Щиро вітаю всіх з третьою річницею Революції Гідності!
За ці три роки Україна пройшла довгий шлях і змінилася до невпізнаванності. Багато речей про які ми могли тоді лише мріяти зараз стали звичною буденністю.З лиця країни нарешті зникли назви вулиць і міст присвячені окупаційному радянсько-російському режиму, демонтовано тисячі його пам'ятників, почалося довгоочікуване відродження української мови(сподіваюсь невдовзі до радіо долучиться й телебачення), в рази зменшилось число російських фільмів, сералі та телепередач які до революції буквально окуповували наш телеефір. Країна нарешті відродила свою Армію і хоча в ній ще багато проблем але зараз Україна має сильне потужне військо здатне дати гідну відсіч будь-якому ворогу. Найважливіше — ще вчора розколота на дві частини країна нарешті стала єдиною! Так ми тимчасово втратили Крим і частину Донбасу але зате тепер ні в Харкові, ні в Дніпрі, ні в Одесі ні в жодному іншому місті України, симпатики Росії, прихильники вступу в Митний Союз не складають більшість. Країна отримала стійку патріотичну більшість населення.
За цей час ми українці значно сильніше відчули свою національну єдність, дійсно збраталися в єдиний народ. Самовіддана праця тисяч і тисяч волонтерів і активістів показала що вираз «моя хата скраю» не про нас. За час що минув значно зріс вплив суспільства на владу. Їй все рідше вдається ігнорувати суспільний резонанс, чимало рішень приймаються чи навпаки скасовуються після бурхливих обговорень в соцмережах. Це те що ще три роки тому точно правило б за фантастику
Так безумовно ще лишається чимало проблем, труднощів, багатьом хотілося б аби зміни відбулися швидше. Але найголовніше що показали ці 3 роки — в країни є сили і динаміка щоб йти вперед! Шлях ще дуже довгий але ми його подужаємо!
Хай допоможе нам Бог! Слава Україні!
Щиро вітаю всіх з третьою річницею Революції Гідності!
За ці три роки Україна пройшла довгий шлях і змінилася до невпізнаванності. Багато речей про які ми могли тоді лише мріяти зараз стали звичною буденністю.З лиця країни нарешті зникли назви вулиць і міст присвячені окупаційному радянсько-російському режиму, демонтовано тисячі його пам'ятників, почалося довгоочікуване відродження української мови(сподіваюсь невдовзі до радіо долучиться й телебачення), в рази зменшилось число російських фільмів, сералі та телепередач які до революції буквально окуповували наш телеефір. Країна нарешті відродила свою Армію і хоча в ній ще багато проблем але зараз Україна має сильне потужне військо здатне дати гідну відсіч будь-якому ворогу. Найважливіше — ще вчора розколота на дві частини країна нарешті стала єдиною! Так ми тимчасово втратили Крим і частину Донбасу але зате тепер ні в Харкові, ні в Дніпрі, ні в Одесі ні в жодному іншому місті України, симпатики Росії, прихильники вступу в Митний Союз не складають більшість. Країна отримала стійку патріотичну більшість населення.
За цей час ми українці значно сильніше відчули свою національну єдність, дійсно збраталися в єдиний народ. Самовіддана праця тисяч і тисяч волонтерів і активістів показала що вираз «моя хата скраю» не про нас. За час що минув значно зріс вплив суспільства на владу. Їй все рідше вдається ігнорувати суспільний резонанс, чимало рішень приймаються чи навпаки скасовуються після бурхливих обговорень в соцмережах. Це те що ще три роки тому точно правило б за фантастику
Так безумовно ще лишається чимало проблем, труднощів, багатьом хотілося б аби зміни відбулися швидше. Але найголовніше що показали ці 3 роки — в країни є сили і динаміка щоб йти вперед! Шлях ще дуже довгий але ми його подужаємо!
Хай допоможе нам Бог! Слава Україні!
