Пандемія коронавірусу – це нова точка відліку. Ряд фейсбук-експертів порівняли ситуацію 2020 року з 1991 роком. Роком, коли почав змінюватися світовий порядок, кордони держав і структура зайнятості населення.
Спочатку і я користувався цим порівнянням. Проте 2020 рік суттєво відрізняється від того, що відбулося в 1991 році.
2020 рік – песимізм замість оптимізму
1991 рік, що не кажіть, був роком оптимізму. Пригадайте пісні того часу: Scorpions, "Wind of change". "Wall" у виконанні Pink Floyd. Навіть у Росії модними були пісеньки про американського хлопця, що забирає дівчат з групи «Комбінація» з собою.
Врешті-решт, пригадайте новини перших років незалежності України: ми почали. Ще ось-ось – і вдасться!
У 2020 році видно – багато чого не вдалося. І не лише в України. США, Європейський Союз.
У 1991 році рухомою силою змін міг бути оптимізм і віра в кращий світ. Світ, що йде до споживання та краси. Веселий карнавал!
2020 рік – це важка трагічна меса. У світовідчутті – це фільм «Американська фабрика», який отримав Оскар як документальний. Про фабрику в Огайо, яку викупили китайці та намагаються ставитися до персоналу за східним підходом – з низькими зарплатами та понаднормовою працею.
2020 – ізоляція замість відкритості
У 1991 році натовпи звільнених радянських інженерів отримали можливість їхати за кордон. Символом епохи стали підприємці-"човники", які змогли врятуватися через відкритість світу.
У країни колишніх СРСР теж масово почали заходити великі компанії та банки. Їм теж потрібна була експансія, і вони користувалися відкритістю.
Символом того часу, напевно, можна вважати Джорджа Сороса. Зараз із нього роблять конспірологічну страшилку та забувають про велику кількість стипендій, допомогою оргтехнікою, які надавав Фонд "Відродження".
2020 рік ставить під питання існування шенгенської зони та безвізу. Майже півмільйона заробітчан змушені повернутися в Україну. І швидш за все надовго. Тут ми швидше знаходимося у ситуації 1920 року, коли Ліга націй провела ряд конференцій щодо посилення паспортного контролю в світі. Через пандемію COVID-19 німецькі учені висловлюють думки про введення "імунних паспортів". Очевидно, налякане людство найближчі декілька років дивитиметься зі страхом на світ навколо.
2020 – посилення держави замість посилення лібералізму
Опоненти Френсіса Фукуями, які не могли заперечити перемогу лібералізму, описану ним у "Кінці історії", можуть відкорковувати шампанське.
Здається, альтернативу лібералізму придумано. Нею стає авторитарна модель Китаю. Боротьба ще не закінчена. Проте уже давно в західні країни не приходила гуманітарна допомога з Піднебесної.
Услід за Китаєм намагається показати свою міць і Росія, яка уже давно не є основним суперником США. Коронавірус дав можливість Москві провести щонайменше дві піаракції – відправку допомоги в Італію та США. Корисність цього жесту викликає сумнів, однак для євроскептиків це ще той подарунок.
Ми йдемо в епоху важкої праці
Наслідки пандемії можуть зовсім змінити наші очікування від світу. Малий і середній бізнес в Україні зазнає великих втрат. Закритість ринків і відсутність можливостей поїхати за кордон створюватимуть соціальну напругу.
Очевидно, що найбільше економічний удар відчують на собі більш бідні країни.
Ми ще не забули шалені кредити до кризи 2008-го та пісеньку Скрябіна "Ми веселі хлопці-олігархи". Ми ще пам'ятаємо наше щире бажання приєднатися до ЄС і НАТО.
Реалії ж підказують: світ змінився і моделей для наслідування немає.
Ні досвід 1998, ні криза 1991, ні навіть повоєнний 1918 не дають нам відповідей на питання: як вижити самим і як зберегти державність.
Власне, історія знову перетасувала карти та роздала їх гравцям. З позитивів – ми у грі. Отже, претендуємо на куш!
Вперше опубліковано на 24tv.ua
