Хей, гейз! Пардон, не втрималась.

Зара проридаюсь і буду вже серйозно. Тому що все дійсно серйозно. Грудень. І тут важливі не тільки свята, а й те, хто і як нас із вами вітає. Лет'с блоу, пардон, знову не втрималась, безглуздикой_навєяло. Поїхали.

1 грудня 2023 року. Річниця утворення майданівської Самооборони. Формування власне Майдану. «Мєсто!» — лунає з нашого прастіГоспаді Парламента. «Сідєть!» «Дєржать – нє пущать!» Тут має бути перебивка Вовком: «Шо?! Опять?!» Клятий барига, най буде нам здоровий, гідно та спокійно пояснив, що відбувається, і звернувся до наших західних партнерів, аби ця ситуація не вплинула на прийняття рішень щодо допомоги Україні. Для того, щоб робить своє у будь-якій стиуації, треба мати бажання та вірно розставлені пріоритети.

Нашому прастіГоспаді Парламенту було мало обісра... митись, навалєнноє_ніпасільним_трудом ще тре було розмазати. Відрядження народного депутата, яке не можна скасувати, було скасоване рішенням Корнієнка як реакція на лист Корнієнка до Корнієнка! Так, то всьо один і той же крєнділь і тут мусе биць перебивка, як водій ах_какого_женіха_таваріщща_Саахова чокається келихом із дзеркалом. Я, знову я і Корнієн... Притомних людей перекрутило як Джима Керрі – хоч друкуй Оскари на 3Д!

Ну, по розмазаному ж треба ще пошарорухатись в улюблених капцях. Кажуть, цілий даблдекер спікер порахували кількість відряджень членів різних партій. І гірко плакали. Бо ЄС, від якої їх вже тіпає – 6 з гаком, а своя мамина черешня – 3 з чимось, хай буде 3,14. Тут має бути перебивка зі Швондером – «ета_какой-та... пазор». А чи підрахували у ВР ККД від цих відряджень? Мабуть, порахували, тому й не випустили Порошенка. А ще вони забобонні й думають, що «Порошенко» — це від слова «порєшать». Поїхало щось не дуже зрозуміле та для Америки ще й геть невпізнаване – в_розавай_кофтачкє й дорогезних кросівках. Вирази облич такі, що я вже не здивуюсь, дізнавшися, що на питання "How can we better cooperate?" вони відповідатимуть «Сірожа із он дьюті тудей» або просто «Ландон із зе кепітал...» Так, кирилицею.

4 грудня. Варвари-великомучениці. Отак і живемо. На Старокиївському Холмі – мощі Святої Варвари, хай вона молить Господа за нас. На Печерському холмі – така Санта-Барбара, що хай Бог милує...

5 грудня. День Волонтерa. Рідний Жабмін та обожабьємая митниця почали вітати ще 1 грудня, спеціально протримавши машини до 00.00. Людей викидали на мороз. Паскуди, щоб ви так на ЗСУ донатили! Але ніт! Вони ж нє_лохі, аби витрачати гроші на те, щоб війна скінчилася й цей потік вщух! Перевізники кажуть – їдло ще поки пропускають, все решта – йок. І от як тепер курва щось робити, коли до 80 % FPV дронів завозили волонтери?

День Волонтера без доната – це некошерно, еге ж?

Вітаймося, бо ми того варті!

Допомога фронту тепер доступна через PayPal

donikroman@ukr.net

 

Картка

4731 2196 1942 3175

IBAN

UA043052990000026204680986837

Код РНУКПН отримувача 2508212611

 

Гривня картка

5168 7451 1010 5332

IBAN

UA713052990000026204744505596

Код РНУКПН отримувача 2508212611

Кожне ваше вітаннячко буде саме там, де треба!

6 грудня. Миколая. День ЗСУ. Благаю, знайдіть оте піздравлядло, яке придумало заборонити завозити для війська машини й товари подвійного призначення. Хай воно щоночі, по морозу та в дику спеку, в_одно_фізліцо, без води й туалету, тягне 3-4 течики та пару волонтерських бусиків – таких, де тільки батька з матір'ю немає. Західний кордон – війнонька, та й потому. Розумію, що моє бажання... як це по-модньому... О! Неекологічне, до того ж, я й нечемна вже не перший рік. Святий Миколаю, попроси, аби всі українські діти були живі та здорові. Наші захисники й захисниці – теж діти. Своїх батьків, які їх гідно виховали. Діти України.

Все, що відбувається зараз, можна охарактеризувати одним словом – «Цурюк!» Саме як у фільмах про фашистів – бракує лише автоматної черги над головою. Дєржать – нє пущать – це саме те, проти чого вийшов Майдан 10 років тому. Це що, така поссовєтська пісня – ех, граблі_да_граблі_маі? 2019 року нас занесло не туди, і тепер боляче відкидає далі й далі назад. У нас війна – в усіх, навіть у білих пальт. Саме вони є найлегшою ціллю. Ті ж, хто не хоче ані на граблі, ані на пляшку, ані за колючку, ті або в ЗСУ, або для ЗСУ – фінансово та інформаційно.

Знаєте, що найголовніше в журливих піснях про важку долю?

Їх можна не почути через вибухи. А ще їх має бути кому співати. І для кого.    

Поборемо!

Фото: Google