Вплив антизахідної пропаганди на ухвалення державних рішень в Україні

Проросійські та антизахідні інформаційні кампанії, які проводяться як у межах російської державної пропаганди в Україні, так і незалежно від неї, мають на меті формування тієї чи іншої суспільної думки, яка є вигідною для бенефіціара подібної інформаційної кампанії. Однак, вплив на суспільну думку – лише проміжний етап у здійсненні інформаційних кампаній. Кінцевою метою здійснення більшості проросійських інформкампаній є вплив на ухвалення державних рішень в Україні. Так, продукування позитивних чи негативних оцінок при висвітлення конкретних питань актуального порядку денного країни дозволяє формувати суспільну підтримку чи засудження аудиторією певних медіа конкретних державних рішень, створюючи ефект їх «популярності» чи «непопулярності» таких рішень серед суспільства.

Яскравим прикладом антизахідної інформаційної кампанії, яка об'єднала інтереси відразу декількох бенефіціарів, є процес розгляду Верховною Радою законопроекту про обіг сільськогосподарських земель в Україні. Зокрема, продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель відповідав інтересам як представників частини українського бізнесу, так і інтересам російської пропаганди в Україні. Так, певний український бізнес був зацікавлений у продовженні діяльності у неринкових умовах, а Кремль був зацікавлений у розповсюдженні деструктивних та антизахідних настроїв серед українського суспільства на тлі надчутливої теми.

Тож, відразу після початку розгляду законопроекту про обіг сільськогосподарських земель Верховною Радою у першому читанні у листопаді 2019 року в українському медійному просторі почали фіксуватися спалахи антиліберальної риторики. Зокрема, згідно з результатів моніторингу медійного простору, найбільш активними розповсюджувачами антизахідних наративів стали інформаційні ресурси Віктора Медведчука, телеканал «Інтер», а також народний депутат Олександр Дубінський[1]. Результати моніторингу висвітлення медіа Медведчука процесу розгляду законопроекту про землю свідчать, що ЗМІ з орбіти Медведчука та «Інтер» вдавалися до маніпуляцій та відображали лише позицію представників фракції ОПЗЖ щодо цього питання. Члени ОПЗЖ, коментуючи цю тему, заявляли про «зовнішнє керування Україною світовим урядом на чолі з Соросом»[2]. Медіа-експерти також наголошують на неоднозначній позиції телеканалу "1+1" Ігоря Коломойського щодо висвітлення теми ринку землі. З одного боку, глядачам пояснювали причини розгляду цього закону в парламенті, а з іншого – демонстрували сюжети, на яких нібито представники фермерства висловлювалися «проти продажу землі».

Розгляд законопроекту про ринок землі на початку 2020 року істотним чином вплинув на всю структуру антиліберальних наративів, які розповсюджувалися в українському медіа-просторі. Зокрема, згідно результатів моніторингу розповсюдження антиліберальних наративів в українському інформаційному просторі, тези про те, що «українську землю розпродадуть» були на третьому місці за популярністю серед інших антиліберальних наративів у першому півріччі 2020 року[3]. Варто відзначити, що розповсюдження наративів, спрямованих проти прийняття закону про ринок землі, відбувалося паралельно із іншими тезами антизахідних інформаційних кампаній, зокрема, про «зовнішнє керування Україною МВФ/США/Соросом».

Оцінюючи вплив антиліберальної інформаційної кампанії, присвяченої темі прийняття закону про ринок землі можна констатувати, що її бенефіціарам вдалося досягти кількох важливих цілей. Насамперед, активна інформаційна кампанія проти ринку землі створила передумови для тривалого розгляду цього питання у парламенті у період розповсюдження пандемії коронавірусу, що негативно вплинуло на здатність влади реагувати на глобальні виклики пандемії. Варто відзначити, що ставлення українців до відкриття ринку землі у період розгляду цього питання лише погіршувалося. Зокрема, частка тих, хто не підтримує відкриття ринку землі збільшилася з 59% у листопаді 2019 до 62% у лютому 2020, а тих, хто підтримує – зменшилася з 22% до 15% за аналогічний період часу. Крім того, початок розгляду законопроекту про ринок землі в умовах інформаційного тиску спричинив зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського, а також зростання популярності політичних сил, які виступали проти відкриття ринку землі в Україні[4]. Також можна вважати, що активне застосування антиліберальної інформаційної кампанії під час розгляду питання ринку землі дозволило вплинути на рішення народних депутатів заборонити продаж земель сільськогосподарського призначення іноземцям, проти чого виступали всі бенефіціари цієї інформаційної кампанії.

Бурхливе розповсюдження антиліберальних наративів в українському медіа-просторі фіксувалося також під час процесу відставки уряду прем'єр-міністра Олексія Гончарука на початку 2020 року. Зокрема, у мережі були оприлюднені аудіо-записи з голосами, схожими на прем'єр-міністра Олексія Гончарука, міністра фінансів Оксани Маркарової, заступників голови НБУ Катерини Рожкової і Дмитра Сологуба, на яких вони обговорюють проблеми в економіці[5]. Цікаво, що цих державних діячів активно критикували медіа бенефіціарів антиліберальних інформаційних кампаній, зокрема і Ігор Коломойський. Тож, відразу після оприлюднення аудіозаписів розмов між першими особами держави медіа Коломойського почали активно просувати цю тему в медіа-просторі. Зокрема, медіа Коломойського одними з перших почали говорити про можливу відставку Олексія Гончарука внаслідок скандалу[6], а офіційну діяльність інших осіб, чиї голоси також були записані, висвітлювали через призму їх участі «в обмані президента Зеленського»[7]. Причетність Ігоря Коломойського до незаконного прослуховування, запису і розповсюдження записів розмов перших осіб держави також підтверджується обшуками СБУ у приміщенні телеканалу "1+1"[8], де правоохоронці знайшли відповідні докази.

Варто відзначити, що навіть попри оперативне реагування з боку правоохоронних органів на незаконне прослуховування посадових осіб України, створений Ігорем Коломойським інформаційний привід дав поштовх для розгортання антиліберальних наративів відносно уряду Олексія Гончарука іншими бенефіціарам антизахідної риторики в Україні. Зокрема, українські медіа-експерти фіксували спалах антиліберальної риторики з посиланнями на оприлюднені записи, які мали на меті сформувати негативне інформаційне тло діяльності уряду Гончарука та його перспектив. Так, згідно аналізу[9], найбільш розповсюдженим наративом антиліберальних інформаційних кампаній в Україні у першому півріччі 2020 року був «слуги Джорджа Сороса в Україні, яких очолює прем'єр Олексій Гончарук». Як наслідок, масштабна інформаційна кампанія проти уряду, яка зводилася до розповсюдження антиліберальних наративів, закінчилася відставкою Кабміну Гончарука на початку березня 2020 року.

Активне розгортання антиліберальної риторики в українському медіа-просторі у 2020 році також використовувалося для лобіювання звільнення й інших топ-посадовців в Україні. Зокрема, об'єктами агресивних інформаційних кампаній з використанням антиліберальних наративів стали очільник Державної митної служби України Максим Нефьодов та глава Державної фіскальної служби України Сергій Верланов. Варто відзначити, що розгортання антиліберальної риторики відносно Нефьодова та Верланова розпочалася відразу після їх призначення на державну службу. При чому призначення «соросят» Нефьодова та Верланова спричини активність медіа Віктора Медведчука, Ігоря Коломойського та інших бенефіціарів антиліберальних інформаційних кампаній в Україні. Представники «бізнесової» групи, такі як Ігор Коломойський, були зацікавленні у зриві запланованих реформ на митниці та податковій. Представники «ідейно-бізнесової» групи, крім опору реформам, були зацікавлені у протидії співпраці України з її міжнародними партнерами. Тож, після тривалого тиску на владу, включно з розгортанням антиліберальних інформаційних кампаній, та відставки уряду Олексія Гончарука, Максим Нефьодов та Сергій Верланов були звільнені у квітні 2020 року прем'єр-міністром Денисом Шмигалем.

У підсумку, використання антиліберальних наративів, зокрема «антисоросівських», стало трендом української політики у контексті протистоянь різних груп впливу за розподіл влади. Так, розгортання антиліберальних наративів було властивим для інформаційних кампаній проти колишнього міністра фінансів України Оксани Маркарової та правління НБУ. І хоча кампанії проти згаданих вище посадових осіб не обмежувалися лиши інформаційним впливом, а підтримувалися вуличними протестами тощо, можна констатувати, що всі вони досягли відносного успіху. Зокрема, Оксана Маркарова була звільнена з посади голови Міністерства фінансів України, а керівником НБУ замість Якова Смолія став Кирило Шевченко. Тому можна стверджувати, що розгортання антиліберальних інформаційних кампаній у даному випадку сприяло досягненню безпосередньої мети – вплинути на відповідні державні рішення.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що розгортання антизахідних та антиліберальних інформаційних кампаній в Україні здійснює вплив не тільки на суспільну думку щодо оцінки ключових подій у країні, але й безпосередньо впливає на прийняття державних рішень. При чому найбільшу ефективність подібні інформаційні кампанії мають за умови тривалого та інтенсивного розповсюдження антиліберальних наративів. Зокрема, найбільша результативність антиліберальних кампаній помічається тоді, коли їх підтримують відразу декілька бенефіціарів антизахідних кампаній. Так, найбільш помітним дуетом серед відповідних бенефіціарів були Віктор Медведчук та Ігор Коломойський. При чому спільність їх інтересів часто збігається саме у протидії співпраці між Україною та її міжнародними партнерами.

З огляду на всеосяжне проникнення антиліберальних наративів в український медіа-простір, а також використання їх як інструменту впливу на прийняття державних рішень у країні, представникам української влади та громадського сектору варто розробити ефективні механізми протидії розповсюдженню антиліберальних наративів в Україні.

[1] Source: https://imi.org.ua/monitorings/faktazh-ta-zayavy-p...

[2] Source: https://detector.media/infospace/article/172753/20...

[3] Source: https://ukraineworld.org/articles/infowatch/5-most...

[4] Source: http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=905&pa...

[5] Source:

[6] Source:

[7] Source:

[8] Source: https://www.unian.net/society/10861406-sbu-ustroil...

[9] Source: https://ukraineworld.org/articles/infowatch/5-most...