Це буде коротка замітка. Не запланована. Рефлексія про те, чому не вийде з Зе так само як з Януковичем. Принаймні наразі. В. Ф. Януковича була довга і складна історія відносин з українським суспільством. Понад десять років в політиці це вам не пів року, він мав серйозні проблеми зі сприйняттям на Західній та підтримку на Східній. Згадайте, як мало часу Янукович проводив з робочими візитами на Західній. Зе не такий, він вільно літає зі Львова в Маріуполь. Зеленський подібних проблем не має. Сьогодні його вважають своїм і там і там. Подивіться на результати виборів по регіонах. Ще один, але не менш важливий момент. Янукович чітко асоціювався в більшості українців, як відверто проросійський політик. Із Зе цього нема, принаймні не так чітко, так він не професіональний, так можливо його можна назвати популістом, але точно не проросійським політиком.

Ще одна відмінність між Зе і Я, це відношення еліти. Янукович об'єднував інтелектуалів проти себе не гірше ніж зараз Путін. Такий собі негативний консенсус. Стосовно Зеленського то тут теж не так все однозначно, так він не теж не подобається елітам, але разом тим, сьогодні він ще не виглядає Злом, настільки сильним, щоб об'єднати розумних людей проти себе. Йому треба добре постаратися насправді в цій справі, тому що еліти сьогодні жахливо поділянні. Одні готові прийняти назад Порошенка і пробачити його кліці всі невдачі, інші ж навпаки бачать в п'ятому президенті реваншиста не меншого ніж Зе. Таке собі яблуко розбрату для еліт. Мені здається, що з часом ця проблема буде вирішення, коли буде до кінця зрозуміло, що Петру Олексійовичу треба йти на політичну пенсію, а його кліці варто зачинати нові політичні проєкти, котрі не викликатимуть пряму асоціацію з колишнім гарантом.

Третя відмінність пов'язана з ТВ. Янукович був жертвою ряду інформаційних атак. Причому, кладучи руку на серце можна сказати, що в авангарді боротьби був 1+1 Коломойського. Так саме цей канал. Правда він був не єдиний, звичайно 5 канал і група Пінчука теж не стояли осторонь, але вони точно не були першими хто вів інформаційну війну. А що ми бачимо сьогодні? Правильно сьогодні ми бачимо дзеркальну ситуацію. Де 1+1 стоїть на захисті нового президента, як цербер перед входом до пекла. І знищити його буде далеко не просто. Це вам не ватніковий Інтер чи тупенький Прямий, це канал, який позиціонує себе як проукраїнський саме, що не є. Він роками тримає першість в українському етері та не планує здавати свої позиції. Правда можливий один момент. Зе може втратити підтримку Коломойського. Тоді ми знову матимемо 13 рік і складну внутрішню ситуацію.

Цей текст не претендує на глибинну аналітику, це швидше за все потік думок, який привів мене до ще однієї думки. Відсутність події тригеру, тобто запуску. Ви пам'ятаєте, як починався Євромайдан, так він починався з події, і це не було побиття студентів на майдані. Ніт. Це була відверто дурна подія, коли Микола Азаров заявив про відмову підписувати Угоду про асоціацію. Вже потім був поста Мустафи Наєма та побиття студентів. Стосовно Зе, то тут все складніше, таким однозначним тригером як зміна зовнішньополітичних пріоритетів, може бути сьогодні хіба, що здача Києва Кремлю, а цього не буде. Принаймні в тому жахливому прямолінійному сценарії, який призведе до масових протестів.

Двічі в одну річку не ввійдеш. Україна зразка 13 і 19 року це далеко не одне й теж. Однак, треба пам'ятати, що 13 рік, це був не перший рік Януковича, а четвертий (чи то третій). І в пана Зеленського, ще буде достатньо часу, щоб стати з неЯнуковича Януковичем, але одночасно існує варіант, що він стане чимось зовсім іншим, не схожим на те, що було до цього, стане президентом нової не шароварної, але прогресивної країни. Нині це президент Шредингера, напруга в державі зростає тривогою наповнюється все навколо, але це нормально. Бо як казав Камю: Тривога — це лише легка відраза перед майбутнім