Вчора консультував свого давнього клієнта, власника бізнесу, по темі фінансової грамотності. Загалом все традиційно — складаємо фінансову модель, далі фінансовий план на 10 років і інвестиційний план на той самий період. Плани звісно щорічно треба коригувати, але стикання з цифрами дуже наближає до реальності (якої багато хто у своєму фінансовому житті намагається уникнути). Далі працюємо над конкретними інструментами.
І от в процесі консультації виникли загальні економічні питання, які думаю теж будуть важливі тим Майстрам Життя, хто не нехтує прокачувати свій фінансовий ресурс:
1. Чому ФРС піднімає облікову ставку?
2. Що загалом відбувається в фінансовому світі?
3. В чому краще заощаджувати в Україні?

Буду писати коротко і пояснювати «на пальцях», бо кожне з цих питань це тема окремої статті і наукового дослідження, а у нас буде всього три абзаци моєї суб'єктивної думки:

1. Облікова ставка це відсоток під який центральний банк (той що має монопольне право на емісію) позичає гроші комерційним банкам. Якщо її збільшують — гроші стають дорогими, бо треба буде більше віддавати, а якщо зменшують, то навпаки дешевшають, бо віддавати треба менше. За час ковіду, для стимулювання витрат, ФРС (центральний банк США) надрукував трильйони доларів, щоб стимулювати споживання. У звичний спосіб розподілив через банки, які «роздали» корпораціям, які через товарні кредити і зарплати передали споживачам для купівлі своїх товарів. Але за все треба платити і США як країна яка навчилась найкраще продавати свій борг, уже суттєво обмежена в колі таких покупців. Тому за політикою дешевих грошей настав час політики дорогих грошей. Найбільш реалістичний сценарій, що впродовж наступних декількох місяців ставку будуть утримувати на тому самому рівні що й зараз, трохи піднімаючи і так дотягнуть весни, а потім під вибори у США з часовим лагом півроку (економіка дуже інертна) по трохи її зменшуватимуть, щоб після виборів знову вийти на плато чи трохи підняти. Враховуючи масштаби економіки США і вплив долара, облікова ставка це світовий каталізатор (прискорювач) і водночас інгібітор (сповільнювач) світової економіки. 5,5% які є зараз — дуже дорога ноша для багатьох внутрішніх споживачів, але ще дорожча для всіх країн хто боргує США.

2. Загалом нічого нового в світі не відбувається) США обмежуть Китай в першу чергу в грошах (інвестиціях) і виробництві чіпів, а Китай будує авіаносці і нарощує свою військову присутність в Південно-Китайському морі, паритету по якій досягне десь до 2028-2030 років. Хто протримається довше той і збере бонуси у новому балансі сил. ЄС теж робить гроші дорогими і цим остуджує свою економіку. Німеччина поки це відчуває чи не найбільше. Британія теж сповільнюється. Індія по трохи перетягує виробництва з Китаю. Японія живе своїм життям продовжуючи політику дешевих грошей. Ердоган експериментує із ставкою і як виявилось з Блінкіном. Аргентина загрузла у виборах і інфляції понад 100%. Саудити думають чи качати більше нафти (тримаємо кулаки за це рішення). Криптовалюти потрохи легалізують. Таке. А нам своє робити. (Більше пишу у своєму каналі «Заробляй! Відкладай! Інвестуй!», там багато суттєвого і цікавого)

3. А оце питання мало б бути найцікавішим: якщо міжнародна допомога скорочуватиметься чи навіть сповілюватиметься, то, щоб втримати економіку, «під ніж» пускатимуть гривневі заощадження. Робитимуть це по трохи (НБУ у нас діє цілком компетентно), але рішуче і цілеспрямовано, бо інших варіантів особливо не буде, додруковуючи гривню і відпускаючи долар. Українці і українки накопичили на своїх рахунках понад 1 трлн гривень, а це близько 25 млрд дол, тобто десь 12% довоєнного ВВП, або 16% ВВП поточного (новини на моєму тг каналі від 29 жовтня). Тобто запасів на пару місяців самофінансування вистарчить. І що це означає для нас? Бігти скуповувати долар? Та ні, долар тут не допоможе (і взагалі це погана ідея підтримувати в такий спосіб економіку іншої держави, навіть якщо це наш союзник, хоча розумію що для більшості це вимушений інструмент через брак фінансових знань і інструментів інвестування). Краще вкласти у «твердий» актив, наприклад землю чи нерухомість (це звісно, якщо ви орієнтуєтесь як працюють ці ринки, бо якщо не орієнтуєтесь то спершу треба навчитись на мінімалках), а ще краще запустити за гривні зараз своє виробництво товарів і послуг із стабільним збутом. Тобто створити свій новий кеш потічок. Немає кращої інвестиції ніж інвестиції у власну справу, яку ви любите, добре орієнтуєтесь і грамотно рахуєте. Хоча ні. Є. Це інвестиція в себе.

І насамкінець, відповідь на головне запитання: чому дорого не вчитись і не знати? Бо якщо не розвивати власні навички, то складно бути ефективними і відповідно буде менше можливостей більше заробляти в поточному часі дешевої гривні. А якщо не розвиватись в темі фінансової грамотності і інвестицій і нічого не змінювати, то можна легко просадити за наступний рік 15% своїх заощаджень. Незнання коштує дорого. І звісно не забуваємо донатити, бо без щоденних зусиль оборонців країни ані виробництво, ані заощадження особливого довготермінового сенсу не матимуть.