Схоже, 2021 рік і далі буде роком карантину та локдаунів. Це і новий дивний світ, де ми з вами живемо.
На жаль, і цей рік буде в форматі краш-тесту для бізнесів і країн. Які виклики Україна отримає навесні та на кого нам опертися?
Заходу буде не до нас.
У країнах ЄС і США свої проблеми.
Наприклад, у Нідерландах станом на вівторок уже третю ніч тривають погроми.
Національний інститут здоров'я запропонував піти «британським сценарієм» боротьби з локдауном і ввести комендантську годину.
Противники комендантської години виступили в Ротердамі, Амстердамі, Харлемі, Гертогенбосу. За словами поліції, економа О камені і ножі. Спалили лабораторію, де проводилися тести на COVID 19.
Останній раз комендантська година вводилася в часи Другої світової.
70 людей арештовано. В Ротердамі протестувальників розганяли водою, в Харлемі — сльозоточивим газом. Протести охопили також інші міста.
Попри очікування української фейсбук спільноти, протести організували не мігранти. Навпаки. З сюжетів, які викладають європейські агентства чітко видно: на плакатах – гасла схожі на ті, які ми бачили біля Капітолію у день штурму. Центральні ЗМІ називають "fake news", естеблішмент обвинувачують у змові.
Власне і у США питання про зшивання країни виглядає усе більше актуально. Футболки з написом «Громадянська війна, січень 2021» продають в інтернеті.
Росія продовжує наступати
Російська Федерація зі своїм пієтетом до мілітарної естетики продовжує працювати з міжнародною спільнотою.
Особисто я не сприймаю протести за Навального серйозно: гарна технологія випуску пари та взяття нових «орієнтіровок» у базу слідчого. Царська охранка давно так працювала.
Паралельно Росія намагається зробити собі «людське обличчя» вакциною «Спутник 5» і працює над продовженням будівництва Північного потоку.
Для України активність Росії нічого доброго не несе. Путін не приховує, що захист від розширення НАТО на Схід є його пріоритетом.
Опозиція підриває довіру до української влади
Весну Україна буде зустрічати в форматі недовіри до влади.
Благо, на підрив державності працюють і російські пропагандисти, і Медведчук, і Петро Олексійович Порошенко.
У часи Петра Порошенка кум Путіна Медведчук купив низку інформаційних каналів. Найбільш цинічною була покупка телеканалу ЗІК («Західноукраїнська інформаційна корпорація"), найпопулярнішого каналу Західної України. Покупка ЗІК, доведення його інформполітики до абсурду, а також і розташування його в студії Жовтневого палацу, одного зі штабів Революції Гідності, це психологічна операція в кращих традиціях боротьби символів Владіслава Суркова. Зараз він намагається зробити піар на вакцині та визволенні заручників, що насправді варто розцінювати як факт співпраці з терористами ЛНР і ДНР.
У Порошенка свій почерк. Постійні спроби звинуватити головнокомандувача Володимира Зеленського у роботі на Росію приводять до дискредитації самої інституції президента. В арсеналі "порохоботів" — спекуляції на смерті морпіха Ярослава Журавля, яка відбувається попри заяву голови Генштабу про те, що бойового розпорядження на дії його групи не було. Члени "Європейської солідарності" роздувають чутки про справу вагнерівців. Попри те, що обвинувачення щодо участі представників Офісу Президенту у зриві операції проти найманців спростували як чинний голова ГУР Кирило Буданов, так і Валерій Бурба, який очолював військову розвідку у часи Порошенка. Такі дії з боку патріотів робить їх нічим не кращими від більшовицьких агітаторів часів української революції.
Україна: рік у режимі карантину
На весну припадає також річниця локдауну. Швидш за все, Кабмін чекає розбір польотів і заміни.
Уже зараз усе більше в ЗМІ говориться про ймовірних наступників Дениса Шмигаля.
Пам'ятаємо, що саме призначення Шмигаля свого часу було розцінене експертами як збалансування системи з боку Зеленського: прем'єром не стала людина, близька до Коломойського.
Виходячи з системи балансів, логічно було би розглядати як наступника когось із єврооптимістів (комплімент у сторону президента Байдена), або ж сильного представника місцевої еліти.
На жаль, призначення Олексія Гончарука дискредитувало на певний час управлінські можливості вихідців з неурядового сектору.
Серед управлінців, які мають вплив на місцеві еліти, цілком вірогідно вимальовується фігура Арсена Авакова. Довгий час він курує силове відомство. Крім усього, росіяни не забувають йому легалізацію добровольчих батальйонів і участь у роботі з визволення Віталія Марківа. Кейс Марківа показав: взаємодія української держави в особі співкерівника Нацгвардії та діаспори допомагає боротися за справедливість у європейських судах попри гроші російських лобістів.
Ймовірно, у гонку прем'єрів включаться також Юлія Тимошенко та представники з Опозиційної платформи "За життя!".
Для Юлії Тимошенко – це чи не останній ривок у політику. Вона робитиме акцент на ностальгії та досвіді.
Для представників ОПЗЖ боротьба за крісло прем'єра – це можливість консолідувати свій електорат навколо однієї особи. І разом продовжити забирати у Зеленського тих виборців з Півдня та Сходу, які підтримали Президента у 2019, проте зараз розчаровані.
Поки ми говоримо про економіку та тарифи, справжня боротьба розгортається за лінією "Київ проти Москви".
