Про це не дуже популярно говорити, але це очевидно: нерівномірність розвитку регіонів приводить до загострення соціальної нерівності.

Незадоволення різницею між розвитком Києва та периферії рано чи пізно мало вийти у публічне поле. І це трапилося.

Коронавірус і режим карантину збільшили рівень недовіри периферії до Печерська. Загроза другої хвилі та введення «червоної», «жовтої» та «зеленої зон» загострили це.

Місцеві вибори 2020 року – перші, коли нерівність між регіонами та столицею переходить у публічне поле.

Така ситуація викликана виборчим законодавством. Правила місцевих виборів привели до ситуації, коли в суттєвій перевазі опинилися партії з сильним брендом. Зазвичай, такими є представлені в парламенті сили з доступом до національних медіа: «Слуга народу», «Батьківщина», «ОПЗЖ», «Європейська солідарність». У ситуації карантину це привело до розмов про створення «партії мерів». Умовна «партія мерів» в Україні зараз представлена кількома силами – «За майбутнє» Ігоря Палиці, «Пропозиція» Бориса Філатова, «Довіряй ділам» Кернеса та УДАР Віталія Кличка.

«Пропозиція» Бориса Філатова – більше проект з Дніпра та для Дніпра. УДАР – київська історія. «Довіряй ділам» найсильніше представлена в Харкові та Одесі. «За майбутнє» поки що найменш регіоналізована сила: вона має представництва як на Заході (Волинь), так і у центрі (яскравий представник – мер Черкас Бондаренко), а з'їздпровела у Київській області. У селі. Цікава «фішка» як для країни, де ще недавно найбільш крутим дизайном офісу було «щось як у західній компанії – з опенспейсом і печивом». «Фішка», яка виводить село і малі міста з комплексу меншовартості.

Ідеологічно ми бачимо, що «партії мерів» діляться на партії мерів міст-мільйонників («Довіряй ділам", "Пропозиція" і УДАР) і партії містечок і сіл, громад («За майбутнє").

Усі перелічені вище партії знаходяться у опозиції до партії, яка має найбільше представництво у парламенті та формує порядок денний – "Слуга народу".

Таким чином, ми бачимо зміну політичної осі на місцевих виборах.

Якщо раніше боротьба велася між так званими "новими" та "старими", "лібералами" та "соціалістами", "проросійськими" та "прозахідними", то зараз основні осі виглядають так: "естеблішмент – антиестеблішмент", друга вісь – "регіони" та "Київ", третя вісь — "великі міста" проти "громад".

Найцікавішою є еволюція партії "Слуга народу", яка з антиестеблішменту стала типовою партією влади. І якщо перший рік вдавалося перекладати промахи на "попередників", зараз це вдається все менше.

УДАР Віталія Кличка цікавий тим, що свого часу осередки саме цієї партії стали кістяком для "Європейської солідарності". Чи покинуть прихильники Порошенка "ЄС" і перейдуть в УДАР? Це питання не вирішене навіть у місті Києві. Не кажучи, про регіони.

"Пропозиція" Бориса Філатова та "Довіряй ділам" намагатимуться класти в свою основу риторику "фахівців" і господарників. Також швидш за все вони зможуть опертися на сильні мережі прихильників. Обидві ці партії є досить простими в менеджменті: є сильний мер – є результат на виборах.

Виклики, які стоять перед партією "За майбутнє", більш амбітні та вимагають ефективнішого менеджменту. В малих громадах на віртуальному бренді в раду не в'їдеш. Чим меншим є населений пункт, тим більше вимог до людини на місці. До проблем докладається логістика: розповсюдити агітацію в місті простіше, ніж розвозити її селами. Втім, наразі партія показує стрімку динаміку і за кількістю створених осередків наближається до однієї з найбільш розгалужених структур — до "Батьківщини". Це свідчить про наявність міцних організацій "За майбутнє" і організованість партійних менеджерів.

На осі "естеблішмент" і "антиестеблішмент" можуть показати гарні показники ще дві політичні сили.

"Сила і честь" Ігоря Смєшка, який став темною конячкою минулих президентських перегонів. Швидш за все ця партія об'єднає навколо себе представників національно-демократичного табору, які не знайшли собі місця в "Європейській солідарності" і яким не подобається активізм партії "Голос".

Ще одним відкриттям місцевих виборів стане "Перемога Пальчевського". Висока впізнаваність лідера – підприємця Андрія Пальчевського, який посідає місце основного конкурента Кличка в Києві поряд з представницею від сильного бренду "Слуга народу", показує гарну точку входу в процес і викликає інтерес потенційних союзників. Широка медіакампанія, яка покрила всю країну, свідчить про національні амбіції цієї сили.

Місцеві вибори 2020 року та позиції партій на них показують, що Україна є однією з найбільш динамічних країн Європи за політичними процесами. Вибори тут дійсно приводять до змін у суспільстві.