Суспільна реакція на пандемію: Україна та світ
За запитом часопису «Новое время» зібрав матеріали про реакцію різних суспільств на поширення пандемії. Коментар у статті журнальній статті було презентовано у вигляді стислої есенції-сентенції (https://nv.ua/ukr/ukraine/events/koronavirus-v-ukrajini-naskilki-gotova-medicina-epidemiya-novini-ukrajini-50077993.html), тому наведу ці матеріали тут.
Наразі було б передчасно робити остаточні висновки щодо унікальності реакції українців на розповсюдження кронавірусу. Для висновків, які претендують на хоч якусь категоричність, але воднораз є надійними, потрібний більший обсяг інформації, яку можна отримати за опитувань громадської думки. Ми також повинні враховувати такі важливі фактори, що суттєво впливають на соціальну поведінку, як дієздатність держави та готовність держави до застосування примусу та контролю над своїми громадянами. Вочевидь, є країни з високим ступенем дієздатності держави, дієздатності, яка поєднується з впорядкованістю та ефективним управлінням (good governance), а часом і з авторитарністю (чи елементами авторитарності) політичних режимів. До цього переліку також варто додати високий рівень економічного розвитку чи можливість централізовано розпоряджатися економічними ресурсами (Китай, Сінгапур, Південна Корея).За таких умов навіть за наявності схильності населення до якоїсь особливо специфічної (приміром, агресивної) реакції по відношенню до інфікованих, прояв такої агресії є фактично неможливим.
Нещодавно проведене онлайн опитування, яке було проведене компанією Gradus показує, що українці і стежать за поступом вірусу, і виказують занепокоєння, в першу чергу загрозою, яку вірус чинить здоров'ю їхніх близьких. https://www.liga.net/society/articles/80-gotovy-i-dalshe-hodit-na-rabotu-bolshoy-opros-chto-dumayu-ukraintsy-o-koronaviruse
Це опитування показало що лише 19% респондентів самостійно прийняли б рішення не ходити на роботу у випадку появи інфікованих у їхній місцевості. Але ми знаходимо паралелі у США, де опитування тижневої давнини показало, що кількість респондентів, які вважають загрозу вірусу реальною впала з лютого до березня на 10% і є тепер на рівні 56%. 40% респондентів вважають проблему вірусу перебільшеною. Розкол американського суспільства по лінії «республіканці — демократи» простежуються і тут. Більшість респондентів-республіканців ставляться до загроз вірусу зі скепсисом (54%), натомість 76% респондентів-демократів вважає вірус серйозною загрозою. Про опитування див.:
https://www.npr.org/2020/03/17/816501871/poll-as-coronavirus-spreads-fewer-americans-see-pandemic-as-a-real-threat
Таку розбіжність можна пояснити, що президент Дональд Трамп на початку епідемії заперечував її небезпеку та припускав можливість її дивовижного (mysterious) зникнення.
Дуже часто згадують ситуацію з протестами проти розміщення евакуйованих з Китаю у Нових Санжарах як унікальну реакцію українців. Але в тих же США фіксується зростання рівня атак проти американців азійського поводження, які можуть вмотивовуватися в тому числі і риторикою Трампа, який систематично називає вірус «китайським вірусом».
Не можемо також стверджувати, що поведінка українців щодо не завжди дисциплінованого дотримання правил соціального дистанціювання та обмеження соціальних контактів є унікальною. Світова преса пише про таку саму поведінку італійців, французів та британців https://www.bloomberg.com/news/articles/2020-03-22/u-k-warns-of-further-crackdown-if-britons-ignore-virus-advice
Отже підсумовуючи, вважаю що зарано говорити про якусь унікальну поведінкову реакцію українців на загрози вірусу. Радше відмінності у поведінці які ми можемо фіксувати є вислідом налаштованості й здатності держави приймати та втілювати на практиці рішення, які модифікують нашу поведінку (як-от заходи, що пов'язані з унеможливленням зборів людей у групи у публічних місцях з метою відпочинку, занять спортом та інше).
