Стосовно тези про ніби відпочинок зєлєнского, що його підхопили притомні люди. Шкода, але так вас виборча кампанія прєЗєдента нічому не навчила. Знову взялись навперебій їсти й людям пропонувати підкинуту вам інформаційну полову про відпочинок під час війни, концерт, не звернувши уваги на зерна події. Що має для України визначальний зміст.

Запам'ятайте. Відбулись збори власників ЗАТ «Промосковська олігархічна Україна», де виконавчим директором призначений зєлєнскій, з найменуванням посади — прєЗєдент. Проводив ті збори голова наглядової ради та власник з блокуючим пакетом акцій — пан коломойскій.

А якщо точніше, то відбулась конференція усіх сил реваншу. Підведені, судячи з усього, підсумки успішної п'ятирічної кампанії московинів, промосковських сил і олігархів з підготовки цього реваншу.

Її суть і виконавців дуже точно оцінила журналіст Наталія Лигачова. «Перша колона — російські та проросійські ЗМІ, соцмережі, блоги, ломи, ботоферми тощо, а також ці ж ресурси, що фінансувалися й фінансуються людьми із „сім'ї Януковича“. Друга колона — громадські організації та медіа, які вирішили, що головний ворог країни з 2015 року — не зовнішній, агресор Росія, а внутрішній — корупція. Не будемо оцінювати, так це чи ні, у прихильників як першої, так і другої точок зору є багато слушних аргументів. Просто констатуємо факт: хейтерство влади стало популярним, тим, чим можна було пишатися. Захист влади став в очах більшості символом сервільності та/або продажності. Третя колона — західні інституції, які теж на перше місце поставили боротьбу з корупцією, а не із зовнішнім ворогом як головну вимогу до української влади, зокрема надаючи підтримку одразу кільком проектам журналістських розслідувань корупції у вищих ешелонах влади. Четверта колона — олігархічні ЗМІ, які займалися хейтерством влади заради досягнення інтересів їхніх власників».

Я б ще добавив сюди п'яту колону — усі сегменти українського політикуму, обличчями якого стали багаточисельні учасники виборчого процесу.

На цих зборах призначений топ-менеджмент, узгоджено перерозподіл сфер наживи. А ще — план демонтажу основних підвалин української державності, її євроатлантичного курсу, визначені шляхи її повернення до імперії.

Отже. На турецькому курорті Бодрум нині визначена наша доля на найближчі 5 років. Якщо не на багато десятиліть.