Розмови про створення коаліції демократичної опозиції ведуться давно, проте поки що перспективи об'єднання різних кандидатів на пост президента виглядали досить «туманними». Причиною цього були як особисті амбіції, так і різна вага кандидатів та політичних сил, що за ними стоїть.

Проте останнім часом політична ситуація зазнає досить суттєвих змін. Зокрема, слід згадати про наступні фактори.

По-перше, ситуація з рейтингами стає все більш заплутаною. В. Зеленський своїм балотуванням добряче сплутав усім карти та «розклади». Якщо ще вчора перемога Тимошенко виглядала довершеним фактом, то тепер про це вже важко говорити настільки впевнено. Це означає, що Тимошенко треба думати про можливості залучення нових політичних партнерів, які би допомогли консолідувати більше електорату. Те, що вчора видавалося завданням вже для другого туру, перетворюється на елемент підготовки вже до першого туру.

По-друге, вагомим фактором виборчої кампанії стає запуск штабом діючого президента неофіційної «машини» з підкупу голосів. Відповідна інформація надходить з усіх регіонів країни, де діють т.зв. «МАГи» (мобільні агітаційні групи) Порошенка. Відбувається масовий збір персональних даних, укладання сумнівних «угод» з виборцями щодо агітації (але, фактично, щодо продажу голосу).

Все це робить задачу об'єднання «антипорошенківської» опозиції у тому або іншому вигляді значимою уже зараз, а не в умовному «другому турі».

Спроби побудови відповідного союзу почали «вимальовуватися» нещодавно. Знаковим було підписання відповідного меморандуму. Зокрема, кандидати у президенти Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський, Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, Олександр Шевченко та Віктор Бондар у четвер, 7 лютого, підписали меморандум «За чесні вибори».

Проте, поки це лише загальна декларація співпраці проти фальсифікацій. Однак паралельно може розвиватися і більш конкретна ініціатива об'єднання ряду кандидатів довкола, наприклад, Тимошенко. Ціль подібного об'єднання – недопущення перемоги Порошенка.

Тут варто згадати про нещодавні ініціативи, висунуті ще одним кандидатом у президенти — Сергієм Тарутою, який на день висунення Порошенка висунув гасло «Без Порошенка в один тур!». До гасла минулих виборів, 2014 року, яке закликало обрати Порошенка в один тур, досить виявилося додати лише одне слово, щоб зміст його кардинально змінився.

Мотивація Тарути у даному випадку зрозуміла. Порошенко – це підкуп та фальсифікація. Відповідно, його участь у другому турі – це перемога всіх подібних методів. Якщо хтось «переможе» подібним чином, то сприйматиме це як карт-бланш на «закручування гайок» протягом наступних 5-ти років. Це означитиме серйозні проблеми для всієї держави.

Водночас, подібні настрої є непоодинокими в нинішній українській політичній еліті. Зокрема, міністр внутрішніх справ А. Аваков вже заявив про власний «нейтралітет» та невтручання у вибори, одночасно оголосивши про боротьбу з боку МВС з усіма можливими фальсифікаціями та фактами підкупу, що виглядає як готовність протидіяти діючому президенту. Тож «антипорошенківська» коаліція починає набувати більш виразних обрисів. У ній Тимошенко може бути основним претендентом на пост президента, Аваков відповідатиме за правопорядок та запобігання фальсифікаціям на виборах, Тарута – буде модератором співпраці з різними політичними силами, а також з фінансово-промисловими групами Сходу України. В принципі, об'єднання зможе бути досить широким, якщо справді колись оформиться. Окрім підписантів Меморандуму до нього можуть приєднуватися і інші кандидати. Приміром, Р. Безсмертний, що теж відомий численними консультаціями на предмет приєднання до політичних коаліцій та гострими заявами поти діючого глави дежави. Ясно, що подібне об'єднання може взагалі не формалізуватися – поки що мова про стратегічну співпрацю не йде. Мова лише про недопуск до другого туру Порошенка та про те, як об'єднати довкола Тимошенко різних політиків вже перед першим туром. Хоча не можна виключати, що все це може започаткувати і співпрацю перед парламентськими виборами. Тим більше, ні для кого не є секретом, що і для Авакова, і для Тарути, і для більшості інших діючих політиків актуальнішими за президентські вибори є обрання ВР восени цього року. Саме уряд і парламент цікавлять їх найбільше, а тому підтримка з їхнього боку когось іншого на президентських виборах не може бути виключена.

В принципі, все, що потрібно від президента більшості еліти сучасної України – прогнозованість, відсутність авторитарних амбіцій та готовність до плідної взаємодії.