«Такие как вы в 1941 немцев с цветами встречали» — це мабуть найстрашніша образа яку говорять на адресу українців любителі Росії. Те що це якраз їх любий СРСР кілька років до того активно допомагав Гітлеру, вони воліють не згадувати. Але зараз я не про це. Те що я напишу далі може викликати в багатьох осуд і непорозуміння але я відчуваю що маю це написати. І написати саме в цей день:
В мене особисто не повертається рука аби засудити людей які влітку 1941р вже знаючи що таке російський більшовизм, які вже пройшовши через Голодомор, колективізацію, терор, знищення рідних і близьких, але ще не знаючи хто такі нацисти і що вони несуть із собою, вітали цих останніх як визволителів.
Я не можу засудити людину в якої радянська влада забрала все, перетворила на раба у колгоспі, розстріляла або вислала в Сибір брата чи сестру, за те що вона спочатку пішла співпрацювати з німцями. От якщо потім хтось з таких людей вчинив якісь конкретні злочини то тоді це інша справа. А за сам факт виступу проти СРСР таких людей засуджувати не можу ніяк