Як відомо, минулорічний аудит Держаудитслужбою морських портів виявив порушення, які, у свою чергу, позначилися збитками для держави у сотні мільйонів гривень. Особливо у цьому «відзначалася» Іллічівська філія з міста Чорноморськ, де активно маніпулювали встановленням портових зборів.

Наприклад, наказ Мінінфраструктури від 6 жовтня 2015 року по впровадженню 50% знижки від ставок усіх зборів, крім адміністративного для суден, що навантажуються або розвантажуються у морських портах України призвів до зменшення доходів усіх портів, але іноді знижки стосувалися і окремих суден. Так, Іллічівська філія стягувала портові збори з Geroite nа Sevastopol та Geroite nа Odessa (прапор суден — Болгарія), як і з суден групи Б, замість віднесення їх до групи А — через що втратила 3,6 млн дол США (91,4 млн гривень). Також аудитори встановили, що Іллічівська філія у 2017 році перерахувала профспілці порту Чорноморськ 70 млн грн на будівництва мостового переходу через Сухий лиман, що не є напрямом діяльності профспілки.

І от нарешті цією справою «зацікавилися» в НАБУ. Матеріали Державної аудиторської служби за період з 2015 року по 2017 рік перевірить НАБУ у рамках власного вже відкритого кримінального провадження.

Також детективи взяли в роботу результати внутрішнього аудиту Мінінфраструктури по морським портам.

«При здійсненні аналізу аудиторських звітів встановлено, що частина викладеної інформації стосується виконання договору ... укладеного між Одеською філією ДП „АМПУ“ та ТОВ „Лігос УА“ та відповідно має доказове значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні .. від жовтня 2015 року», — повідомляють детективи.

Що тут треба відзначити?

У повідомленні НАБУ прізвища фігурантів називалися, однак, очевидно, що в цій історії йдеться про «родину Круків». Зокрема, Куратором проекту будівництва згаданого вище моста був колишній перший віце-мер Чорноморська, а раніше директор Іллічівського порту Юрій Крук. При цьому, не виключено, що слідство буде звертатися до епізодів кримінальних проваджень, відкритих різними правоохоронними органами.

Адже члени відомої в Одесі сім'ї Круків вже не вперше стають фігурантами кримінальних справ. У серпні 2014 року Генеральною прокуратурою було відкрито кримінальне провадження №42014000000000838 у зв'язку з операцією, яку запланували Юрій Крук-молодший і його брат В'ячеслав Крук. На думку слідства, брати намагалися продати Державної продовольчо-зернової компанії України збиткову «Українську національну стивідорну компанію» — за $ 15 млн. В'ячеслав Крук був заарештований СБУ, в будинку Юрія Крука пройшли обшуки. Цікаво, що підозрюваних хотіли взяти на поруки одразу п'ять нардепів — Юрій Крук-старший (батько братів і засновник «Української національної стивідорної компанії»), Світлана Фабрикант, Руслан Сольвар, Віталій Барвіненко і Олександр Пресман.

У червні 2016 року правоохоронці затримали третього брата — Бориса Крука, в рамках кримінального провадження за підозрою екс-генерального прокурора Віктора Пшонки у відмиванні коштів. На сайті Генпрокуратури було зазначено, що затриманий «підозрюється у співучасті в заволодінні колишнім Генеральним прокурором України державними коштами у розмірі понад 69 млн грн, призначеними для ремонту будівель Генеральної прокуратури України». Борису Круку було повідомлено про підозру у вчиненні низки злочинів, у тому числі — особливо тяжких. 24 червня 2016 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Борису Круку про арешт на 2 місяці з альтернативою застави у розмірі 30 млн грн.

Сама по собі родина Круків – легенди місцевого рівня. Ну і ще – найяскравіше популярних в Україні «талановитих родин». Бо лише представник талановитої родини може у нас стати директором порту в 29 років. Лише якщо маєш за спиною батька – екс-комуніста, депутата 5ти скликань із солідними зв'язками у Мінтрансі.

Круки, крім того, завжди демонстрували дивовижну політичну гучність, встигнувши побувати у всіх можливих «партіях влади», включно з Партією регіонів, де Крук-старший ще й встиг проголосувати за «диктаторські закони».

Тож увага до подібного «угруповання» з боку НАБУ є дуже цікавою. Вони втілюють у собі образ вічних «місцевих господарів життя», що завжди «на плаву» за будь-якої влади і будь-яких партій, «дружби» з якими шукають усі чиновники-політики, за гроші їм завжди течуть рікою.

Думаю, подібних «господарів життя» може пригадати мешканець будь-якого регіону України. І те, що нарешті бодай до когось добралося НАБУ – це цікаво. Звісно, тут може бути і передвиборче бажання показати власну дієздатність. Але все ж – якщо подібна увага буде системною, то можна буде розраховувати бодай на якісь зміни у цій країні.