Я з тих, хто тоді у 2004-му приїхав на Майдан. Тоді українська опозиція, що складалася з основи проукраїнських сил, перемогла. Тих хто виходив на «помаранчеві майдани» по всій Україні було близько 25% відсотків. Обраний Президентом Віктор Ющенко пішов шляхом демократії і відриву від російського імперіалізму. Він хотів зробити Україну незалежною, але «п'ята колона» яку очолювала Юлія Тимошенко затесалася в склад помаранчевої коаліції і розвалила її, щоб лишити Україну в російському ярмі ще на десять років. Потім вона підписала коаліцію з Януковичем, який змінив конституційний устрій і став диктатором. А Тимошенко за свого Прем'єрства набрала найбільше кредитів в МВФ. Сьогодні як і тоді, я горджуся тим, що був тоді 16-ти річним пацаном ЗА Ющенка. Він не зрадив. Не продав. Але йому створили такі умови, що він не зміг. У 2013-му українці скинули диктатора і той втік до РФ. У 2014-му Петро Порошенко став Президентом до якого більшість українців пішла з запитом врятувати Україну. Порошенко запам'ятався Україні й світу, як той, що зміг зробити заплановане Ющенком і закрити двері халяви для Росії. Не зрадив. Не продав. Зміг. Він став творцем демократії і не зрадив ідеали Майдану. Україна вперше за історію своєї задекларованої незалежності, стала на шлях реальної незалежності. Головне лишитися в історії не зрадником, а всі політично-коньюнктурні процеси не варті нічого.
Сьогодні Україна на роздоріжжі.
І мені, зараз, як ніколи близькі слова Ющенка:
Вірю!
Знаю!
Можемо!
ВІДЕО: https://www.facebook.com/roman.revedzhuk.2/videos/430149071134252
