Від «шатуна» до «путчу» та «дефолту».
Технічний дефолт: Дуже коротко. Про технічнийдефолт часто говорять в Україні, в основному генерують цей проект олігархічні прислужники, адже їм треба берегти статки своїх босів. Ті хто публічно виступають проти, політикани — насправді грають роль і боряться в цьому проекті за власну користь. Крапка.
Ризики: Україна у порівнянні інших країн: здеградована економічна система, яка віддзеркалюється на рівні макроекономічної рефлексії, з нульовими показниками соціальних гарантій для населення. Ми на шляху прірви. Великої. Не від «короновірусу», а від голоду. Україна стоїть поруч з іншими неблагонадійними для цивілізованого світу країнами, такими як Росія, Білорусія, Туркменістан і т.д. Мафіозна влада бреше не тільки українцям, вони брешуть всьому світові і все глибше заганяють нас в борги. У світі сприймають нас, як неспроможну націю. І вони мають рацію. Бо ми вимираємо десятиліттями, але нічого з цим не робимо. Не діємо. Тому судіть самі, які у нас ризики. Гірше чим є навіть ворогам не побажаєш.
Опис проблеми: Мафіозне «державництво» в Україні користає з усього, а в реаліях пандемії на повну: розпоряджаються закрити все і відкрити ломбарди, які належать їх родинам. Хай українці несуть туди останнє з дому аби вижити. Аналогічно діяв совітський тоталітарний режим у розгар голодомору. Тоді у помираючих від голоду українців мережа універмагів «Торгсин» зібрали понад 9 тонн золотих прикрас. Чим відрізняється сьогоднішній режим? Дійсно, як я й не помітив: тоді ж магазини котрі приймали майно українців мали іншу назву. Точно. Посудіть самі: вони виписують космічні штрафи за порушення карантину — європейські держави також штрафують. Але європейські держави не кидають своїх громадян на призволяще, не перекривають громадський транспорт і не позбавляють права на життя та існування. Наші мафіозники самі б дотримувались карантинних норм для початку. Ви все самі бачите. Світ дивиться на Україну, як на іншопланетне явище. Ви дивуєтесь чому МВФ списав борги 25 найбіднішим країнам, а Україні ні? Бо наші мафіозники по одну сторону просять додаткові позики грошей у МВФ, а по іншу сторону висилають десятимільйонну допомогу Албанії. Понти вище всього. А їм начхати, вони мають запаси і жирують. Українці перед фактом. Та я бачу в цьому шанс, який дає нам Всевишній.
Рішення: Голодний бунт.
Сьогоднішні жорсткі карантинні заходи мають запобігаючу складову, також вони піднімають революційний градус. Це позитивна динаміка і шанс для соціального голодного бунту. Народ наважившись на майно олігархів у підсумку отримає можливості для внутрішньої перебудови і зруйнує кланову систему.
Конституція – гарантії!
Закон – рівність!
Держава – можливості!
Детальніше: народ має наважитися на майно олігархів і розприділити по справделивості державу, щоб вирвати з олігархічних лап загарбане і награбоване народне майно. Не треба боятися бунту. Нас постійно цим лякають. Насправді – це шанс для внутрішньої перебудови та руху вперед. Ми всі знаємо, що Україна – це єдина і неподільна держава, яку розділили кланово-олігархічні бандоформування котрі сидять у владі. Зрозумійте. Всі хто мріє про чесну, справедливу, соціальну і національну державу, сьогодні деактивовані бідністю та виживанням. Половина українців не мають жодних заощаджень. А далі треба обирати, або голодні наслідки і сучасний голодомор. Або волю духу заради відродження.
— Перша дія: потрібно заблокувати доступ мафіозно-олігархічним кланам до усіх ресурсів. Викидати їх відусюди. Ми ж розуміємо, хто по правді любить Україну ніколи нічого не відділить і не розділить. В ній і побудує фортецю. Більшість такі. В тому числі й ті, котрі мусіли втекти аби врятувати власне життя від мєнтовського режиму. Які ждуть нагоди повернутися до рідної домівки. А ті хто нас обзиває «ногами» та «руками» кремля, якраз і є частиною московського механізму. Влада – це ми! В Україні – не українська влада. Я знаю про що говорю. Прийшовши на хвилі «Революції гідності» до влади вони не за мир боролися, а за війну. Вони відправляли цвіт нації на війну голими та босими на вірну смерть. У першу чергу для того, аби не мішали їм красти. Лише заговорювали всім зуби красивими словами. Знаю більше. І прийде час взнають всі. Найбільших ворогів України, Росія привела на кістках революції у владу. Вони сьогодні лише збільшують свої можливості. Придумують історії «шатунів» та «путчів», щоб лише утримуватися у владі. Не піддаваймося більше на подібні маніпуляції. Зараз треба формувати покрокові дорожні карти. Бо далі моя аналітика говорить, що за планом мордору владою заволодіє пряма путінська шобла. Ви хочете ждати того дня коли клан Авакова увійде до президентського кабінету, а Медведчук стане Прем'єр–міністром і приведе з собою свій клан? Бо я ні!
Царська держава: українець повинен відійти від ментальності прислужника, раба. Той хто отримує та отримає владу він є обслуговуючим персоналом, а не навпаки. Суверен – найголовніше! Конституція – Закон! Влада – народ!
Офіціант: коли офіціант вас погано обслуговує, можете поскаржитись керівництву. Його звільнять? 99% — так.
Можновладець: погано обслуговує, його звільнять? 99% — ні! Його переведуть — сховають. Пригадайте мєнтовське свавілля. Хто покараний? Сьогодні мєнтовська система вибудувана за штибом руського імперського ладу. Різниці між тим, як діяло КГБ і як діють вони — жодної. Тільки навчилися красиво говорити.
— Друга дія: мафіозний режим треба знести. Силою конституційного права. Тільки силою. Не кличу чинити насилля чи вбивати. Нам важлива справедливість. Тому кличу до більшого. По тюрмах. Закон один для всіх. Всі кого знає країна 28 років у обличчя, хай знають тюремні стіни. Не дивіться на стать. Вони її не мають. Це політичні істоти. Всі взаємопов'язані між собою. Вони пролили кров мільйонів українців. Кого не вбили пересаджали. Кого не змогли – переслідують. Інших скупили і ляльководять на патріотизмі. Не страшна Москва з Путіном – страшно коли Київ окупований мордорською заразою. Не дивіться на їх заступників, радників, помічників. То такі самі політичні виродки, які прикриватимуть своїх босів від вас і за першої необхідності пролиють вашу кров. Діяти треба за принципом «хто перший». Розумійте, що за ці роки приспавши вашу увагу вони набрали великої сили. Але сили духу, як у вимордуваного народу в них нема. У них страх. Кожен солдат, кожен, який підніме руку на українця має розуміти, що він нищить своє майбутнє. Бо він присягав народу України, а не владному окупанту. На військових буде найбільша відповідальність, адже за ними захист кордонів.
Все має бути швидко і рішуче.
Не бійтеся, хай нас бояться. Не шукайте масок аби зірвати, шукайте методи, аби діяти. Це шанс, який був у 2005-му та 2014-му де нас надурили. Не можна зараз втратити його.
Мисліть – гуртуйтеся.
Текст копіюйте, та поширюйте різними способами серед людей, бо вони атакують мій фейсбук ботофермами.
Далі я дам сигнал.
Пам'ятайте одне вони всі мають піти і крапка! Всі!
До зв'язку…
Роман Реведжук Roman Revedzhuk
Реведжук Роман Петрович
