В 2019-му році американська студія Activision випустила комп'ютерну гру Call of Duty: Modern Warfare 2019.
Серед окремих епізодів сюжету там є два таких, що заслуговують на особливу увагу.
Перший — хімічна атака російських військ на мирне місто уявної країни. З подальшою зачисткою від мирного населення, коли здоровенний вдвшник полює на двох дітлахів.
Другий — звірства, що їх російські війська здійснюють на тій самій окупованій території за пару десятків років відносно залишків мирного населення.
Це був культурний продукт, який не зрозуміли в цивілізованому світі. Адже не може регулярна армія творити такі звірства, ви що, це якийсь перебор!
І одночасно це був культурний продукт, від якого просто дах позносило в росіян. Вони згадували все: і Ірак, і «дорогу смерті», і Югославію, і Коліна Пауелла з пробіркою в ООН.
Прості наче люди, геймери, задроти, з піною біля рота кинулися бомбити ігрові рейтинги, ставити на аватари того солдата-дітовбивцю, писати розгромні рев'ю та виправдовувати, виправдовувати, виправдовувати.
Виправдовувати УЯВНУ російську армію та її злочини з комп'ютерної гри. Бризкати слиною на весь свій убогий рунет, випускати новинні сюжети, бойкотувати гру.
І виправдовувати уявного російського десантника Ж-12, який на очах уявних дітей застрелив їхнього уявного батька. Виправдовувати уявних російських поліцаїв, які на уявному будівельному крані вішають уявних мирних жителів.
Виправдовувати, бо для росіян — будь-яких, навіть задротів-геймерих з непоганим достатком — проблемою завжди були не факти військових злочинів, які вони вчиняли. А факти оприлюднення цих військових злочинів.
Вже на той момент сюжет, який народили студії Activision, не був якимось пророцтвом. Вони просто дивились не те, як росіяни поводили себе в Сирії, в Грузії, в Африці. Весь світ на це дивився і чомусь думав, що в Європі росіяни будуть діяти інакше.
Але ж не будуть. Це справжня навала орків. Вони приїхали зі своїх занедбаних сіл з найвіддаленіших точок Росії в нашу квітучу Україну не для того, щоб захопити владу або позбавити нас якихось статусів. Вони приїхали сюди винищити нас, зтерти з лиця Землі, закатати в ґрунт будь-яку пам'ять про Україну та українське. Це не Путін наказує так робити через те, що йому хочеться. Це вся Росія вустами Путіна виправдовує геноцид, а руками своїх орків його скоює.
Все російське суспільство це всіляко підтримує і підтримуватиме. Найзапекліший російський «політичний опонент Путіна» так само обурюватиметься не скоєнням військовими злочинами, а тим, що його країну у них викрили. Він запитуватиме про плями крові, про зв'язані руки, згадуватиме прострілені коліна російських полонених, але ніколи не засудить ці злочини.
Вони всі на рівні підкірки хочуть нас знищити, максимально жорстоко, просто таким чином, щоб про це ніхто не дізнався.
Вони всі — військо темряви, яке має понести відповідальність за кожного вбитого українця. Ми мусимо докладати для цього максимальних зусиль. Вони не мають мати можливості покинути свій мордор, їхні села мають палати під час етнічних конфліктів, вони мають думати лише про те, як себе прокормити, їхні діти мають пухнути від голоду.
В росіян не має бути турбот окрім однієї — виживання.
А що українці? Українці дивитимуться на це все з вільної землі і лише казатимуть
«Нет, ну детей может конечно и жаль, но... '
