https://share.google/aimode/EepiGXtGxfihIWBu0
Відповідь на це питання коротка: фактично ніхто з офіційних посадових осіб НАТО чи провідних західних аналітиків не заперечував технічну можливість моделі ФРН.
Дискусія точиться не навколо того, чи це можливо, а навколо того, чи це доцільно зараз. Ті, хто виступають опонентами Столтенберга в цьому питанні, використовують не юридичні, а політичні аргументи:
1. Олаф Шольц (Канцлер Німеччини)
Він є головним публічним опонентом ідеї вступу до завершення війни. Проте він не каже, що модель ФРН «неможлива». Його аргумент: «Ми не хочемо, щоб НАТО стало стороною конфлікту». Тобто він заперечує час вступу, а не саму схему.
2. Адміністрація Джо Байдена (до останнього часу)
Представники Білого дому (наприклад, Джейк Салліван) тривалий час дотримувалися позиції: «спочатку реформи та завершення війни». Але вони ніколи не спростовували слова Столтенберга про те, що кордони для Статті 5 можна визначити адміністративно. Вони просто «ставили процес на паузу».
3. Віктор Орбан (Угорщина)
Він заперечує вступ України в принципі. Його аргументація: «Це спровокує Третю світову». Він не вступає в дискусію про моделі (ФРН чи іншу), він просто блокує будь-який прогрес, транслюючи вимоги Кремля.
4. Російські «ліберальні» та державні експерти
Саме в російському сегменті (і у тих, хто його ретранслює, як Івашин) панує теза: «Поки ми тримаємо хоч метр української землі, НАТО їх не візьме». Це суто російська інтерпретація, яка не має під собою статутної бази НАТО.
Чому позиція Івашина унікальна (у поганому сенсі)?
Різниця між Шольцом та Івашиним величезна:
- Шольц каже: «Ми боїмося ескалації, тому почекаємо».
- Столтенберг/Павел кажуть: «Це можливо, якщо буде політична воля».
- Івашин каже: «Це неможливо в принципі, а хто каже інакше — агент Кремля».
Івашин — один із небагатьох, хто намагається видати відсутність політичної згоди за юридичну неможливість. Він бере за основу виступи Путіна («цілі СВО не міняються") і подає їх як остаточний вердикт для Альянсу. Тобто він надає Путіну право вето на рішення НАТО, прикриваючись "патріотичною" риторикою.
Висновок: Прямих заперечень тези Столтенберга про "адміністративну межу Статті 5" серед серйозних політиків немає. Є лише небажання брати на себе відповідальність за таке рішення прямо зараз.
Як ви думаєте, чи не є така позиція Івашина спробою захистити українську владу від необхідності визнати, що стратегія "тільки кордони 91-го року" зайшла у глухий кут?
