Минулий тиждень українських реалій, був доволі насиченим для інформаційного поля. Можна сказати навіть перенасиченим однойменними новинами. На фоні протестів «Руху Нових Сил» екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі, конкуренцію цій події в інформаіційному полі, створювали ряд подій, котрі мали доволі трагічні наслідки. Великий галас зчинила ДТП у Харкові, в котрій загинули шестеро людей. Про цю подію заговорили навіть у європейських ЗМІ. Знову протести, як їх вже охрестили в інформаційному полі «Коло Ради», з закликами проти медичної реформи, за яку все ж таки Верховна Рада України проголосувала успішно. Середину тижня інформаційне поле розбавила подія державницького масштабу «Рада регіонального розвитку» за участі усіх керівників країни, включно з президентом Петром Порошенко. Під кінець тижня, в центрі Києва біля одного з телеканалів, стався сильний вибух, в результаті котрого постраждали народний депутата Ігор Мосійчук, та загинули двоє людей, зокрема охоронець нардепа. Знову інформаційне поле нагрівали новини від екс-президента Грузії. А на кінець тижня, всі українські ЗМІ, заговорили про повернення до України з російського полону, лідерів кримськотатарського народу. Засуджених в окупованому Росією Криму, заступників голови Меджлісу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. Казалосьби – це чи не єдина новина, котра набрала великого інформаційного резонансу в позитивному світлі. Але зовсім загубилася новина про підписання 2-ох угод з ЄС для підтримки регіональних реформ в Україні. Проте постійно на слуху новини з боку Угорщини. Адже тамтешній Міністр закордонних справ Петер Сійярто виступає з радикальними заявами, проти нового прийнятого Верховною Радою України мовного Закону. До гучних заяв міністра, також долучився й прем'єр Угорщини Віктор Орбан, котрий погрозив Україні блокувати всі ініціативи, котрі наближуватимуть її з ЄС.
Це не є всі новини, але тим не менш, вони вважаються одними з найголовніших, за підсумками переглядів, поширень серед інтернет користувачів. Але ще одна новина яка зовсім свіжа – це заява народних депутатів від партії «Самопоміч», про блокування роботи корпорації «Рошен». За їх словами – це бізнес який належить родині діючого президента України Петра Порошенка і таким чином, вони будуть вчиняти тиск на президента, аби той прийняв вимоги мітингувальників «Коло Ради». Хочу нагадати, що ряд депутатів з партії «Самопоміч», зокрема Єгор Соболєв та Семен Семенченко, допомагають Саакашвілі підігрівати інформаційне поле новин. Саме вони й озвучили інформацію про так звану «блокаду Рошен».
Це був короткий опис тижневих новин в Україні. А тепер давайте спробуємо розібратися з деталями, та пройтись по основних напрямках.
Апатрид – від рухівця до жовтневого революціонера.
Давайте розпочнемо з короткого екскурсу цієї історії. Екс-президент Михайло Саакашвілі після втечі з Грузії, приїхав на революцію до України.Зрештою він відвідував усі революції, завжди акцентуючи увагу на тому, що він навчався і жив у Києві в студентські роки. Одним із перших важковагових політиків підтримав українців, виступаючи зі сцени Майдану на «Революції гідності», з відчутною агресією та ненавистю говорив про президента Росії Володимира Путіна. Мені неодноразово доводилось з різних причин зустрічатися з паном Саакашвілі, та спостерігати, як він у кожній зі своїх промов, не упускав шансу, щоб згадати того ж Путіна. Пізніше він отримав українське громадянство, та очолив Одеську обласну адміністрацію. За час його роботи там, українці пам'ятають всеукраїнське турне Саакашвілі з лозунгом «РУХ за очищення», де сам Михайло активно виступав проти тодішнього прем'єра Арсенія Яценюка. Безсумнівним було, що він собі поставив ціль отримати прем'єрську посаду. А згодом після подання у відставку з посади голови одеської ОДА, Саакашвілі заявив, що працював над знищенням рейтингу Прем'єра Яценюка, на замовлення президентської команди з Адміністрації Президента. Треба відзначити, що на час відставки з посади голови Одеської облдержадміністрації, рейтинг самого Саакашвілі коливався від 2 до 3-х %. Вся команда «грузинських реформаторів», як їх ще встигли охрестити «титульних грузинів» йшла або самостійно, або їх відправляли у відставку. На деякий час в інформаційному полі здійнявся лемент, адже суспільство покладало великі надії, а тут такий жах. Корупцію не побороли і «реформатори» поїдуть собі геть. Та Саакашвілі не заставив себе довго чекати, він оголосив про створення політичної партії «Рух нових сил» і поїхав з новим турне по Україні. Таким чином він перебрав на себе роль функціонера, котрий активізує вже призабутий «Народний Рух України» (НРУ), своїм «Рухом Нових Сил» і займе в українському суспільстві, месійну нішу покійного В'ячеслава Чорновола. А й справді, чомусь ніхто не задається цим питанням, а мені з перших днів «рухівських турне», воно спало на думку. Далі пішла гра проти правил, чи проти домовленостей. Адже Саакашвілі заявляв про співпрацю з командою президента Порошенко, а в другому турне, застосував радикальну критику в його адресу. Виходить так, що все таки помста. Адже в масмедіа почали поговорювати, що учасники коаліції, виступили проти кандидатури Саакашвілі, на пост прем'єр міністра, заявляючи про вихід з коаліції. Найімовірніше за це, Саакашвілі мститься президенту Порошенко, так заявляли тоді ряд провідних експертів та політологів. Станом на той час, уже ширилась інформація, що Саакашвілі, має тісний зв'яок з рядом російських олігархів та політиків з якими він час від часу зустрічається закордоном. А також з ним у політичному русі, поруч такі політики, як Сергій Лещенко, колишній журналіст, котрого неодноразово фіксували в компанії з доволі одіозним російським бізнесменом-олігархом Констянтином Григоришиним. Завершивши турне по Україні, побачивши, що інтерес ЗМІ до нього остив, Саакашві виїжджає закордон. Тим часом комісія з питань громадянства знаходить факти порушення, надання недостовірної інформації, поданої екс-президентом Грузії, в анкеті при отриманні українського громадянства. Формуючи відповідний указ про скасування громадянства, та подає на підпис президенту. 26 липня 2017 року Петро Порошенко на підставі рекомендацій комісії, видав Указ про припинення громадянства ряду осіб, у тому числі й Михайла Саакашвілі. Останній заявив, що оскаржуватиме указ в суді, але так і по сьогодні не спромігся зробити більше, крім політичних заяв та критики в адресу всієї української влади.
Пізніше він заявив, про підготовку до повернення в Україну, та перехід кордону з боку Польщі. Його підтримали ряд опозиційних політиків, котрих вже називають в українській пресі 5-тою колоною та агентами Кремля – це Юлія Тимошенко, Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, Валентин Наливайченко та Юрій Дерев'янко. 10-го вересня цього року, відбувається масове порушення Державного кордону з боку прихильників партії «Руху нових сил» на пункті пропуску «Шегині». Декілька сотень людей, зчиняють бійку з правоохоронцями та прикордонниками, проривають український Державний кордон, порушуючи режим проходження паспортного контролю, та заводять Михайла Саакашвілі на Територію України. Звідти він їде до Львова, а наступного дня, вирушає в чергове турне по Україні. А в завершення цього, оголошує революційну дату 17 жовтня 2017 року, збір активістів — революціонерів у Києві.
Тим часом по всій Україні вручають підозри у скоєнні злочину по відношенню до тих, хто проривав український кордон – це також не лишається поза увагою, адже маючи велику кількість підписників на сторінках Фейсбуку, прихильники Саакашвілі, доволі часто в маніпулятивній формі подають інформацію. Використовуючи будь який привід для власного піару – такі речі озвучили ряд українських політиків, зокрема генеральний прокурор України Юрій Луценко. До Луценка повернемося згодом, а зараз хочу підсумувати перший етап «революційного паломництва». І так, 17 жовтня, до Києва, як і зазначалося в анонсі, приїхали прихильники Саакашвілі. Організували наметове містечко біля Верховної Ради і озвучили вимоги з якими прийшли: зняти депутатську недоторканість, створити антикорупційний суд та зміна виборчої системи. Якщо не заглядати в корінь цих вимог, то вони справді звучать обнадійливо. Але ніхто не звернув увагу на те, що збирали цей мітинг, саме в той час, коли відбувався розгляд медичної реформи. Так само, як мало хто зауважив, що всі політики, котрі виступали на сцені мітингувальників, не голосували за медичну реформу. Власне такі дії наштовхують на певні роздуми. Та не буду заглиблюватись, адже залишається, ще розповісти про не менш важливі для України речі. Саакашвілі, дуже хоче зайти в історію України, озброївшись минулим, таким, як «РУХ» та «Жовтнева Революція». Якраз те, що легко запам'ятовується в підсвідомості. Але в його діях є небезпечні речі, котрими він шкодить Україні.
Після президентських виборів, з 2014 року, Україна подолала доволі не простий шлях у формуванні своєї зрілості. На зовнішньополітичному просторі представлена як доволі ефективний геополітичний гравець. І це визнають європейські лідери. Дональд Туск президент Європейської Ради, на спільних зустрічах з українським президентом Петром Порошенком, даючи спільні пресконференції, неодноразово звертається до українців на українській мові. А це свідчить про те, що президента України і український народ, шанують та поважають. Адже робота президента, полягає в тому, щоб формувати імідж країни, та відстоювати зовнішньо політичні та економічні інтереси. Давайте пригадаємо інші країни, котрі формувалися у післяреволюційний період: Сінгапур, Франція, Грузія та навіть Сполучені Штати Америки. Також треба звернути увагу, що Україна уже будучи незалежною, до 2014 року, залишалася під впливом російсько-імперського протекторату. А останній президент домайданівського періоду Віктор Янукович, разом з командою, опустошили державний бюджет України на 40 млрд. доларів, заявив на «Раді регіонального розвитку» генеральний прокурор Юрій Луценко.
Доречі також не можна пропустити важливий момент, адже Луценко заявив, що Саакашвілі, готує збройний державний переворот, його діяльність фінансується ззакордону, зокрема з Західної Європи" і генпрокурор пообіцяв доказати це. Як ми бачимо, багато шуму навела ця ситуація, не тільки в Україні, а й за її межами. Треба відзначити, що останній парламентський тиждень, показав доволі динамічне голосування, прийняття медичної реформи. Якщо порівнювати медичну реформу в США, то для її розробки та прийняття в дію, пішла ціла президентська каденція. В Україні під головуванням в Міністерстві Охорони Здоров'я Уляни Супрун, медична реформа готувалася та була прийнята за неповний рік. Також в портфоліо української влади, є Пенсійна Реформа, та Децентралізаційний процес. Вибори до об'єднаних територіальних громад, на сьогодні остаточно визначено 665 об'єднаних громад, загальний місцевий бюджет яких, уже наздоганяє центральний річний бюджет. Беручи не тільки статистику, а подорожуючи регіонами України, потрібно відзначити великий обсяг будівництва автошляхів, як місцевого, так міждержавного значення. Реформи здійснюються за підтримки європейських партнерів. 27 жовтня відбулося підписання 2-ох угод з ЄС для підтримки регіональних реформ, за участі Міністра економічного розвитку Степана Кубіва. Найменше говорилося в ЗМІ, навіть взагалі крім офіційної інформації нічого не говорилося, саме про підписання цих угод. А якраз такі угоди, стабілізують регіональний ринок економіки в процесах реформи децентралізації. Спостерігаючи останню тенденцію інформаційного простору, та маючи досвід в медіаекспертній галузі, можу впевнено говорити, про слабку інформаційну підтримку державницьких ініціатив. Навіть зважаючи на той факт, що уже понад три роки, свою діяльність провадить Міністерство інформаційної політики, охоплення інформацією доволі слабке. Багато конкуренції створюють приватні ЗМІ в основному телеканали, котрі в своїй більшості, займають не об'єктивну опозиційну до влади лінію. Подача інформації для населення йде в більшості: критика, скандали, трагедії. А позитивні фактори в яких приймає участь держава, доволі скупі, а інколи взагалі не подаються, розцінюючи ту чи іншу подію, як рекламу.
Харківська ДТП доволі сильно сколихнула українське суспільство, навіть за межами України, засоби масової інформації присвятили цій події не одну шпальту. Загинуло п'ятеро людей. Безумовно, що така трагедія зачепила кожну сім'ю. Адже уявити себе на місці жертв, у підсумку доволі складно розраховувати на нормальну реакцію. Тим більше про молоду дівчину-водія позашляховика, котрий втаранився в групу людей, почали випливати факти, котрі були зовсім не в її користь.
Суспільство одразу почепило ярлик "мажорки" на неї і винесло свій вердикт – умовно кажучи "казнити". Разом з тим, на фоні винесеного вердикту "мажорки", про іншого водія, учасника ДТП зовсім забули. Зараз триває судове слідство, тому дочекаємось законного вердикту суду. Впевнений що він буде об'єктивним, адже набув серйозного резонансу. Так само залишаю слідству вибух в столиці України Києві, де напакований вибухівкою мопед, забрав життя двох людей. Ситуація на контролі в президента України, тому вона розглядатиметься, як кажуть "під мікроскопом". Треба відзначити, що країна проводить антитерористичну операцію на сході України. Агресія з боку Росії ведеться не тільки там, а багато дестабілізовуючих процесів, організовується не тільки в політичному аспекті, а й терористичному фізично. Тому правоохоронна система після реформи, працює доволі стабільно і ефективно, постійно удосконалюючись та оновлюючись.
Під кінець тижня інформаційний простір, отримав нову хвилю інформації – це визволення з російського полону, та повернення до України лідерів кримськотатарського народу, заступників голови Меджлісу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза. Спочатку їх передали до Туреччини зі зрозумілих політичних причин та мотивів, звідки вони прибули до Києва.
"Зрозуміло, що в звільнення Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза було залучено безліч людей — від президента України та президентів інших країн, лідера кримськотатарського народу Мустафа аг'а Джемілєва і керівництва Меджлісу кримськотатарського народу до родичів і адвокатів Ільмі і Ахтема" — прокоментував народний депутат України Рефат Чубаров.
Як відомо президент України Петро Порошенко неодноразово на зустрічах, як в Україні так і в Нью-Йорку(США) з президентом Туреччини Раджепом Ердоганом обговорювали посилення роботи в напрямку звільнення кримськотатарських лідерів засуджених у Росії. За декілька днів до звільнення, Ердоган мав телефонну розмову з президентом РВ Путіном, є припущення, що основна тема розмови, якраз була про звільнення. Гадаю найближчим часом спеціально для читачів діаспори в США, зустрінуся з одним із лідерів кримськотатарського народу, та запишу короткий коментар. Хто це буде, залишиться невеличким сюрпризом…
Коротко про ситуацію, яка сталася на фоні прийнятого Верховною Радою України мовного закону. По суті, що є на сьогодні. Представники від Закарпаття народні депутати Ласло Брензович та Роберт Горват брали активну участь в роботі над цим законом, голосували та проводили консультації. Хоча з висновків деяких експертів, міністр освіти Лілія Гриневич тільки зараз розпочала активну фазу додаткових консультацій. Тим не менш, діє мовний Закон України "Колєсніченко – Ківалова", який задовільняв усі сторони. На сьогодні є заяви від Міністра закордонних справ Угорщини, скасування візитів прем'єром Угорщини, але чомусь ніде не має озвученої позиції освітян Закарпаття. Тому спірне питання в цьому конфлікті, який створили два угорські політики. Адже експерт Дмитро Тужанський говорить, що політичні амбіції враховані, але забули врахува думку самих етнічних угорців.
Репліка, котра поверне нас до першої новини. Прихильники Саакашвілі, зокрема представники партії "Самопоміч", оголосили так звану "блокаду РОШЕН". Таким чином вони хочуть чинити тиск на президента, аби той прийняв їх вимоги, та з їх слів грав за правилами людей корі стоять "коло ради", в підсумку за правилами Саакашвілі– говорить політолог Павло Нусс. Також він зауважує, що такі дії блокувальників, мало того, що псують імідж, та щей вдарять по українській економіці. Адже корпорація "Рошен" є чи не одним з найбільших роботодавців та платників податків.
Виходячи з сказаного політологом, зрозумілим є наступне, якщо би такі дії вчинялися десь у країнах далекого Сходу, за всіма канонами тамтешніх законів, ці люди отримали б, як мінімум ув'язнення. А так, як Україна, демократична , правова держава, то подібні дії, будуть оцінюватись в рамках чинного законодавства. Сам Саакашвілі заявляє, що він буде домагатися імпічменту президента, якщо той не почує його. Тільки дивним є те, що вимоги з якими прийшли прихильники партії "Руху нових сил" Саакашвілі не застосував, будучи президентом Грузії. Якась дилема получається.
І на завершення, коротко про не менш серйозну трагедію, яка сталася в неділю ввчері. 30 жовтня, близько 20 години, українське інформаційне поле розпеклося від повідомлення про вбивство українки чеченського походження, добровольця, лейтенанта Збройних Сил України Аміни Окуєвої. Рухаючись автомобілем, разом зі своїм чоловіком Адамом Осмаєвим, в селищі Глеваха Київської області, їх автомобіль було обстріляно з автоматичної зброї. В результаті чого Осмаєв отримав поранення, вижив та був доправлений до лікарні, а його дружина Аміна померла. Це вже не перший замах на життя цього подружжя, адже Адам відомий тим, що був засуджений за підготовку замаху на Володимира Путіна. А також президент Чеченської Республіки Рамзан Кадиров раніше заявляв, що батько Адама Осмаєва, будучи не бідною людиною, замовив вбивство чеченського лідера. Тому є версія, що можливо Кадиров таким чином мститься. Але я як завжди залишаю місце для вердиктів суду і слідству. Аміна Окуєва була одною з засновників добровольського чеченського батальйону імені Джохара Дудаєва та виступала в ролі прессекретаря. Батальйон під командуванням чеченського генерала Іси Мунаєва приймав участь в антитерористичній операції проти російської агресії на Сході України. В результаті бойових дій, генерал Іса Мунаєв загинув, а командування батальйоном, було передано на Адама Осмаєва. Декілька місяців тому вже здійснювався замах на Адама Осмаєва в Києві людиною котра представилась журналістом французького видання. Тоді Адам вижив завдяки спритності Аміни, адже вона маючи нагородний пістолет при собі, зреагувала на випередження і поранила вбивцю. Багато запитань лишається відкритими, наприклад той факт, що після очевидного замаху, подружжя пересувалося без охорони. Сьогодні в понеділок 31-го жовтня, голова РНБО Олександр Турчинов повідомив про посилення заходів у проведенні АТО включаючи мирні території. В світі багато випадків, коли вбивають не тільки офіцерів, а й президентів країн. А в Україні на сьогодін багато можливостей, адже країна ще на етапі відродження, а тому користуючись демократією і обставинами, злочинці стараються постійно деморалізовувати суспільство. Аміну знав особисто понад три роки, це була доволі чуйна і позитивна людина. Трималася осторонь політики, при тому мала свою позицію і була людиною з державницьким мисленням. Багато людей висловили свої співчуття, навіть більше, уже подали петицію міському голові Києва Віталію Кличку, про створення скверу імені Аміни Окуєвої.
Дописуючи останню новину минулого тижня, як кип'яток ошпарила гаряча інформація, про затримання сина міністра Внутрішніх справ України Олександра Авакова детективами НАБУ(Національне Антикорупційне Бюро). У відомстві підтвердили факт затримання та проведення обшуку у сина голови МВС Олександра Авакова, зазначивши, що процесуальні дії проводяться у справі про закупівлю рюкзаків для підрозділів Міністерства внутрішніх справ. Група народних депутатів від партії "Народний Фронт" членом якої є міністр МВС Арсен Аваков, зробили офіційну публічну заяву, та закликали країни великої сімки втрутитись в процес, адже вважають його політично вмотивованим. Гучні затримання останні три роки вже стали нормою для українського громадянина, але також тенденцією стала народне прислів'я: "з великого грому малий дощ". Адже більшість гучних затримань, на виході в суд потерпають фіаско, або розвалюються ще у процесі слідства. Тому є припущення, що в цій справі, може бути так само.
Далі буде…
31.10.2017р.
Спеціально для української діаспори в Чикаго
Незалежний журналіст
Роман РЕВЕДЖУК
