Служба Безпеки України
ЦІЛКОМ ТАЄМНО
Протокол Спеціального Утримання.
Об'єкт 760-105 типу «жорсткий диск»; Клас: Безпечний.
Дата вилучення: [РЕДАГОВАНО] 2022 року.
Місце вилучення: [РЕДАГОВАНО] Україна.
Коротка характеристика: зовнішній жорсткий диск, раніше належав польовому командиру лейтенанту Ванюхіну В.В. Захищений від копіювання. Наразі єдиний доступний доказ подій, що відбулись між [РЕДАГОВАНО] і [РЕДАГОВАНО] 2022 року під [РЕДАГОВАНО].
Перспективи використання: Завдяки активному використанню противником сексотів (від 25 до 40% особового складу типової БТГр) для підтримки бойового духу, на диску зібрано доволі повну картину нещодавніх подій, котрі так зворохобили наше суспільство. Хоч сам диск не демонструє жодних [РЕДАГОВАНО] властивостей, записана інформація достатньо чутлива, у зв'язку з чим диск підпадає під Протокол Спеціального Утримання. Детальна реконструкція подій за матеріалами з об'єкта 760-105 має підказати подальшу оптимальну стратегію поводження з ним.
Запис 1. Телеграм-переписка між солдатом окупаційної армії Ванюхіним (далі: Котик) та його дружиною, І. Ванюхіною (далі: Зая). Розмову датовано [РЕДАГОВАНО], за два тижні до [РЕДАГОВАНО].
Зая: Ну чё ты, как ты?
Котик: Нормас, продвигаемся. Как только границу прошли — пиздец, сразу так легко стало, ноги, значит, сами понесли.
Зая: И далеко занесли? — *невпевнений смішок, можливо, психологічний захист*
Котик: Да не, не очень. Нас пару дней назад, значит, озалупили тут по-королевски, арта со всех сторон хуярит.
Зая: Но всё хорошо, да? Раненых много?
Котик: Такое. Где-то пол роты разъебало. В пределах нормы, как говорится. Ну, стоим, пока назад никто не зовёт.
Зая: А ты ж мне сувенир какой привезешь, а, Котик? Размер у меня…
Котик: Э, э, стоять! Зай, привезу, но подожди. Мы ещё до урожайных деревень не дошли. Вот чуть дальше продвинемся, так говорят даже плазму можно взять.
Зая: Да? Но ты только осторожно, мне девочки на ноготках рассказывали, что их телевизоры и телефоны у мужей командование отобрало. Прикинь, во нефарт.
Котик: Не-е, у нас все свои. Обязательно что-то привезу. Ну всё, целую, убежал.
Запис 2. Авдіозапис і розшифровка розмови між строковиком Ванюхіним В.В. і сексотом [РЕДАГОВАНО] В.В. Розмова відбулася через 2 дні після подій Запису 1 і була подана сексотом [РЕДАГОВАНО] в двох усних примірниках згідно зі статутом. У розшифровці учасникам присвоєно кодові імена ВЛАДІМІР та ЕСТРАҐОН.
Владімір: Так а всё-таки, нахуя тебе детская резинка для волос?
Естраґон: Так остальное вы сами обобрали, пока я шнурки распутывал. Сколько раз просить, не шутите так. Пока не вылезем из БТР, по крайней мере. Помнишь, как Ваню из второго расхуярило? Тоже из-за таких шутников.
*на записі чутно ляскіт, ніби ґумкою об руку*
Естраґон: Ну я ж это, бля, надо жене привезти чего-то? Остальное-то из-за вас сгорело к хуям. А скоро ротация, времени нет искать.
Владімір: Какая ротация? Кто сказал? Наша рота скоро опять на передок.
Естраґон: Вдвоём?
Владімір: Привезут пополнение и отправят назад, увидишь.
Естраґон: Пиздец.
Владімір: Чё пиздец?
Естраґон: Деваться некуда, говорю. Впереди стреляют, позади Россия…
Владімір: И чё Россия? Домой не хочешь?
Естраґон: Да бля, хочу, естественно. Но вот вернусь — и чё дальше? В автомастерской корячиться?
Владімір: Не, за это не переживай. Корячиться не будешь, всё равно работы нет.
Естраґон: А я о чём: Вернусь домой, а кем? В самом низу пищевой цепочки, всё как раньше. А вот здесь… Король джунглей нахуй!
Владімір: Вот, это уже другое дело. Остаёмся тут! Охуенно же!
*павза тривалістю приблизно 16,4 секунди*
Естраґон: Да не… Убить могут.
Запис 3. Технічно це продовження Запису 2, відкладене на 30 хвилин. Розмова рядових Владіміра та Естраґона на короткий час поновилася з приїздом поповнення: за нашими даними, роту, яка на той час складалася з двох осіб, доукомплектували 80 новоприбулих. Разом із поповненням приїхав і вже відомий нам [РЕДАГОВАНО], [РЕДАГОВАНО] російської армії.
Серед безпосередніх завдань, поставлених перед [РЕДАГОВАНО] російської армії [РЕДАГОВАНО], була утилізація залишків попередньої ротації та злагодження нової роти в умовах активного наступу.
[РЕДАГОВАНО]: Вечер в хату, арестанты! Вань, чё ты сидишь на мешке, будто работы нет? Грузи давай! Так, быстрее виходим из кузова, помогаем грузить мешки на свои места!
*приблизно п'ять хвилин шарудіння пластику і глухого гупання об металевий кузов вантажівки. Наступний голос належить призовнику з нової ротації*
Призовник: Нихуя себе, прямо Гоголь встречает Балабанова!
[РЕДАГОВАНО]: Солдат, немедленно положи нос на место, он не твой! Положил и дальше грузи давай, вон под скамейкой несколько пальцев пропустил!
Призовник: Извините…
[РЕДАГОВАНО]: Смотрите и запоминайте, засранцы! Отныне это — ваш единственный билет назад. Никаких «хочу домой», никаких «пора уже»!
Владімір: А мы?
[РЕДАГОВАНО]: А вы тут кто? Говно вы жидкое, а не бойцы! Воюете на недельку дольше, а уже пообоссывались? Всех погрузили? Не дай бог я ночью на чьей-то кишке поскользнусь! Хорошо, пошли готовиться к наступлению!
Прим. Ред: Запис 2/3 вривається приблизно через дві хвилини після цього фрагмента. Судячи з відсутности механічних шумів, телефон розрядився і сів. Після цього у файлах майже тижнева прогалина, аж до [РЕДАГОВАНО] 2022 року. Згідно з метаданими, світлини IMG_4563 та IMG_4564 зроблені на цьому проміжку, але вони радше нагадують випадкові знімки, на яких через відсутність фокусу та розмитість неможливо щось розібрати.
Запис 4: відео, зняте на телефон Естраґона близько другої ночі за місцевим часом. Голоси на відео належать Владіміру і Естраґону.
Темний екран (найімовірніше, у зв'язку з настанням ночі на момент зйомки), яким плавають дві світлі плями. Плями рухаються кадром зліва направо, але камера невміло і шарпано стежить за ними, раз-у-раз наздоганяючи.
Владімір: Ты уверен?
Естраґон: Да, да. Смотри, как они вверх-вниз ходят. Точно фонарики.
Владімір: Но там ведь только эти… Из пополнения.
Естраґон:Ну так это, наверное, они и есть.
Владімір: Как? Ты сам видел, их там просто по кустам распидорасило!
Естраґон:Всё правильно. Помнишь, командир говорил, что теперь только так можно вернуться домой? Вот и возвращаются.
Владімір: Подвинься, дай посветить!
Посередині кадру з'являється яскраво освітлена пляма. В неї потрапляють кілька фігур, що повільно бредуть в напрямку російського кордону. У світлі ліхтаря видно, що ці фігури насправді є ожилими трупами, що візуально відсилають до пейзажів Першої Світової у Вілфреда Овена. Їхні очі, наскільки вдається розібрати, геть як живі — порожні та посоловілі. Проте їх вирізняє відсутність кінцівок, іноді вивалені нутрощі чи відсутність частини обличчя. Вони не реагують на світло ліхтарика, а продовжують тупо брести аж доки ролик не закінчується.
Запис 5: авдіозапис командира [РЕДАГОВАНО], зроблений наступного ранку. Голос надпривний, місцями зривається на фальцет, тому наразі неясно, був це офіційний звіт, чи просто запис для власного користування.
[РЕДАГОВАНО]: Всё нормально. Почти. То есть, ситуация под контролем, но дезертирство… Не знаю, что делать. Снабжения [РЕДАГОВАНО] как не было, мотивация у всех на нуле, в бой идти никто не хочет. Уже в какое адище их не бросал, чтоб выбить дурь. Нихуя. Вчера десять человек потерял. Ну потерял и потерял, хер с ними. Они ночью всё равно съебались, понимаешь? Как крысы последние, блядь!
Запис 6: авдіозапис, зроблений агентом Естраґоном (справжнє ім'я [РЕДАГОВАНО]) в межах планового моніторингу бойового духу, оголошеного командиром.
Естраґон: Да ты их вообще видел вблизи?
Владімір: Видел, конечно. И чё? Слушай, я заебался уже, по горло. Домой хочу — пиздец просто.
Естраґон: Раньше вроде не хотел.
Владімір: Потому что раньше я вернулся бы обоссаным автомехаником. А сейчас — да ты посмотри на них! Это тебе не слабое звено в пищевой цепочке!
Естраґон: Ты Ваньку вспомнил?
Владімір: Да, его. Ну вот, сам же видел, как эти его разорвали! Это же красота! Мощь!
Естраґон: Ага, командующему это завтра расскажешь. С утреца в наступление, помнишь?
Владімір: Ебал я наступления. Нахуй это всё, лучше пулю в голову — и поеду домой. Выполнять приказы — это, брат, хуйня, это логика жертвы. А вот они — хищники! Я хищник!
Запис 7: авдіозапис командира [РЕДАГОВАНО], зроблений наступного ранку після попереднього. Проаналізувавши контекст, ми робимо попередній висновок, що записи командира є радше особистим щоденником і не призначалися для вищого командування. Цілком імовірно, в штабі не знають про ситуацію біля [РЕДАГОВАНО], що добре пояснює й останні спалахи неконтрольованої жорстокости на прикордонних територіях.
Прим. Ред: Різниця між контрольованою і неконтрольованою жорстокістю за східним кордоном може бути непомітна менш обізнаним співробітникам. Що ж, сприймайте це як заохочення активніше працювати і підвищувати свій рівень доступу, якщо хочете одного дня аналізувати нашестя [РЕДАГОВАНО] на прикордонних територіях.
[РЕДАГОВАНО]: Пиздец. Воевать не с кем. Некем. Эти заартачились, вперёд идти не хотят. Хотят домой. Я уже и просил, и угрожал. Не идут. Уже и расстреливал — не помогает нихуя! Среди ночи, сука, встают и всё равно уходят. И хрипят ещё так угрожающе, как попробуешь остановить. Да что за жизнь паршивая, даже на жмуров положиться нельзя! Сука!
*лунають постріли*.
