття корупціного діяння та вини:

«Особа, винна у скоєнні корупційного правопорушення навіть, якщо вона вчинила корупційне діяння особисто, або у співучасті з будь-ким, або незаконно підкупає, отримує або висловлює згоду на отримання будь-якої винагороди для себе чи іншої особи, незаконно дає, обіцяє або пропонує іншій особі винагороду, незалежно від того, у своїх чи сторонніх інтересах винагороджує чи підбурює іншу особу до дії або бездіяльності стосовно будь-якої справи, реальної чи задуманої» .

Прокурори отримали право надавати дозвіл директору Бюро і його головному заступнику на перевірку банківськіх рахунків, якщо є підозра у скоєнні корупційного правопорушення. А детективи бюро отримали право перевіряти банківські рахунки державних службовців, та їхніх дружин, дітей. Такі заходи призвели до значного зменшення корупції та збільшення довіри до влади.

Лі Куан Ю впроваджував реформи в Сінгапурі впродовж свого довгого життя, і вони стали ключовими факторами, які дозволили країні стати однією з найбільш розвинених у світі.

Ось деякі з основних реформ, які він реалізував:

1. Освітня реформа, розвиток людського капіталу боротьба з корупцією в освітній сфері.

Система освіти в Сінгапурі під керівництвом Лі Куан Ю відіграла ключову роль у боротьбі з корупцією, досягненні економічного прогресу та створенні високоякісного людського капіталу. Вивчення англійської мови у всих школах стало обов'язковою умовою для всіх, а викладання дисциплін у вищих навчальних закладах було переведено на английську мову.

Реформуючи систему освіти в першу чергу Лі Куан Ю забезпечив доступність якісної вищої освіти для всіх верств населення. Було вдосконалено систему грантів і пільг для найкращих студентів, що сприяло зменшенню соціальної нерівності і забезпечило широкий доступ до освіти. Гранти надавались перспективній молоді з нульовою толерантністью до корупції, з умовою повернення назад в країну, та призначенням на посади в органах державного управління.

Особливий акцент був зроблений на підвищенні якості освіти та розвитку необхідних державі навичок нації, сприяння створенню високоякісних освітніх установ, включаючи університети і технічні школи, відбулись значні інвестиції у сучасні методи навчання та наукові дослідження.

Сінгапур став відкритий для особливо талановитих фахівців та експертів з інших країн, що сприяло обміну знань та досвіду. Цей підхід допоміг збільшити рівень кваліфікації робочої сили та створив сприятливий клімат для інновацій та підприємництва.

Був утворений зв'язок між освітніми установами та приватним бізнесом в цій сфері. Такий підхід дозволив представникам бізнесу активно впливати на формування навчальних програм, забезпечуючи студентам актуальні знання і навички, які були потрібні на ринку праці. Особлива увага була спрямована на наукові дослідження та інновації. Заохочувалися дослідження у високотехнологічних галузях та розробка нових технологій.

2. Економічна трансформація країни та індустріалізація.

Завдяки проведеним реформам, Сінгапур вийшов на самі високі темпи росту виробництва 14% на рік, а середьнорічний приріст ВВП у 1960-1990 роках склав 7%. У рейтингу Doing Business-рейтинг Світового банку по умовам ведення бізнесу в 2014 году Сінгапур зайняв 1 місце з 189. Привабливе бізнес-середовище в Сінгапурі стало результатом послідовної політики реформ, які спрямовувалися на створення сприятливих умов для глобальних інвесторів.

Економічна реформа сінгапуру включала в себе кілька ключових етапів:

Впровадження політикизалучення іноземних інвестицій-створювались податкові пільги, та інші стимули для компаній, які виявляли бажання інвестувати в Сінгапур. Це створило фінансову потребу для компаній побудувати свої виробничі підприємства в середені країни. Інвестувавання у розвиток інфраструктури, транспортні мережі, аеропорти та порти, також сприяло розвитку торговельних зв'язків країни.

Однією з ключових реформ, які сформували економічний ландшафт Сінгапуру, була індустріалізація країни. Лі Куан Ю спрямовував зусилля на розвиток важкої промисловості та виробництва, орієнтованого на експорт. Сінгапур став важливим центром для виробництва електроніки, високотехнологічних продуктів і суднобудування. Привабливість для іноземних інвесторіввідіграла ключову роль у розбудові країни. Лі Куан Ю переконав іноземні компанії інвестувати в Сінгапур, забезпечуючи їм низькі податки та ефективну дерегуляцію, це сприяло залученню численних міжнародних корпорацій, які обрали Сінгапур як свою базу для операцій у Південно-Східній Азії.

Крім цього, уряд під керівництвом Лі Куан Ю вдосконалив інфраструктуру Сінгапуру, зокрема, були модернізовані порти та аеропорти, що сприяло збільшенню транзитного товарообігу та міжнародної торгівлі. Важливо відзначити, що ці реформи відбувалися паралельно зі тотальним контролем над корупцією та правопорядком.

3. Реформування податкової системи та спрощення податкового адміністрування.

Лі Куан Ю писав: «Сінгапур зможе вижити лише в тому випадку, якщо міністри і чиновники будуть непідкупні і кваліфіковані. Необхідно показати сінгапурцям зв'язок між наполегливою працею і високою нагородою за неї. Тільки при такому підході наші громадяни, іноземці стануть вкладати інвестиції в Сінгапур; лише тоді сінгапурці працюватимуть для самореалізації і забезпечать себе і своїх дітей хорошою освітою, замість того щоб мріяти про зв'язки і сподіватися на подарунки з боку впливових друзів і родичів. Ми повинні будувати завтрашній день!»

Податкова реформа Лі Куан Ю в Сінгапурі стала однією з ключових складових економічної трансформації країни, була побудувана одна з найпривабливіших податкових систем у світі. Низькі корпоративні податки, відсутність податку на капіталовкладення та інші інвестиційні податки зробили країну привабливою для підприємців і корпорацій.

Основні аспекти цієї податкової реформи включають наступне:

Сінгапур встановив одну з найнижчих ставок у світі податку на прибуток корпорацій, що сприяло залученню іноземних компаній та створенню сприятливих умов для місцевих бізнесів. Ця низька ставка почала стимулювати компанії вкладати свої кошти в економіку Сінгапуру.

Система оподаткування в Сінгапурі почала носити територіальний характер, прибуток, отриманий з іноземного джерела, і не переведений в сінгапурський банк, не обкладається податком. Така система стала привабливою для зарубіжних інвесторів.

Була запроваджена Система уникнення подвійного оподаткування (DTA). DТА-це міжнародні угоди, спрямовані на запобігання подвійного оподаткування доходів, отриманих громадянами або компаніями, які мають зв'язки з обома державами-учасницями угоди.Сінгапур уклав міжнародні угоди з іншими країнами, які дозволяють уникнути подвійного оподаткування при здійсненні міжнародної торгівлі та інвестицій. Це зробило країну привабливою для міжнародних компаній та інвесторів.

Основні положення DТА Сінгапуру включають наступні аспекти:

Міжнародні угоди встановлюють правила для розподілу прибутку між державами-учасницями з метою запобігання подвійного оподаткування конкретних категорій доходів, таких як доходи від виробництва, відсотки, роялті, прибуток від операцій з нерухомістю тощо. DTA визначають процедури врегулювання податкових спорів між двома країнами та передбачають взаємну адміністративну допомогу між податковими органами двох держав.

Прибуток від капіталовкладень, продажу цінних паперів або нерухомості, перестав обкладатись податком. У Сінгапурі відсутній податок на спадщину, що робить його привабливим для утримання та передачі майна. Держава використовує різноманітні податкові пільги для підтримки різних галузей економіки, інновацій та досліджень, це допомагає створити сприятливий бізнес-клімат та залучити інвесторів, що визначає Сінгапур як важливий фінансовий та комерційний хаб у регіоні.

У Сінгапурі також встановлені різні ставки податків для резидентів та нерезидентів. Резиденти мають можливість скористатися деякими податковими пільгами, тоді як нерезиденти сплачують податки за іншими ставками. Надаються різноманітні податкові пільги, такі як Research and Development (R&D) Tax Incentives, Productivity and Innovation Credit (PIC), та інші, для сприяння інноваціям та розвитку. Застосовує податкові стимули для підтримки конкретних галузей, таких як інформаційні технології, наукові дослідження та розвиток, медицина тощо. Це допомагає розвивати стратегічно важливі сектори економіки.

Research and Development (R&D) Tax Incentives встановлює пільги для досліджень та розробок, що надаються компаніям, які інвестують у наукові та технологічні дослідження. Productivity and Innovation Credit (PIC)визначаєпільги для витрат на інноваційні проекти, включаючи витрати на інформаційні технології, навчання працівників та реалізацію нових ідеї. Global Trader Programme (GTP)стимулює та підтримує залучення глобальних торговельних компаній. Finance and Treasury Centre Incentive (FTCI) надає пільги для компаній, які встановлюють фінансові центри в Сінгапурі. Intellectual Property (IP) Development Incentive створений для підтримки розвитку інтелектуальної власності. Start-up Tax Exemption Scheme-для сприяння розвитку нових технологічних стартапів. Програма Productivity and Innovation Credit (PIC) надає пільги для впровадження інновацій та підвищення продуктивності. Це допомагає молодим компаніям отримати підтримку та стимулює їхній розвиток.

Податкова система Сінгапуру відзначається високою прозорістю та простотою, оскількі надаються різні форми податкових відшкодувань для іноземних інвесторів.Держава активно інвестує у створення технопарків та інноваційних кластерів, де компанії можуть розвивати та впроваджувати нові технології.

Висновки:

Антикорупційні реформи Лі Куан Ю у Сінгапурі відіграли ключову роль у створенні привабливого бізнес-середовища, залучення іноземних інвестицій та стимулюванні економічного розвитку. Завдяки низьким податковим ставкам, системі податкових стимулів та інноваційному підходу, Сінгапур став моделлю для багатьох країн, які прагнуть розвинути свої економіки. Ці реформи підкреслюють важливість ефективної антикорупційної політики в досягненні економічного успіху.

Лі Куан Ю писав: “ У мене було два шляхи. Перший: це красти та вивести друзів та родичів у списки „Форбс“, при цьому залишивши свій народ на голій землі.Другий: це служити своєму народу і вивести країну до десятки найкращих країн світу. Я вибрав друге…».

В основу антикорупційної політики Сінгапуру були покладені принципи зміцнення верховенства права, спрощення процедур прийняття державно-управлінських рішень, вилучення нечітких або двозначних положень у законодавстві, ліквідація адміністративних бар'єрів, ліквідація імунітету для депутатів, чиновників і суддів. Були скасовані практично всі дозволи і ліцензії для здійснення підприємницької діяльності (такі ж процеси відбулись і в Грузії за часів президенства Михайла Саакашвілі). Було створено спеціальний орган з протидії корупції-Бюро з рослідування корупційної діяльності з надзвичайними повноваженнями, гарантовано захист викривачів корупції, вводилось покарання за хабарництво до обох сторін хабаря. Проведення перевірок доходів і витрат чиновників і членів їхніх сімей, стало систематичним. Була запроваджена висока оплата праці, як стимул до мотивації до праці на державній службі.

Перелік наведених заходів у сфері антикорупційної діяльності у своїй основі має жорстку владну вертикаль, що виправдала докладені зусилля у контролі над цим негативним явищем та  призвела до досить великого успіху. Сінгапур продемонстрував можливість мінімізації корупції, якщо присутня сильна політична воля, налагоджена системна протидії корупції, політичні лідери намагаються бути прикладом для чиновників, ведуть скромний спосіб життя та уникають корумпованих схем. Спрощення та визначеність законодавства в Сінгапурі стали ключовими чинниками у подоланні цього явища, що сприяли стрімкому економічному розвитку країни, а законодавство Сінгапуру стало дуже простим і зрозумілим, прояви корупції значно зменшилися.

У підсумке можна сказати, що Україна повинна рухатися шляхом реформ Сінгапуру та Грузіїї за часів президенства Михайла Саакашвілі, та боротися з корупцією шляхом реформування законодавства та ціфровізації. В першу чергу треба провести податкову та митну реформу. До державної служби та державних органів повинна  залучатись молодь з нульовою толерантністью до корупції та західною освітлю. Треба вдосконалити систему грантів для талановитих молодих людей з лідерськими здібностями. Державні закупівлі в Міністерстві оборони треба реформувати шляхом створенн незалежного агенства яке повинно діяти на підставі типовго закоу про електронну торгівлю ЮНСІТРАЛ (United Nations Commission on International Trade Law, UNCITRAL), як це відбулось у Грузії за часів президенства Михайла Саакашвілі.


Oleg Rozum

___________________