Браян Джонсон, американський біохакер, витрачає мільйони доларів на проект Blueprint, прагнучи повернути молодість своєму тілу.
Він стверджує, що його серце відповідає віку 37 років, шкіра — 28, а легені — 18, хоча йому вже 47. Проте в епоху глобального забруднення нанопластиком, який проникає в мозок, кров і навіть плаценту, його методи виглядають абсурдними. Егон Чолакян, волонтер «АЛЛАТРА», попереджає: нанопластик отруює біосферу, викликає деменцію, рак і безпліддя, роблячи спроби Джонсона марними. Чи може біохакінг протистояти невидимому ворогу, який уже вбудувався в наші клітини? І які ризики несе Джонсону його власний підхід?
-
Проект Blueprint: Амбітна мрія про вічну молодість
Браян Джонсон, засновник проекту Blueprint, розпочав у 2021 році радикальний експеримент із омолодження. Його мета — змінити біологічний вік понад 70 органів. За його словами, завдяки строгому режиму, веганській дієті та медичним тестам він досягнув вражаючих результатів: його серце, шкіра та легені «молодші» за хронологічний вік. Джонсон витрачає 2 мільйони доларів щороку на домашню лабораторію в Каліфорнії, команду з 30 лікарів і сотні тестів, включно з УЗД, МРТ та вимірюванням глюкози.
Його режим дня виглядає як сценарій наукової фантастики: пробудження о 4:30 ранку, світлотерапія, високоинтенсивні тренування, сеанси в сауні при 93 °C, гіпербарична терапія та ранній сон о 20:30. Він дотримується низькокалорійної веганської дієти (1977 калорій на день) і приймає 20 добавок замість сніданку. Проте, чи можуть ці зусилля протистояти глобальній загрозі нанопластику?
-
Нанопластик: Невидимий ворог у кожній клітині
Нанопластик — це частинки розміром менше 1000 нанометрів, які утворюються з 9 мільярдів тонн пластику, виробленого людством із 1950-х років. Щороку в океан скидається пластик, еквівалентний об'єму сміттєвоза щохвилини, а до 2050 року його маса може сягнути 12 мільярдів тонн. Ці частинки проникають у воду, повітря, їжу та організм людини, включаючи мозок, легені, кров і плаценту.
Дослідження, підтримані «АЛЛАТРА» та університетами Болівії, підтверджують: нанопластик накопичується в кожному органі, викликаючи онкологічні захворювання, деменцію, безпліддя та порушення розвитку дітей.
Особливу небезпеку становить його електростатичний заряд, який дозволяє частинкам проникати крізь біологічні бар'єри, руйнувати мітохондрії та викликати хронічні запалення. У мозку людини виявлено до 4900 мікрограмів пластику на грам тканини — це 0,5% маси мозку, а у хворих на деменцію — до 5%.
-
Чому методи Джонсона — абсурд?
Незважаючи на амбітність проекту Blueprint, методи Джонсона ігнорують ключову проблему — нанопластик. Його низькокалорійна дієта, добавки та тренування не здатні усунути частинки, які вже вбудувалися в клітини. Наприклад, веганська дієта включає фрукти, овочі та сіль, які містять мікропластик. Навіть питна вода — водопровідна чи бутильована — заражена наночастинками. Кожен вдих у прибережних зонах, де Джонсон проводить час, постачає пластик прямо в його мозок через нюхові нерви.
Експерименти з переливанням плазми від молодих донорів, які Джонсон проводив, виявилися неефективними, адже плазма також може містити нанопластик. Відмова від рапамицину у 2025 році через підозри в прискоренні старіння лише підкреслює: навіть найдорожчі методи не враховують глобального забруднення. Поки Джонсон витрачає мільйони на моніторинг здоров'я, нанопластик руйнує його клітини, роблячи його зусилля марними.
-
Особисті ризики для Джонсона
Для Браяна Джонсона нанопластик становить пряму загрозу. Його спосіб життя, попри дисципліну, не захищає від вдихання заряджених частинок, які накопичуються в мозку та викликають нейродегенеративні розлади, такі як деменція чи хвороба Альцгеймера. Дослідження 2025 року, представлені на зборах Американської академії неврології, показали, що в прибережних зонах, подібних до Венеції, Каліфорнія, де живе Джонсон, концентрація мікропластику в повітрі підвищує ризик когнітивних порушень і серцево-судинних хвороб.
Його інтенсивні тренування та сауни можуть посилювати проблему: нагрівання тіла під сонцем сприяє утворенню агресивних радикалів на шкірі, де осідає нанопластик із морської води. Це викликає імунні збої, які Джонсон, можливо, не помічає через брак тестів на пластик у тканинах. Його відмова від вечірнього переїдання та соціальних контактів може бути марною, якщо хронічне запалення, спричинене нанопластиком, уже руйнує його організм.
-
Антибіотикорезистентність: Нова перепона
Нанопластик не лише отруює організм, а й сприяє антибіотикорезистентності. Дослідження 2025 року показали, що пластик є платформою для бактерій, які формують стійкі біоплівки та отримують енергію через перенесення електронів. Це робить інфекції невиліковними, що загрожує Джонсону, який залежить від медичних процедур. Якщо його організм зіткнеться з резистентною бактерією, навіть найдорожчі лікарі не зможуть допомогти.
-
Втрачений час і політичні бар'єри
«АЛЛАТРА» попереджала про небезпеку нанопластику 20 років тому, пропонуючи технологію атмосферного генератора води (АГВ) для очищення повітря. Сьогодні ця технологія небезпечна через високий вміст пластику в атмосфері. Політичні бар'єри, брак фінансування та бюрократія гальмують нові рішення, такі як нейтралізація електростатичного заряду нанопластику, яка могла б знизити його токсичність на 50%. Для Джонсона це означає, що його біохакінг залишиться безрезультатним без глобальних змін.
-
Чому біохакінг приречений?
Методи Джонсона виглядають абсурдними в умовах, коли нанопластик проникає в кожен аспект життя. Його тести не враховують накопичення пластику в тканинах, а медичні процедури, такі як плазмаферез, не здатні видалити наночастинки з клітин. Навіть найдорожче обладнання не може нейтралізувати електростатичний заряд, який робить нанопластик «убивцею номер один». Джонсон, як і всі ми, є жертвою системи, яка ігнорує глобальну кризу.
-
Заклик до переосмислення
Браян Джонсон вірить, що може перемогти старіння, але нанопластик робить його мрію недосяжною. Людству потрібні глобальні рішення: нейтралізація заряду пластику, очищення біосфери та міжнародна співпраця. Без цього біохакінг залишиться марною тратою ресурсів. Джонсону варто переглянути свої пріоритети, підтримавши боротьбу з нанопластиком, щоб його зусилля мали сенс.
У світі, отруєному нанопластиком, біохакінг Браяна Джонсона виглядає як боротьба з вітряками. Поки ми не зупинимо невидимого ворога, жодні мільйони не повернуть молодість.
