В нашій армії є безліч проблем і невирішених питань. Це факт, який визнають у Збройних Силах всі – від НГШ до крайнього солдата в строю. Однак, на відміну від різноманітних зрадо@обів і нитиків-експердів, які поза армією, і не збираються в ній служити, військовослужбовці ЗСУ вирішують ці проблеми і зміцнюють оборону країни. А простіше кажучи, без пафосу – щоденно «пашуть».
Командира канадської навчально-тренувальної місії запитали його враження про ЗСУ. Задали всього декілька запитань. Його тяжко звинуватити в необ'єктивності. Хоча зрадофіли звинуватять і в цьому – він же має відповісти дипломатично. Але їхня думка – це «лайно на вентиляторі», яке обкидує насправді, тільки їх самих
.
До вашої уваги відповіді канадського командира підполковника Кріса Рівза.
Канадська навчально-тренувальна місія "UNIFIER„
Україна є надзвичайно важливою у структурі європейської безпеки. Водночас, існує нерозуміння між зовнішніми спостерігачами та політиками як в Європі, так і решті світу.
Ми тут як друзі України й з нетерпінням чекаємо на продовження нашої співпраці.
Чому Україна бажає, щоб Канада надавала допомогу як на загальнонаціональному рівні, так й у навчанні Збройних Сил України? Всі наші військовослужбовці, які перебувають тут (в Україні) – всі вони учасники бойових дій. Вони пройшли Балкани, Афганістан, деякі районах Африки, накопичивши великий натівський та міжнародний досвід. Водночас, ми не претендуємо на те, щоб бути експертами. Єдине, що ми хочемо – це допомогти у розробці підходів до проблеми, ми надаємо поради для навчання та ресурси. Все разом це витворює цікаве (продуктивне) партнерство для збройних сил обох наших країн.
Якщо я задоволений він наших успіхів, то так само захоплююсь вашими успіхами. Подумайте про те, що Україна намагається стримати та відбити російську агресію, водночас реформуючи урядові інститути та підвищуючи спроможності Збройних Сил України. Як їм це вдається робити одночасно? Я не знаю, якби це робила Канада, але Україна робить це. Це величезний успіх (досягнення)!
Канада розпочинала свою місію в Україні з одного місця – Яворова, а зараз ми розширились до побудови мережі довіри зі Збройними Силами України до дванадцяти місць, із яких вісім постійних. Насправді, ви можете сказати: «Канадо, ми зацікавлені у тому, що ви робите, ви вже збудували мережу довіри та поглибили наші знання, а тепер настав час бути більш інтегрованими з нашими Збройними силами – це був би справжній успіх, адже моя місія – це розбудова партнерства, надання порад щодо тренувань. Рівень нашої взаємодії неймовірно зріс за останні шість місяців.
Спроможності Збройних Сил України розпочинаються нагорі. Якщо ви подивитесь на українських генералів Муженка, Попко, Бокого, – вони візіонери. Вони мають бачення дуже спроможних Збройних Сил України, які тренуються за стандартами НАТО й утримують та захищають територію України. Таким чином, ці керівники забезпечують найкраще бачення щодо решти Збройних Сил. На моєму рівні я співпрацюю з полковниками Олександром Швецем з J-7 (заступник начальника Головного управління підготовки Генерального Штабу Збройних Сил України) і він є візіонером. Він бачить, які потреби є у вашій системі підготовки у наступні роки.
Українські військовослужбовці є найбільш патріотичними, технічно підготовленими, відданими солдатами, яких я бачив впродовж своєї кар'єри. Вони хочуть навчатися, хочуть змінюватися, хочуть перемогти ворога на Сході. Важко уявити кращі умови за яких я, перебуваючи далеко від своєї родини та країни, можу тут, на українській землі, передати все, що вмію, і це було безуспішно, якби ви цього не хотіли.
Чи легко працювати з українцями?
Це не легко працювати з українцями. Одна з причин – тому що ви маєте здоровий скептицизм щодо інших. Я не можу до кінця зрозуміти причин цього. Можливо це тому, що якщо подивитися на історію України, українці переважно змушені були себе захищати самі. Отже, в нас це вимагало певного часу, щоб побудувати довірливі стосунки з українськими військовими. Багато солдат і сержантів, з якими ми щодня працюємо, вони швидко усвідомили, що Канада відкрита, наша місія – підтримка. Кожний шеврон, який я отримую від українських військовослужбовців, має свою історію і я привезу все це з собою в Канаду. Час, присвячений цій місії, змінив моє життя й залишиться зі мною назавжди.
Чого можна навчатися в українських військових?
Перш за все, це винахідливість. Немає таємниці, що Збройні Сили України не мають достатньо грошей, але мають достатньо ресурсів, тому надважливо щоб спрямувати наявні ресурси на забезпечення першочергових речей. Я бачу такі процеси щодня. Капітани, майори, полковники виявляють винахідливість у забезпеченні ресурсами найнеобхідніших напрямків місії. Це надзвичайно цікаво. Можливо, деякі країни, чи союзники, мають більше ресурсів, ніж вони потребують, але наше планування не настільки детальне як мало б бути через це. На моєму рівні я спостерігаю, що Збройні Сили України зосереджені на місії при наявних обмежених ресурсах й пріоритетному їхньому розподілі.
По-друге, це ваша здатність контролювати інформаційний простір. Це велике відкриття для мене. Вас систематично атакують негативними повідомленнями з протилежного боку, адже ви маєте справу із дуже різнопланово налаштованою аудиторією, яка не має єдиного бачення щодо майбутнього України, а ви послідовно вибудовуєте й доносите позитивні новини, які одразу ж піддаються критиці.
Я навчився від українських військовослужбовців завжди прямо висловлюватися, мати запасний варіант, швидко його досягати, щоб успішно виконати місію. Я навчився багатьом речам, але ці дві найважливіші.
Ми переконані, що прибули з однієї з найкращих країн світу. Нам дуже пощастило із розташуванням, ресурсами, активною громадянською позицією суспільства, яке вірить у демократію, верховенство закону. Саме це дозволяє нам допомагати іншим каїнам, які перебувають у скрутнішому становищі.
Якою Ви бачите Україну в майбутньому?
Я б хотів бачити Україну, звідки походить моє коріння, з файного міста Тернополя, яка є однією із найважливіших країн Європи, успішною, це надихає мене.
Також це професійне зацікавлення, я завжди буду добровольцем, якщо ЗС Канади скерують мене до України у майбутньому, це засвідчує мою відданість місії. Прем'єр-міністр Канади зазначив, що ми віддані Україні, і ця ідея сповнює все планування нашої місії. Ми не плануємо залишати Україну до того часу, коли Україна нас сама не попросить.
Відео тут:
https://www.youtube.com/watch?v=P2LsNTOuU7M&t=1s
P.S. ЗСУ все більше здатні контролювати інформаційний простір під час ведення війни. Але ми працюємо поки тільки на 10% від того, на що будемо здатні у дуже скорому часі. За честь мати таку оцінку від підполковника ЗС Канади Кріса Рівза. Не цінять свої, так хоч бачать успіхи іноземці.
Слава ЗСУ!
