https://share.google/aimode/W9MFUmHWY0lZHZvBA
чи відповідає українська бусифікація Загальній декларації прав людини?
Так звана «бусифікація» — примусове силове затримання чоловіків на вулицях і доставлення їх до ТЦК та СП у цивільних чи спеціальних мікроавтобусах — прямо порушує Загальну декларацію прав людини та чинне законодавство України. [1, 2]
Офіційні українські інстанції, зокрема Уповноважений Верховної Ради з прав людини (Омбудсман) Дмитро Лубінець та Комітет ВРУ з питань нацбезпеки, неодноразово наголошували, що такі дії представників ТЦК є незаконними, системно порушують конституційні права громадян та дискредитують державу. [1, 2]
Які статті Загальної декларації прав людини порушує «бусифікація»?
- Стаття 3 (Право на свободу та особисту недоторканність): Жодна людина не може бути позбавлена особистої безпеки. Силове захоплення особи посеред вулиці є прямим посяганням на її недоторканність. [1, 2]
- Стаття 5 (Заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження): Використання грубої сили, застосування спецзасобів (наприклад, сльозогінного газу), побиття та психологічний тиск під час затримань прямо порушують цю норму. [1, 2, 3]
- Стаття 9 (Заборона свавільного арешту чи затримання): Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту чи вигнання. ТЦК та СП є органами військового управління, а не правоохоронними структурами, тому вони не мають законного права самостійно затримувати, конвоювати чи обмежувати свободу пересування громадян. [1, 2]
- Стаття 12 (Право на захист від свавільного втручання в особисте життя): Незаконне вилучення особистих речей (мобільних телефонів, документів) працівниками ТЦК, що часто супроводжує такі затримання, є грубим порушенням права на приватність. [1, 2]
Позиція офіційної влади України
- Омбудсман України: Дмитро Лубінець неодноразово заявляв, що випадки «бусифікації» набули системного характеру та є прямим порушенням Конституції України і міжнародних конвенцій. Офіс Омбудсмана регулярно ініціює службові та кримінальні перевірки щодо фактів перевищення повноважень військовими. [1, 2, 3]
- Верховна Рада України: Голова Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич офіційно засудив практику примусового затримання громадян на вулицях, назвавши це прямим порушенням прав людини. У парламенті також реєструються законопроєкти (зокрема № 15303), що пропонують карати працівників ТЦК за насильницьку «бусифікацію» ув'язненням на строк до 7 років. [1, 2]
Законний алгоритм дій
Згідно з українським законодавством, право на обмеження свободи пересування або законне затримання під час воєнного стану має виключно Національна поліція за наявності чітких правових підстав (наприклад, перебування особи в офіційному розшуку за правопорушення). Співробітники ТЦК можуть лише виписувати повістки або перебувати в групах оповіщення разом із поліцейськими, але не застосовувати примус самостійно. [1, 2, 3]
https://share.google/aimode/W9MFUmHWY0lZHZvBA
