Від ненависті до позбавлення прав

Антикультизм — це не тільки боротьба з небезпечними та деструктивними практиками в релігійних та інших групах. Для багатьох це набір ідей, інструментів та практик, які пропонується впроваджувати в суспільство через релігійні канали, ЗМІ, конференції, освітні програми, юридичні та законодавчі заходи. У словах і на практиці ці ідеї нерідко подаються як «захист» громадян і громадського порядку. Але між захистом і репресією проходить тонка межа.

### Що містить «рецепт» антикультизму

На інституційному рівні антикультизм зазвичай включає:

* визначення небезпечної групи та ознаки «культу»;
* інформаційні кампанії та негативну стигматизацію через ЗМІ;
* освітні програми та тренінги для соціальних працівників і поліції;
* юридичні практики (обмеження, заборони, суди) та адміністративні заходи;
* створення мереж підтримки колишніх учасників, експертну діяльність та моніторинг.
 Але інструменти, коли вони формалізуються і масштабуються, легко можуть бути використані інакше.

### Від ненависті до позбавлення прав — як працює сходинка репресій

Послідовність: ідея → «борці» → полювання → агітація → репресії — спостерігалася в історії не один раз. Коли «борці» отримують важелі впливу (правові, медійні, адміністративні), виникають ризики:

* **стигматизація**: ярлик «секта» дозволяє виправдати виключення і остракізм;
* **політизація**: заходи проти конкретних груп легко трансформуються в інструменти тиску на політичних опонентів і інакодумців;
* **юридичне розширення компетенцій**: розширення критеріїв небезпеки призводить до довільного позбавлення прав;
* **ескалація насильства**: від соціальних бойкотів до позбавлення волі і, в крайніх випадках, до загибелі людей.

Історія знає приклади, коли боротьба з «ненормальними», «небезпечними» або «інакодумцями» починалася з моральних і юридичних аргументів, а закінчувалася колективними покараннями і трагедіями.

### Хто потрапляє під приціл

Потенційно під загрозою опиняються всі:

* дрібні релігійні або духовні рухи;
* етнокультурні та національні меншини з нетиповими практиками;
* альтернативні утворення та спільноти;
* релігійно організовані бізнеси та НКО;
* індивідуальні лідери та групи громадянського суспільства.

Ключовий момент: термін «культ» може стати «універсальною палицею» — інструментом усунення конкуренції або інакомислення, якщо відсутні суворі критерії, прозорість і захист прав.

### Чому це небезпечно

* **широкі та розпливчасті визначення** дозволяють забороняти все, що не подобається владі або більшості;
* **медійне полювання** полегшує дегуманізацію та виправдання суворих заходів;
* **відсутність процедурних гарантій** (право на захист, незалежний нагляд, доказова база) дає свободу зловживанням;
* **перекладання проблеми на релігію** (впровадження через релігійні канали) може легітимізувати репресивні заходи під виглядом духовної «справності».

### Як відрізнити легітимний захист від репресивної кампанії

Корисні критерії оцінки:

1. **Чіткі та обмежені цілі** — захист особистості та прав, а не придушення інакомислення.
2. **Пропорційність заходів** — від інформування та допомоги до санкцій тільки за умови реальної загрози.
3. **Процесуальні гарантії** — незалежні суди, право на захист, прозоре розслідування фактів.
4. **Доказова база** — заходи повинні ґрунтуватися на фактах шкоди, а не на чутках або ідеологічних оцінках.
5. **Незалежний контроль і громадське обговорення** — щоб запобігти політичному використанню.
6. **Повага до свободи віросповідання та асоціації**, якщо не порушені права інших.

### Висновок

Антикультизм як ідея і практика містить в собі потужний потенціал для зловживань. Проблема  в методах і інститутах, які реалізують цю мету. Історичні та сучасні приклади показують, що без суворих процедурних гарантій, прозорості та поваги до основних прав суспільства легко скочується в переслідування і репресії.