Зі самого початку пандемії коронавірусу у світі різні країни розпочали розробку вакцини, аби запобігти поширенню хвороби. Навіть зараз близько 30-ти держав працюють над виготовленням препарату, проте першою, хто створив вакцину, стала Великобританія. Так, вже 7-го грудня на Туманному Альбіоні розпочнеться вакцинація і першими у цій «черзі» медики.
Звісно ж, розробка фірми Pfizer-BionTech не може лікувати лише жителів острова, тому її вже замовила Канада та деякі країни ЄС. Але тут виникла ще одна проблема: медикамент не можна транспортувати більше 4-х разів, бо тоді він стане неефективним.
Крім того, із близько 30-ти країн, які намагаються винайти вакцину від COVID-19, половина знаходяться на останній стадії випробувань медикаменту. Тому логічно очікувати, що скоро з'являться й нові варіанти. Не забуваймо й те, що коронавірус постійно мутує, деякі люди вже хворіли двічі, а тому тут також виникає питання щодо ефективності препарату і терміну його «придатності».
То як довго вакцина захищатиме нас від COVID-19, коли вона з'явиться в Україні та скільки коштуватиме препарат? Про це журналісту ІА «Вголос» розповіли кандидат біологічних наук та вірусолог Тарас Перетятко, заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий і засновник Української медичної експертної спільноти Ігор Найда.
Ця вакцина – це остаточний її варіант?
Тарас Перетятко:
Якщо ми говоримо саме про вакцину, яка зараз вже є в Англії, то швидше за все, це не остаточний її варіант. Якщо ж говорити про інші вакцини, які зараз розробляють інші держави, то я думаю, що з часом світ отримає більш прийнятні препарати щодо забезпечення холодового ланцюга. Я маю на увазі транспортування, бо ця вакцина складно транспортується і тут необхідно дотримуватись усіх норм.
Крім того, зараз у світі розробляється близько 30-ти вакцин і добряча половина із них перебувають на останній стадії впровадження. Тому найближчими місяцями з'являться й інші варіанти. А у даному випадку спрацювало правило «чим швидше – тим краще», тому саме англійському медикаменту приділяють стільки уваги.
Ми також знаємо, що й американці розробляють свою вакцину і вони вже більше уваги звертають на логістику і постачання препарату.
Костянтин Надутий:
Існує чітка процедура ввезення, для чого вакцина має відповідати певним вимогам, і реєстрації у тій країні, яка буде постачати медикамент. Тому якщо ці процедури витримані й було дотримано усіх правил, то це означає, що вакцина не несе небезпеки. Тобто, вона, як мінімум, безпечна, а як максимум – дієва.
Ігор Найда:
Ніхто і ніщо не стоїть на місці й завжди з'являється щось інше. Думаю, що ми побачимо як нові вакцини, так і конкретно цю також будуть доопрацьовувати. Коли розпочнеться масова вакцинація, тільки тоді ми побачимо, чи є ефект, чи його немає. Одна справа – дослідження, але зовсім інша, коли препарат іде в маси. Випробування проводять на певному типі людей, а масове застосування – це зовсім інша історія. Тим паче, що цей штам коронавірусу постійно змінює свої характеристики.
Ні для кого не секрет, що коронавірус постійно мутує. Протягом якого часу вакцина буде ефективною?
Тарас Перетятко:
Я на це питання відповім прикладом. Коронавірус, який спричиняє COVID-19, мутує не так швидко, як вірус грипу «А». Причин для цього є багато і одна з них полягає у тому, що вірус грипу типу «А» має фрагментований геном, а коронавірус – нефрагментований. Але якщо говорити про те, чи може цей коронавірус спричиняти інфекції кожного року, як грип, то ні, враховуючи, що його геном – це суцільна молекула РНК. Проте, він мутує і ми вже бачимо низку наукових публікацій, у яких описують інші штами. У таких матеріалах вже йдеться про зміну послідовності амінокислот в ланцюгу РНК, але це не обов'язково відображається на поверхні цього вірусу, яка і спричиняє утворення антитіл в організмі.
Тому дуже важко сказати точно, наскільки часу нас вбереже ця вакцина, бо це залежить від дуже багатьох факторів.
Костянтин Надутий:
Вірус мутує, тому ефективність моновакцини, яка проектувалась під конкретний штам, викликає питання
Навіть від грипу, який мутує набагато менше і рідше, ми сьогодні маємо полівалентні вакцини, які захищають від різних штамів вірусу. Жодної моновакцини від грипу немає, це все полівакцини. Що стосується цього коронавірусу, то, за різними оцінками, він вже має різні модифікації і це зафіксовано в офіційних джерелах. Тому ефективність моновакцини, яка проектувалась під конкретний штам вірусу, викликає питання. Але такі речі повинні оцінювати спеціалісти.
Катерина Амосова зробила дуже хороший огляд, наскільки ефективною може бути вакцина від COVID-19 з точки зору формування колективного імунітету. Для того, щоб препарат діяв, необхідно вакцинувати майже 100% населення. Це ставить питання про можливість і доцільність цієї процедури. По-перше,100% людей охопити неможливо. Наприклад, у Києві на первинній ланці обслуговування задекларовано 2,2 млн. людей, а фактично в місті проживає близько 4 млн. громадян. Тобто, 1,8 млн. осіб «гуляють». То про яку вакцинацію чи колективний імунітет може йти мова?
Ігор Найда:
Тут у першу чергу все залежить від того, наскільки люди зменшать вплив інших хімічних речовин на свій організм. Справа у тому, що вірус завжди підлаштовується під будь-які хімічні речовини, які людина додатково вводить в організм. Це схоже до антибіотикорезистентності (стійкість до антибіотиків, ред.): чим більше людина приймає антибіотиків під час хвороби, тим стійкішим до них стає збудник. Так само і тут – якщо буде проводитись неадекватне лікування чи неправильна вакцинація, то і вірус буде мутувати у залежності від цього. Тому ніхто не може передбачити, що буде далі.
Значна частина населення вже перенесла захворювання в тій чи іншій формі та мають антитіла у крові. Чи слід їм також вакцинуватись?
Тарас Перетятко:
Антитіла, які сформувались у людей внаслідок перенесення хвороби, не захищають організм дуже довго
Як показали дослідження, антитіла, які сформувались у людей внаслідок перенесення хвороби, не захищають організм дуже довго. Найбільша така пролонгованість, яку я зустрічав у літературі, тривала до 6-ти місяців. Тому, виходячи з цього, так, людям, які перехворіли на COVID-19, також варто буде провакцинуватись.
Костянтин Надутий:
Особисто я знаю людей, які вже перехворіли двічі. Але тут є питання. Наприклад, ПЛР-тест – це не виявлення самого вірусу в крові людини, а маркерів цього вірусу, його фрагментів. Тобто, ПЛР-тестування не є дуже точним, бо воно реагує на частину вірусу. Навіть якщо результат позитивний і йде реакція, це може означати, що «уламки» вірусу знаходяться на слизовій оболонці пацієнта. Можливо, людина переборола цей вірус ще до того, як він дійшов до серйозної фази реплікації, аби викликати хворобу. Наприклад, вірус міг вбити ще інтерферон і людина не захворіла, а отже і не отримала імунітету. Інтерферон – це «перша барикада» імунної системи і в такому випадку антитіла не утворюються. Так трапляється у 25% людей: залишки вірусу на слизовій оболонці є, ПЛР-тест позитивний, а самих антитіл немає. Половина із тих, хто хворіє, переносять хворобу у прихованому вигляді, бо у них теж спрацьовують всі бар'єри і вірус зникає з організму.
На більш-менш стійкий імунітет можна розраховувати лише тоді, коли COVID-19 перебігав у важкій формі. Тобто, коли вірус був у крові, викликав запалення і таке інше. Тоді можна розраховувати на те, що імунна система встигла зреагувати. В інших випадках, імунітет міг спрацювати ще до того, як виробився імуноглобулін.
Стосовно SARS-у сьогодні вже виникає багато питань. Якщо так багато людей хворіють безсимптомно, якщо кількість важких випадків не значна, то з точки зору науки Health Technology Assistance, значно ефективніше сконцентрувати ресурси на напрямку виявлення пацієнтів, які можуть важко перенести коронавірус і їх лікуванню. Health Technology Assistance займається рішеннями із застосування технологій охорони здоров'я. Тому, можливо, нам краще виявляти людей, які більш уразливі та лікуванню тяжких хворих. Це буде дешевше, ніж загальна вакцинація, і правильніше стратегічно.
Ігор Найда:
Якщо у пацієнтів не буде додаткових протипоказань для вакцинації, то гірше точно не буде. Тобто, така річ не зашкодить людині. Але також не можна стверджувати на сто відсотків, що всім абсолютно потрібна ця вакцинація. Є у людей протипоказання, як я вже казав, є певні стани, певні періоди часу і таке інше, коли проводити вакцинацію просто не можна. Крім того, у когось антитіла є у достатній кількості, у когось немає зовсім, тому це все потребує досліджень. Також ми знаємо вже доведені випадки повторного зараження коронавірусом. Кожен організм – це індивідуальність, тому це питання вимагає досліджень. Всі пандемії розраховані на середньостатистичного хворого, а ціннісноорієнтована медицина має йти до індивідуального підходу до кожного пацієнта.
Коли вакцина стане доступною в Україні та якою буде її вартість?
Тарас Перетятко:
Якщо ця вакцина буде реалізовуватись на комерційній основі, то її вартість буде складати 40-50 доларів за дозу. Приблизно в таку ж ціну вкладуться й інші вакцини, хіба що за рахунок великого обсягу виробництва ціна може впасти на 10-15%. Проте із заяв нашого уряду ми розуміємо, що закупівлі вакцини буде проводити держава, а отже для людей вона буде безкоштовною.
А щодо часових рамок, то я читав, що одна із вакцин має бути в Україні вже до кінця 2020-го року. Як тільки владнаються «паперові» та бюрократичні моменти, з початку наступного року препарат вже має бути у нас. Ми вже навіть маємо встановлений пріоритет, які категорії населення будуть вакцинуватись у першу чергу. Мова йде про медичних працівників, представників МВС, тобто поліції, а далі вже буде вирішуватись.
Костянтин Надутий:
Та це ж гроші, це ж тема бізнесу. «Кому війна, кому мати рідна». Я думаю, що будуть зацікавлені особи, аби витратити гроші з державного бюджету, тому це дуже швидко реалізується. Коли вакцина пройшла всі випробування, то її продукування не є складним, бо найважчий етап – розробка. Коли вже все зробили, іде формування виробничих потужностей і ці процеси призводять до того, що медикамент може вироблятись масово. Тому я вважаю, що це може відбутись у дуже короткі терміни.
А що стосується ціни вакцини, то ми ж розуміємо, що маржа збільшується на масовому виробництві, тому чим більшим буде охоплення, тим дешевшою буде вакцина.
Ігор Найда:
Всі чутки, які зараз ходять, пов'язані із собівартістю вакцини і з тим, скільки на оплату цього виділить світова спільнота. Ще треба врахувати, скільки коштів виділять різного роду меценати. Більшість країн світу, які дійсно дбають про своїх громадян, забезпечать це на безоплатній основі. Тобто, це не є безкоштовно, але це буде безоплатно для людей.
В Україні, думаю, вакцина з'явиться із початком наступного року, все решта залежатиме від факторів, які я навів вище.
