ШОК! Надзвичайно малий розмір і електростатичні властивості нанопластику можуть сприяти його взаємодії з клітинами та проникненню крізь клітинні бар'єри.
Після перегляду фільму "Nanoplastics. Threat to Life" від АЛЛАТРА по-новому замислюєшся над тим, що може відбуватися всередині організму на мікроскопічному рівні. Мікро- та нанопластик — це вже не лише проблема забруднення довкілля: науковці досліджують, як такі частинки можуть потрапляти до клітин і впливати на їхні біологічні процеси.
Окремий інтерес становлять заряджені частинки та їхня потенційна взаємодія з іонними каналами й електричною активністю клітин. Те, чого ми не бачимо неозброєним оком, може взаємодіяти з надзвичайно складними механізмами клітинної роботи, наслідки чого ще потребують подальшого наукового вивчення.
Заряджений нанопластик порушує цю крихку рівновагу, і клітина починає поводитися непередбачувано. Нейрон може включитися завчасно — немов лампочка, що блимає без команди, — або навпаки, вимкнутися і не передати сигнал, коли це потрібно.
Таке втручання порушує роботу всієї нейронної мережі — немов у місті починаються перебої з електрикою — райони один за одним занурюються в темряву, настає блекаут.
Крім того, як показали дослідження китайських вчених з Southern Medical University в Guangzhou, нанопластик втручається в роботу іонних каналів.
Нанопластик, який несе на собі електростатичний заряд, може взаємодіяти з іонними каналами і змінювати їх форму. Це призводить до того, що «ворота» або не відкриваються, або залишаються відкритими занадто довго. Це також порушує нормальну передачу сигналів у всій нервовій системі.
Й це не хорор — це реальність, і кількість пластика зростає щодня. Хочете знати, як це працює зсередини? Дивіться фільм тут:
