«Минулий рік був непростим» – саме такими словами зачасту президенти України розпочинали своє Новорічне привітання. Швидше за все, що і цього року нічого не зміниться. Про перші «діри» у бюджеті на 2020-й рік стало відомо ще у грудні 2019-го. З початком року весь світ, і Україна зокрема, дізнались про коронавірус, який окрім смертей приніс ще й зниження ціни на нафту, а за ним і падіння світової економіки.

Не оминув карантин і нас: люди сидять вдома, великі виробництва не працюють, відповідно економіка невпинно падає. Серед можновладців вже заговорили про можливість нового траншу від Міжнародного валютного фонду, який має врятувати гривню, а з нею і всю державу. Суспільство ж боїться, що Україна опиниться на дні боргової ями, із якої вкрай складно вибратись. Іншим варіантом є дещо «урізати» фінансування інших галузей економіки, але яких? У нас, чомусь, завжди першою страждає культура…

То що буде із казною України до кінця року, чи несе небезпеку позика МВФ і яким чином влада буде «латати дірки» у бюджеті? Про це журналісту ІА «Вголос» розповіли експерт з економіки Борис Кушнірук, економіст Тарас Козак та економіст Олександр Охріменко.

Якою буде казна України до кінця 2020-го року?

Борис Кушнірук:

Очевидно, що доведеться змінювати бюджет, навіть не один раз. Верховна Рада вже подала законопроект про зміну державного бюджету на 2020 рік, але, на мій погляд, він все одно залишається надто оптимістичним з точки зору надходження доходів і відповідно можливості фінансувати ОДА. Тому, швидше за все, ми побачимо ще до кінця року додаткові зміни до державного бюджету.

Інше питання полягає у тому, чи будуть в уряду кошти, щоб профінансувати найбільш важливі соціальнозахищені статті і статті, пов'язані з органами державного управління. Я думаю, що це профінансується, а от те, що по факту не профінансується — це зараз важко сказати, бо коштів немає ніде. Говорити конкретніше ми зможемо ближче до осені.

Тарас Козак:

Все залежить від угоди з МВФ

У нас зараз є два сценарії і події будуть розгортатись у залежності від того, чи буде у нас нова угода з Міжнародним валютним фондом, чи ні. Якщо ми зможемо отримати транш від МВФ, тоді події будуть розвиватись за першим сценарієм. Угода з МВФ також для нас відкриє можливості фінансування із резервів Світового банку, Європейського Союзу та інших партнерів. Це вже мова йде про кілька мільярдів доларів допомоги у вигляді довгострокових і дешевих кредитів для України. У такому випадку бюджет буде із великим дефіцитом, але його збалансують позики від цих організацій. Тоді якщо навіть карантин затягнеться і протриває до травня чи червня, ми все одно зможемо це досить спокійно пережити і вже з третього кварталу починати працювати знову.

Другий сценарій – це провал угоди з Міжнародним валютним фондом, який спричинить масштабний дефолт і реструктуризацію. Це не означатиме, що ми нічого не будемо платити, ми будемо продовжувати виплати, але ніхто нам більше ніяких позик не дасть: ні МВФ, ні наші партнери. У такому випадку нам доведеться фінансувати дефіцит бюджету за рахунок незабезпеченої емісії. Це буде робитись для фінансування зростаючих видатків. Такий розвиток подій є дуже кризовим і ми матимемо інфляцію, девальвацію, зубожіння населення, втрату робочих місць і зупинку економіки у багатьох напрямках. Іншими словами, це буде повномасштабна криза, яка триватиме досить довго – півтора-два роки. Тоді треба буде змінити уряд і парламент, щоб вже нові люди по-новому укладали угоди з МВФ. Але тоді ми втратимо і без того крихку макрофінансову стабільність, яка сьогодні є. Я маю на увазі стабільний курс гривні, низьку інфляцію і більш-менш стабільне зростання економіки. Тобто, другий сценарій є дуже кризовим і дуже б не хотілось, щоб він став реальним.

Олександр Охріменко:

Справа в тому, що влада вже прийняла новий бюджет і там вже закладено величезний дефіцит. Передбачається, що казна недоотримає близько 300 млрд. гривень. Це дуже просто і дуже традиційно для будь-якої нашої влади. Звичайно, що початок цього року був провальним, це зрозуміло. Переважно у таких ситуаціях роблять емісію. Так, багато хто каже, що це неправильно, але іншого шляху просто не існує. За рахунок емісії ми можемо покрити витрати по тих самих бюджетниках. По-іншому цю ситуацію нам не вирішити.

Чи є у нас шанси отримати чергову позику від МВФ і який ризик, що ми вліземо у боргову яму?

Борис Кушнірук:

Транш нам надзвичайно потрібен, бо перше, що він дозволяє, це поповнити золотовалютні резерви, це вкрай важливо. Крім того, МВФ відходить від своєї звичайної практики, коли кошти, які він видає, мають іти виключно на поповнення золотовалютних резервів. Зараз ці гроші можна частково тримати в державному бюджеті. Таким чином ми отримуємо найдешевший ресурс для фінансування державного бюджету. Зараз нам це життєво необхідно, адже це дозволить стабілізувати ситуацію в державному бюджеті. Це, звісно ж, буде говорити про зростання дефіциту бюджету, але будуть кошти, щоб його профінансувати. Важливо не просто записати, що ви маєте дефіцит бюджету, а знайти рішення, яким чином його профінансувати. Кредити МВФ дозволяють це зробити.

Щодо ймовірності отримання позики, то я вважаю, що якщо ми у другому читанні затвердимо «антиколомойський» закон про банки, то це питання буде вирішено.

Тарас Козак:

Такі угоди жодним чином не погіршують наш стан, а навпаки стабілізують його

Як я вже казав, для того, аби ця угода була укладена, нам необхідно прийняти закон про банки (так званий, «антиколомойський» закон). Якщо це = буде зроблено, то ми отримаємо довгострокові та дешеві кредити від МФВ і наших партнерів.

А що стосується боргової ями, то нам не варто боятись. Якщо нам ті кошти не будуть потрібні, то ми їх просто не візьмемо або не використаємо. Якщо ж ми ці гроші витратимо, то значить вони нам були необхідні. Тобто, якби ми могли безкризово обійтись без позик, то ми б їх і не брали. І в ще більшу залежність ми не потрапимо ніяк. Навіть якщо ми отримаємо 10 млрд. доларів, вся ситуація буде повністю контрольована і наш борг по відношенню до нашої економіки буде значно менший, ніж в інших країн Європи. У них цей відсоток близько 80 – 120%, а у нас він складатиме приблизно 70%.

Другий момент полягає у тому, що ми таким чином не залучаємо якість швидкі і дорогі кредити, а навпаки, дешеві та довгострокові. Це означає, що їх треба буде віддавати протягом 5-10 років, а відсотки будуть досить низькими. Тому такі угоди жодним чином не погіршують наш стан, а навпаки стабілізують його. Ми матимемо змогу відновити економіку і тоді протягом кількох років спокійно виплачувати усі заборгованості. А головне, що довіра до нас буде збережена. Довіра у фінансах важить більше, ніж ми можемо собі уявити. Весь світ буде бачити, що Україна не пішла легким шляхом, який є дуже привабливий для багатьох українців. Такі люди кажуть: «для чого віддавати борги „буржуям“, якщо ми тут не маємо грошей?». Це популістський шлях, який призводить до того, що потім ми зможемо брати лише дороговартісні кредити.

Олександр Охріменко:

Тут треба розмежовувати поняття. Будь-який транш від Міжнародного валютного фонду жодних відношень до нашого бюджету не має. Чи нам його дадуть – невідомо. Наші політики дуже люблять піаритись, тому дуже часто навіть найпростіші рішення вони відкладають «на потім» тоді, коли це можна було зробити відразу і адекватно. А транш від МВФ – це дуже популярна тема, на якій можна буде заробити кілька балів рейтингу.

Крім того, МВФ постійно обіцяє одну суму, дає меншу, тому загроза мінімальна. Зокрема, нам обіцяють надати 1,5 млрд. доларів на боротьбу з коронавірусом. Ці гроші можна буде використати для фінансування дефіцитних напрямків і для влади це вигідно, чому б ні? Наша верхівка мислить так, що ми гроші отримаємо зараз, а віддати їх треба буде «десь, колись і потім», а там буде видно.

Яким чином діюча влада буде «латати діри» у бюджеті?

Борис Кушнірук:

Необхідно ставити чіткі пріоритети з урахуванням армії, бо агресія на сході України нікуди не ділась

Це вже складне питання. Коли йдеться про соціальні видатки, то я нагадаю, що влада не провела індексацію пенсій станом 1 березня за минулий рік. Її просто проігнорували, чим порушили діюче законодавство, що є просто неприйнятним. Тому мені важко сказати, які показники можуть «порізати».

Особисто я маю жорстку позицію і я прихильник того, щоб максимально скоротити видатки вцілому задля збереження бюджету держави. Тобто, треба скоротити витрати у всіх галузях економіки, окрім захищених і безпекових. Якщо говорити про ту ж культуру, то видатки на неї є значними у порівнянні з витратами на інші галузі, але і їх треба обмежити. Наприклад, зараз ми маємо добудувати деякі музеї: Голодомору чи Небесної сотні. Я вважаю, що такі видатки ми могли б зараз відкласти.

Нам необхідно ставити чіткі пріоритети з урахуванням армії, бо агресія на сході України нікуди не ділась.

Тарас Козак:

Це, знову ж таки, залежить від сценарію, за яким розвиватимуться події. Якщо у першому варіанті із позикою МВФ все буде гаразд, то нам, звісно ж, доведеться «затягнути пояси» і врізати певну частину фінансування різних галузей, зокрема культуру, науку та освіту. Це тому, що ми не можемо не фінансувати армію та медицину і ми не можемо не віддавати наші борги. Також ми мусимо виділити кошти на пенсіонерів. А видатки тільки зростатимуть, адже буде багато людей, які втратять роботу і їх теж треба буде підтримувати. Необхідно буде запускати якісь нові великі виробництва та інфраструктурні об'єкти для того, щоб люди мали хоч якусь зайнятість.

Урізати фінансування доведеться багато де, але я дуже надіюсь, що у нас не буде жодної галузі, яку закриють взагалі. Все має бути фінансоване, але у меншому обсязі.

Роман Гурський, ІА «Вголос»