Як австрійська культура консенсусудопомогла відродити країну після Другої світової війни
Після Другої світової війни Австрія запровадила на своїй території модель економічного зростання, основану на діалозі з фокусом на розвиток малих та середніх підприємств (МСП).
Амбітну модель з низькими податками розробили, аби країна могла стати більш конкурентоспроможною, гнучкою і мала нижчу собівартість, ніж Німеччина — найближчий торговий партнер і конкурент.
Модель побудована на тісній співпраці з усіма політичними і економічними зацікавленими сторонами з метою забезпечення всебічної участі і зростання. Постійний діалог всіх зацікавлених сторін, що призводив до прийняття рішень у співпраці був дуже ефективним в період післявоєнної розбудови.
Мультифакторний підхід — з консультаціями і участю всіх в розробці рішень — є досить ефективним способом забезпечити більш ефективне регулювання, краще прийняті рішення, скоротити витрати на управління конфліктами і забезпечити партисипативну модель зростання. Цей підхід став поширеним і схвалюється більшістю громадських спільнот і ключових економічних гравців.
Секрет в тому, аби спільно обговорювати не тільки питання кращого регулювання, а й підходи до цього. Це дуже добре сприймається учасниками ринків регульовання, і тому витрати на здійснення та забезпечення дотримання, а також і витрати часу значно знижуються.
Сьогодні Австрія — одна з найрозвиненіших держав Європи, за рівнем прибутків на душу населення посідає 9-е місце у світі (піднялася з 15-го місця у 1958 році). ВВП становить $249,3млрд. Темп зростання ВВП: 3,3 %. ВВП на душу населення $30869. Прямі закордонні інвестиції: $3,1млрд.
Пропозиція для України
Нам треба заровадити просту модель: щоквартальне обговорення в форматі «круглого столу» із ключовими гравцями в визначеному секторі реформування — з розумним управлінням часом і ясними нотатками для наступної зустрічі і планами дій, що додаються.
Обговорення добре модерується, є цікавим для всіх зацікавлених сторін і задокументоване для громадськості, чому саме те чи інше рішення було прийнято.
Для всіх зацікавлених сторін такі заходи є добрим інвестуванням часу і зусиль з погляду на результати: краще регулювання, менше активного і пасивного опору, швидка і більш повна реалізація і менше вимог щодо подальшого адаптації законодавства…
Нажаль, ми маємо багато негативних прикладів, коли внаслідок меншої участі зацікавлених сторін в процесі підготовки та за відсутності консультацій з бізнесом і громадськістю, прийняті урядовцями рішення призводили до неясності, подекуди виникали «забуті питання» в цілих сегментах, що вимагало постійного доопрацювання, призводило до блокування законодавчого процесу, делегітимізації прийнятих документів і створювало відчуття правової нестабільності. Постійні вимоги щодо доробки нових проектів зводять зусилля реформаторів нанівець. З точки зору бізнесу та громадськості, вони дійсно подекуди не знають, що роблять... і тому результати працюють проти реформ.
Натомість, добре структурований і модерований діалог про реформи на основі всебічної участі і спільного рішення болючих проблем буде систематично розглядати всі питання МСП по секторах.
З розвитком, постійне звітування, зворотній зв'язок з чітким вказанням обов'язків і закріплених виконавців, із звітуванням про оновлення розкрутять спіраль реформи вгору.
Завжди в фокусі уваги має бути те, що реально досяжно, таким чином, сектор малого і середнього бізнесу буде зростати.
Багатосторонній діалог — це дуже хороший інструмент з перевіреною репутацією для розробки і впровадження економічної реформи.
Шлях до зростання, або Як реалізувати реформу з різними впливами
Досвід успішно реформованих країн Східної Європи показує, що кращим способом є щоквартальний форум високого рівня, найкраще з чітким юридичним підгрунтям, і один раз на рік – форум малого і середнього бізнесу національного рівня. В ідеалі, такий захід, де повинен бути представлений та обговорений звіт про стан малого і середнього бізнесу, відкриває Президент держави.
Щоквартальні форуми мають керуватися міністром економічного розвитку і МСП, а щомісячні робочі сесії – Емісаром (представником) МСП з Уряду України.
Формат зустрічі має бути закритим, із запрошенням 40 ключових стейкхолдерів, у вигляді 4-стороннього столу з короткими звітними повідомленнями на початку про прогрес за минулий період від всіх учасників.
4 сторони — для 4 основних зацікавлених сторін та експертів і з чіткими мандатами представництва говорити і вносити свої пропозиції і відслідковувати наступний прогрес.
Хто має бути за столом?
З одного боку столу — 10 представників міністерств і відомств на чолі з Емісаром (представником) малого і середнього бізнесу, який має бути призначений Прем'єр-міністром. Пропонується участь представників міністерств економіки, фінансів, сільського господарства, транспорту, навколишнього середовища, праці, фіскальної служби та земельного кадастру і Національного банку України...
На другій стороні столу будуть запрошені 10 представників міжнародної донорської спільноти, зосереджені на діяльності малих і середніх підприємств, включаючи представника делегації ЄС, і також — по одному — від фінансованих ЄС та USAID проектів підтримки малого та середнього бізнесу, також по одному від проектів розвитку МСП, що фінансуються ЄБРР, Світовим банком, ПРООН та посольствами (Швейцарії, Норвегії, Нідерландів та Німеччини тощо). Тут може бути деяка гнучкість, але це число повинне бути 10, і фокус експертів має бути саме на розвитку і фінансуванні малого та середнього бізнесу.
Це не буде донорською конференцією. Скоріше — більш активною координацією управлінських рішень щодо реалізації стратегії малого і середнього бізнесу і підтримки мережі розвитку малого та середнього бізнесу.
На третьому боці столу — 10 представників сектору економіки - національні бізнес-організації, що є членами і визнаними діловими організаціями ЄС (EUROCHAMBRES, UEAPME тощо), національна банківська асоціація, асоціації страхових компаній, консультантів з управління та якості, бухгалтерів та аудиторів, нотаріусів, оцінювачів...
До четвертого боку столу мають бути запрошені 10 координаторів пріоритетних напрямків реформи для малого і середнього бізнесу – по 5 від МСП + 5 секторів. Національні координатори по одному відповідальному за напрямок реформи: бізнес-середовище, інновації та освіта, доступ до фінансів, податки і митниця, доступ до ринків. Ключові сектори: туризм, сільське господарство та харчова промисловість, зелена економіка, IT і електронні послуги, виробництво.
Центральним розумінням має бути те, що всі питання, а це, насправді, багато питань, повинні систематично розглядатися, і фокус уваги має бути на питаннях і секторах, де прогрес може бути швидким і створення робочих місць розумно успішним.
Очевидно, щоб об'єднати таку групу зацікавлених сторін, щоб вони були зацікавлені, і зберегти темп реформ є непростим завданням.
Важливими вбачаються установчі питання — починаючи з представництва бізнес-організацій, адже координатори мають бути готові для обговорення в потрібному форматі, виділяти час і зусилля на організацію та підтримку імпульсу і мати організаторські здібності, щоб забезпечити відвідуваність і зберегти динаміку з цікавими темами та яскравими спікерами.
Кожен з форумів слід починати з швидкого знайомства всіх учасників — зацікавлених сторін і подання основної доповіді, фокусуванням і обговоренням, і в завершення — коротке резюме.
2 години, починаючи з ранкових напоїв під час реєстрації від 9:30 до 10:00, 2 год — форум реформи МСП і супровід невеличким буфетом.
10 таких робочих заходів на рівні МСП-форумів за рік, завжди в визначений день – наприклад, — перший четвер місяця, буде розвивати кращий імпульс діяльності малого і середнього бізнесу в 2017 році і допоможе підготуватися до великих Асамблей малого і середнього бізнесу та Національної конференції малого і середнього бізнесу, в якій національна доповідь про становище в області малих і середніх підприємств буде представлена і обговорена.
Щомісячні зустрічі на робочому рівні повинні бути без засобів масової інформації.
Кожна сесія з новою конкретною темою і кожна тема відстежується під час кожої сесії, що веде до пришвидшення реформ, необхідного для швидкого прогресу в порядку денному МСП. В Австрії подібні дорадчі органи від МСП є стандартними і дуже успішним. Зараз це вже модель спільного управління економікою. У Східно-європейських реформаторських країнах аналогічні ради МСП (або дорадчі збори) також створювалися і діють з різним ступенем успіху і стійкості.
Досвід показав, що участь в розробці цілісної програми реформ всіх зацікавлених сторін і систематична підтримка її дозволяє представникам МСП зростати в їх ролі і відповідальності. Це також створює постійний процес діалогу державного сектору в області малого і середнього бізнесу, дозволяючи громадянському суспільству, сектору МСП і сектору бізнесу-послуг брати участь у розробці, і нести частину відповідальності.
Таким чином, ми уникаємо руйнівної конфронтаційної гри і замість взаємних спорів підсилюємося, зростаючи вгору по спіралі економічного зростання і поступово поліпшуючи бізнес-середовище. Держава сприяє створенню МСП, а це – нові робочі місця, зростання і процвітання, які так терміново необхідні Україні.
З великою подякою Гюнтеру Фелінгеру, Магдалені Холхубер та всьому колективу WIIW — за поради, енергію і натхнення.
