Дано: сильно міжнародна контора, публіка звідусіль. Хто регулярно набирає водичку та купує все, що треба для квітів? Отож! Перевірено іншими міжнародними конторами.

Фото й відео з фронту та звільнених населених пунктів показують навіть не цивілізаційну прірву. Я не фанат заміру черепів, але хочу спитати: бившебратья вони туйво... людського походження? Є тупикова гілка розвитку, є тупорила гілка, а є – тупорила й гидка. На фіно-угорську генетику годі грішити, бо фіни собі живуть, п'ють кавочку чи не найбільше за всіх у світі й посідають призові місця у світових рейтингах щастя. Угорщина теж живе в пристойних умовах. Я не писатиму довго про те, що ну дууже альтернативна ментальність наших обоссусідів – продукт споконвічного рабства, негативної селекції та життя в умовах типу «здєсь птіци нє п...».  Це ви в розумних людей прочитаєте.

Я про те, що ані інтернет, ані відносне підвищення рівня життя у великих містах, ані бодай обмежена, але можливість подорожувати не спричинять якогось розвитку суспільства, в якому ще до пуття не відмінили кріпосне право. Та вже й не треба – скока_там_асталась. Бєз_царя_нє_жилі – нєхрєн_начінать. Свобода хуйлостанця – це щось вкрасти в маркеті та порізати сусідові шини. Споконвічна мрія – вєсь_мір_в_труху, але так, щоб я залишився – з диваном, півасіком і телевізором. Отакий ФРУКТ (Фрустрація, Радикалізм, Ультранацизм, Корупція, Тоталітаризм) виріс на нашому найдовшому кордоні. Я б навіть сказала — ХРІН – Християнокомунізм, Расизм, Ірраціональність, Ненависть. Переораний пропагандою – і в сенсі «пєрєпаханий», і «заутюжений» скабєєвими.  А шо ви хтіли за руб-двадцять? Парійська раса, богоізбращєнци...

Саме футедж з фронту та звільнених міст і селищ підтвердив мою думку.

Українець – це ставлення до життя. І до всього живого. Земля за траншеєю – що там буде? Правильно, цибулька. А як це земля буде гуляти? Прибилося цуценя – нагріли водички, помили з шампунькою. Воно ж маленьке! І це не якесь «сюсюканьє» чи «трьохгрошовоє умілєніє». На фронті, де щосекунди може назавжди обнулитися лічильник, українці демонструють абсолютну довіру до життя як такого. Посеред пекла — усвідомлення себе органічною частиною вселенського існування. У найважчі дні відкритої та немотивованої російської агресії — підсвідома віра у перемогу добра й довіра до світу. Сіяли під обстілами, збирають під прикриттям арти. З незаконного обігу вилучили 11 танків. Як на мене, рано, бо ж скоро картоплі в людей. Чи класно було б побачити, як фермер торгує з броні херсонськими кавунами...

Українець – усвідомлення необхідності захисту всього живого – інколи... інколи дуже дорогою ціною. Якщо ми не переможемо зараз, то молода вагітна жінка в чорній хустці буде – і через покоління, і через два, і далі. Щокілька років будемо розбирати завали й розробляти механізми, аби повернути тисячі вивезених українських дітей. У військоматі фігні не скажуть – «ти ба, як служити, то всі хворі, а як воювати – так усі здорові!» Війна за свою землю й за свою свободу —  це те, чого парійські черепи не зрозуміють, бо зроду-віку не  мали нічого схожого. Може, хтось пам'ятає світлину з Майдану, де людина на інвалідному візку видовбувала бруківку. Свобода – це вроджене право, за яке... ви зрозуміли.

Надагресивні зіганосци та доходятли до Лондона за тиждень, що мешкають у великих містах і не надто депресивних регіонах, ладні воювати лише ротом. Був перелом ноги, старенька мама, робота і ващщє_пара_валіть. Українців їдуть вбивати зерофункціонали, пардон, хуйлосексуали, та тьху, многанаціонали. З непогашеними кредитами/судимостями та мрією з 1980-х – жигулііііі.... Повбивав би!  

Саме існування а-ля рюс – перманентна війна з усіма. Прихована й підла. Коли вона виривається назовні та переходить у відкриту агресію, світ здригається від невиправданої на перший погляд жорстокості. Її можна пояснити двома причинами. Перша – практичне досягнення воєнних цілей та залякування мирного населення задля формування соціального запиту на мир будь-якою ціною. Друга – глибинна: відправлення культу смерті й руйнування – чим жирніше, тим краще. Тим більше вірогідність того, що не зачепить саме мене.  

Байдужість до будь-чиєї смерті, окрім своєї – цє і є цивілізаційна точка неповернення. «Помри ти сьогодні, а я завтра» — не вітвір Соловєцкава_Саюза, а споконвічний розлом. І для тих, хто реготав у Раді під час виступу Порошенка, коли той говорив про наших полеглих захисників, у мене погані новини. Череп годі заміряти. Краще підійде простукування або експрес-пірсинг, бажано з чогось наградного.

Я трохи заздрю фінам. Бо вони за споживанням кави чи не найперші в світі. Я кавочку не стільки п'ю, скільки купую. Бо її просять на фронті. Ніхто з нас не може все, всім і одразу. Але регулярно та скільки є змога – і ми зламаємо рабів, що мріють про хазяйську мікрохвильовку, ношене спіднє й не знають, що електрочайник тре красти разом з підставкою.

 Допомога фронту тепер доступна через PayPal

donikroman@ukr.net

 

Картка 4731 2196 1942 3175

IBAN UA04 30529 9000 0026 2046 8098 6837

Код РНУКПН отримувача 2508212611

 

Гривня картка 5168 7451 1010 5332

IBAN UA71 30529 9000 0026 2047 4450 5596

Код РНУКПН отримувача 2508212611

 На цій війні піднімуться виробники не зброї, а кави!

Ті, хто намагається задобрити смерть кривавими подарунками, приречені, бо не усвідомлюють, з чим стикаються. І ніколи не зможуть подолати тих, что органічно перебуває в потоці вселенського існуівання, підримуючи його та захищаючи.   

Життя триває й перемагає. Хлопців, що прилетіли до Чикаго на протезування, зустрічають хлібом-сіллю. Госпітальєри дістають на картку донат – 2 гривні, мабуть, у когось залишились від пенсії. Міжнародний бюрократ з першого абзацу весь час на телефоні та за ноутом – перевів, замовив, привезли, передав, доїхало, і так по колу. На фронт їдуть домашні смаколики, з фронту – тварини, яких треба прилаштувати.

Кажуть, що людей від тварин відрізняє наявність емпатії. Саме вона є однією з засад цивілізації. А ви коли-небудь бачили, як вагітна жіночка підходить до вольєра, в якому орангутанг? Примат притулятиметься обличчям до скла – саме біля неї. Я не є шанувальником зоопарків. Але подивіться на реакцію тигра, коли до скла або огорожі наближається дитина. Він буде «тертися»  й фиркати – щоб кошеня знало, що воно в безпеці.   

А що там у Лаптерлянді? «Пусть идут буряты, их не так жалко». Всьо! Цивіліздєц! Хай їм... дзвінок від тонкай_души_чєлавєка – майора Чорнобаєва! Я б хотіла, щоб могили безславних двохсотих ублюдків прикрашали потирені в Україні унітази зі жлобськими плаcтиковими квіточками, але згорьовану сім'ю задавить жаба переводити таку красу на відпрацьований матеріал.  

Анекдот за «Жигулі» всі пам'ятають? Та не про мамку, що її воїватєль ще живий, але вже самоварчиком і без хріна. Інший, старий – про «мєсто прóклятоє»? То шо там по снарядах на 300 км.?

Отож! З Днем Державності будьте здорові! Він у нас кожен день – ще з весни 2014. А з 24 лютого – ще й кожну ніч. Доземний уклін ЗСУ!

Поборемо!

Фото: Google