Поки вся Україна продовжує спостерігати за шоу під назвою «створення антикорупційного суду», українська корупційна дійсність триває і далі у тих самих формах, які були раніше. Можна зрозуміти, чому наші «західні друзі» продовжують вимагати від України створення нових і нових «антикорупційних органів», але, мабуть, вони не до кінця розуміють вітчизняну специфіку, де корупція – це якісь поодинокі хабарі, а цілісна система, що більше нагадує традиції феодалізму.

От, приміром, у США існує корупція, бо там, приміром, якійсь чиновник може здобути неправомірну вигоду, скористатися за винагороду службовим становищем, взяти хабар. В Україні він служить «гвинтиком» цілісної системи, де кожен іншому зобов'язананий, всі працюють у тісному зв'язку, а незамінних – немає. Тому будь-яке показове затримання корупціонера завершується приходом на його місце когось іншого, що починає заносити у ті ж самі кабінети гроші. Бо він у своїй власній свідомості не займається корупцією, а просто працює на «своїх», і ці «свої», у разі чого, самі його підтримують.

Думаю, ті, хто слідкує за інформаційним простором, можуть пам'ятати чергове гучне антикорупційне затримання, яке сталося нещодавно зусиллями СБУ.

Зокрема, 17 травня цього року повідомлялося, що співробітники Служби безпеки України викрили на хабарі начальника та двох працівників прикордонно-інспекційного пункту ветеринарної медицини в одному з портів Одеси. За офіційними повідомленнями, правоохоронці встановили, що посадовці організували механізм систематичного вимагання неправомірної вигоди від комерційних структур за видачу дозвільних документів. Оперативники спецслужби зафіксували факт вимагання зловмисниками чотирьохсот доларів США від приватного підприємця за видачу міжнародних ветеринарних сертифікатів. Співробітники СБУ затримали зловмисників на робочому місці під час одержання хабаря.

Отже, все прекрасно? «Викусіть» зрадофіли? Боротьба триває?

Не все так просто. Згадані вище «начальник та двоє працівників» — це Швець Світлана Віталіївна начальник пункту № 18 (Порт м. Одеса), а також Чернов І.В. та Гончар А.В. Але специфіка ситуації полягає в тому, що названі вище особи потрапили на свої посади не завдяки тому, що пройшли якійсь «конкурс серед корупціонерів». Ні, С. Швець – кума І. Сологуба — начальника Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, про якого я вже писав раніше. І цей самий Сологуб – теж не випадкова людина. 2011 року наводити порядки з одеською ветсанслужбою його направив Олександр Жук, який на той час займав посаду заступника голови Державного комітету ветеринарної медицини України заступника Головного державного інспектора ветеринарної медицини України (ну і був, звісно, за заведеною тоді традицією, людиною «сім'ї» Януковича). За останні 7 років у нас відбулася революція, почалася війна, сам Янукович втік, Партія регіонів пропала з політичних радарів, приходили і йшли «грузинські реформатори», мінялися уряди.... Але Сологуб не зник, а навіть пішов на підвищення – за цей час він пройшов шлях від заступника до повноцінного очільника Одеської ветсанслужби. І причина цього – проста, адже тепер, у зв'язку з проведенням реформ в Україні, Одеська регіональна ветеринарна служба була пере підпорядкована до Держпродспоживслужби України де першим заступником голови Держпродспоживслужби у листопаді 2016 року було призначено Жука Андрія Олександровича, сина того ж самого Жука Олександра, який раніше був причетним до призначення І. Сологуба.

Сологуб «пересидів» на Одещині «грузинів» і почав впроваджувати власні реформи. У червні 2017 р. він самовільно змінив структуру служби шляхом ліквідації пунктів № 20 (Євротермінал м. Одеса), № 11 (Рибний порт м. Чорноморськ) № 30 м. Южний (реорганізація служби зводилась до переведення зони обслуговування пунктів № 20, 11, 30 на пункти № 18 (Порт м. Одеса) № 19 (аеропорт м. Одеси) на яких були призначенні нові керівники. У тому числі і згадана вище «героїня» повідомлень СБУ С. Швець.

Тож і цього разу, не встигли підприємці Одещини відчути полегшення після затримання С. Швець, як одразу пан Сологуб І.Г. призначив виконуючим обов'язки начальника пункту в Одеському порту ще одного «свого» — О. Проданця О.В., який одразу продовжив «славні» традиції. Тож, по факту, «вихід» від ефектної операції СБУ виявився достатньо низьким, тому що вчергове корупції просто «підстригли нігті».

Адже, як бачимо, корупцію у ветеринарній службі бачать всі — прокуратура, яка порушила кримінальне провадження проти І. Сологуба, СБУ, яке схопило на хабарі його куму, та навіть народні депутати та групи, не бачить тільки профільне Міністерство і голова держспоживслужби Лапа. А якщо так – на місце одного виконавця прийде інший, що робитиме десь те саме.

Тим часом, Україна подовжує боротися за своє виживання. Гроші, які йдуть у чиюсь кишеню, а не бюджет – це недоодержана зброя, обладнання, зрештою, зарплати тим, хто справді виконує важливі соціальні функції. Але корупцію не можна побороти «точковими» ударами – лише системною роботою, лише тим, аби тягнути за «корінь» до самого його кінця, викриваючи всі схеми та тих, хто на цих схемах «сидить».