Одного разу мав задоволення спілкуватись з викладачем медичного вузу.
У них є практика — проводити власну медкомісію абітурієнтів, наголос у якій — психічне здоров'я. Експертиза, яку оминає більшість громадян при отриманні учнівської довідки про здоров'я.
До деяких сфер людської діяльності психічно хворі люди тягнуться, як бджоли до солодкого. Одна з таких сфер — медицина. Й найбільшу перевагу психічно хворі люди надають професії психіатра.
Відповідальні фахівці знають про виклики, які чекають на людину у професії, й свідомо усувають з «цеху» неосудних людей. Людей, які формально зможуть нести кримінальну відповідальність за результати своєї практики, але не усвідомлюватимуть своєї помилки, провини, так само як не усвідомлюватимуть особистої відповідальності за життя та здоров'я своїх пацієнтів.
Відомо, що психіатр отримує ледь не безмежну владу над пацієнтом. З усіма наслідками, які з цього випливають. І є пояснення, чому психічно хвора людина прагне цієї влади. Воно ідентичне поясненню, чому психічно хвора людина взагалі прагне влади більше, ніж людина психічно здорова й шукає будь-яку шпарину, аби її отримати, навіть ціною ризику для свого життя.
Влада може бути ідеологічною, політичною та економічною. В усіх випадках влада це право й можливість розпоряджатись долею інших людей. Коли це право отримує людина із певними схильностями, велика кількість людей, може наражатись на небезпеку.
Та й навіть коли мова йде про небезпеку для окремої особистості, варто про це говорити.
Психічно хвора людина (далі — ПХЛ). Людина, яку необхідно лікувати й обмежувати її спілкування з жорстоким світом здорових людей, які цинічно не бажають визнавати виключність керівних здібностей ПХЛ й роблять усе, аби уникнути необхідності втілювати у життя її геніальні ідеї.
Зараз багато говориться про домашнє насильство. Хвора людина здійснює насилля над своїми родичами, це світова проблема. Але вирішенням цієї проблеми займається влада, у якій начальник має право робити майже те ж саме по відношенню до своїх підлеглих, але законно. Для прикладу візьміть правоохоронні органи, ще краще — армію, а ще краще — виправні заклади, серед яких найстрашнішими є ті самі психічні лікарні для злочинців. В усіх випадках мова йде про право тимчасово чинити з людиною майже що завгодно на законних підставах.
Немає нічого постійнішого за тимчасове.
Замкнене коло.
Кого призначити головним психіатром країни, якщо той, хто його призначатиме, має бути спеціалістом, кращим за нього?
Тривіальна відповідь — кожен сам собі рятівник у цьому випадку. В інтересах кожного — бути психічно здоровим. А якщо людина усвідомлює відповідальність за своє психічне здоров'я, вона повинна володіти елементарними навичками психіатричної гігієни. До переліку цих навичок ми повернемось у окремому дописі.
Зараз зазначимо — навички психіатричної гігієни є тим самим ноократичним мінімумом, за яким люди мають визначати своїх однодумців, з якими вони мають створювати партію ноократії та нову, психічно здорову владу.
Створювати й те, й інше доведеться обов'язково.
Партія ноократії необхідна для тривалого та відповідального вивчення кожної особистості, якій буде довірено владу. Де добровольці-дослідники перевірять на собі керівні здібності кожного кандидата до влади, мінімізуючи суспільні ризики. Й де мови не може бути про статус кандидата у члени партії для людини, яка не дотримується правил психіатричної гігієни.
А нова влада — це не «нові люди». Це влада, яка починається з психічного здоров'я кожного, та регулярного виконання необхідних для цього індивідуальних та суспільних процедур. Заходів психіатричної гігієни, без яких неможливі система чесності та інтелектуального розвитку, відтак — взагалі неможливо щось гарантувати звичайній людині у сучасному світі, такому несхожому на дикий світ, у якому вона була створена.
Й ніякі «вибори» не змінять державний устрій. Владу Розуму розроблять та впровадять у життя психічно здорові люди, які організуються й не допускатимуть до свого кола ПХЛ. Навколо партії ноократії поступово утвориться коло здорових громадян, які усвідомлюватимуть, що дотримання правил психіатричної гігієни є запорукою їхньої безпеки, й ці правила — важливіше за усі «закони та заповіді», про які йшлось у попередній історії людства.
Коли остання психічно здорова людина піде зі старої влади, завершиться революція, про яку так багато говориться. А на будівлях старої влади зміняться таблички, щось накшталт «лікувальний заклад №...» Й ті, хто сьогодні у них «керує», там згодом й лікуватиметься. Й можливо знайде своє щастя набагато раніше за тих, хто знайде себе у колі психічно здорових співгромадян. Ну, можливо про будівлі я пожартував. Але лише про будівлі «влади».
Влада буває ідеологічною — й це найсильніша влада. Божевільні ідеї, які вдається декому вживити у свідомість інших людей, є найбільш впливовими за наслідками.
Не довіряйте нікому на слово. Перевіряйте усі ідеї науковим експериментом. Не можете перевірити — не вірте.
Замисліться над психічним діагнозом авторів (більшість з них вже давно померли) ідей, які для Вас є значимими. Якщо ця процедура Вам не подобається — дуже шкода. Здогадайтесь чому, якщо Ви так впевнені у своїй правоті.
Дякую кожному, хто прочитав та замислився.
