Запалив я люлечку і от подумалось мені, щодо телевізорів та телеекспертів.

Є таке модне слово — дискурс. Ніхто толком не знає, що воно означає і з чим його їдять … але багато хто, а особливо експерти, радо його використовують.

Лізти у вікіпедію, чи інші довідкові ресурси теж на марне, оскільки там багато слів і мало змісту. Максимум – ми оперативно взнаємо, що цього самого «дискурса» придумав якийсь французький розумний дядько Фуко. Ну не самого «дискурса» придумав, а назву. Бо, як ми знаємо від Платона — все вже існує в світі ідей.

Влазить у хащі питань, чим відрізняється розуміння терміну «дискурс» у філософії, культурології, чи лінгвістиці, теж не варто.

Бо ті чуваки, що в ефірах вживають слово дискурс трохи не щохвилини, теж навряд чи здатні робити такі розрізнення. Слово просто красіве і додає ваги будь-якій балакаючій голові у телевізорі (принаймні вони так думають).

Але з того шо вони, мені грішному, розказують у тих телеефірах, я розумію так, що дискурс — це їх канкретна точка зору, власна оцінка — явища або події. І вони чомусь зачаровано вважають, що цю їхню точку зору чи оцінку поділяє якась значна частина українців.

І саме через це вони обзивають свою скромну і індивідуальну точку зору, вумним словом — «дискурс», аби підкреслити, що не лише вони так думають, а мало чи не пів України.

І от значить бомблять нас ці експерти у телеефірах своїми дискурсами, нав'язуючи нам тишком-нишком, і свою думку і свою оцінку.

Воно звичайно, ще питання — чиї то думки і чиї то оцінки, якщо подивитись, як часто і як круто вони змінюють «свої» «дискурси». Але зараз не про те.

Я взагалі про інформтехнології (теж вумне і малозрозуміле слово) … я про засоби, через які можна переконувати, що чорне — це біле, а біле – це чорне … або можна міняти місцями — причини і наслідки, тобто ставити воза, поперед кобили.

І от в телеефірах нова «напасть», але старі експерти – національні дружини.

Чого тільки не лепечуть з цього приводу. І про легальність і про легітимність і про держмонополію на насилля і про дублювання функцій поліції …

врешті решт, говорять навіть про зв'язки цих дружин з олігархами.

Говорять про все крім головного – чому це явище стало можливим ?

Поясню в термінах політекономії … оскільки пів України вчилась у Маркса … а інші пів країни вивчились у тих, хто вчився у Маркса.

Ось банальні – «Попит» і «Пропозиція».

В суспільстві (а ми ж з вами суспільство ?) є попит на послуги поліції. І якщо пропозиція поліції не здатна задовольнити попит громадян на поліційні функції … рано чи пізно починають з'являтись альтернативні організації, або навіть інституції, що задовольнятимуть цей попит … добре чи погано – це вже інше питання.

аби прикрасити свої роздуми філософічним афоризмом, можна красіво написать –

«Світ не терпить порожнечі».

А якщо не викобенюватись, то напишу ще простіше

Коли небуло нормальної опозиції з яйцями – з'явився Майдан

Коли не було армії – з'явились добробати

І якщо не буде поліції, що задовольняє потреби громадян – з'являтимуться дружини і навіть загони самооборони … і впевнений, що тоді експерти не будуть розумувати про легальність і про легітимність, бо треба буде дуже оперативно приймати рішення — до якого загону вступати.

А все ж люблю я красіві слова … тож повторюсь

«Світ не терпить порожнечі»