Московія навязує нам вирішення конфлікту (замирення) на Донбасі на своїх умовах. Головна з них — вибори у їх присутності й покладання на Україну витрат на відновлення регіону. На такі умови йти не маємо права.
Абсолютно логічна, як на мою думку, конструкція й шаблон для дій українських політиків й дипломатів.
1. Меркель-макрон-путін визнали ОБСЄ єдиною інституцією у врегулюванні збройного конфлікту (війни) й принципово протидіють входженню у переговорний процес США й інших зацікавлених суб'єктів. Україна погодилась.
2. Меркель-макрон-путін дійшли згоди, що вибори місцевих органів влади в ОРДЛО мають пройти з дотриманням стандартів ОБСЄ (Копенгагенська конвенція) і їх результати будуть визнані лише після вердикту ОБСЄ. Україна погодилась.
3. Путін злісно не виконує зобов'язань перед меркель-макроном припинити вогонь й відвести війська, що передбачають пункти 1, 2, мінських домовленостей. Україна нині не ставить цю вимогу, як вихідні у реалізації мінська. Замість цього — бере зобов'язання щодо виборів.
4. Залежна від путіна фактична влада ОРДЛО перешкоджає діяльності місії ОБСЄ та не визнає їх вердиктів (зафіксованих у звітах місії прикладів безліч). Україна мовчки спостерігає.
5. Путін висловив недовіру місії ОБСЄ, що перевіривши твердження про ніби обладнання нами нових позицій в районі Шуми, спростувала і звинувачення. Й вимагає допустити сепаратистів для перевірки об'єктивності місії ОБСЄ. Україна не зробила наглу подію основою для дипломатичної атаки на московію. Навпаки, погодилась на таку абсурдну вимогу.
Висновок: Оскільки путін всією своєю поведінкою демонструє невизнання обов'язковими вердиктів ОБСЄ, перешкоджає місії, обмежує її діяльність, то Україна має донести до меркель-макрона, що путін проігнорує й вердикт ОБСЄ у випадку, якщо та не визнає уже проведені вибори (не за законами України, як це записано у тих же мінських домовленостях, а за стандартами ОБСЄ, на що вони змушують Україну погодитись). Визнає вибори, а оскільки меркель-макрон погодились на їх проведення, чим легітимізували ніби обрані органи влади, вимагатиме їх введення у переговорний процес.
Україна має не тільки визнати самим той беззаперечний факт, що путін миру на Донбасі не хоче, нам не вдалось побачити мир у його очах, але й переконати в цьому світову спільноту.
Й активно просувати ідею залучення до переговорів щодо закінчення українсько-московської війни США, ЄС, НАТО та зацікавлених держав-членів.
Та ідею проведення на Донбасі миротворчої операції під егідою ЄС, НАТО чи окремо США. А вже вибори мають стати одним з її етапів.
Що думає спільнота?
